Інформаційно-комунікаційне забезпечення фінансової діяльності навчальний посібник
.pdfління з боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів і відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом.
Підсистема роботи з карткою платника забезпечує оперативне надання інформації про стан розрахунків кожного платника податків, його доходи, обороти, репутацію тощо.
Підсистема економічного аналізу дає фахівцям податкових органів можливість підняти на якісно новий рівень роботу з визначення бази оподатковування регіону, прогнозування й аналізу надходжень до бюджету.
АІС "Пільги" містить інформацію про пільги та дані щодо кількості платників податків. Основними функціями цієї АІС є: визначення реальних обсягів втрат бюджету, прогнозування прибутків бюджету; оцінювання впливу на рівень надходжень грошей до бюджету змін податкового законодавства та підготовка пропозицій щодо його вдосконалення та прогнозування; визначення стратегічних напрямів у наданні пільг (стимулювання ринкових відносин, підтримка окремих галузей, соціальної політики та інвестицій); класифікація та відбір платників для проведення документальних перевірок з метою виявлення необґрунтованого користування пільгами та регулювання процедур їх надання.
АІС "Галузь" забезпечує автоматизоване створення зведених даних районного рівня про платників податків і накопичення інформації за результатами їх фінансово-економічної діяльності та мобілізації коштів до бюджету України. АІС "Галузь" призначена для щоденного формування та передачу показників про стан розрахунків з бюджетом кожного платника податків з районного рівня на центральний. На центральному рівні з інтегрованого банку даних АІС "Галузь" є можливість формування значно більшої кількості звітних форм та проведення розширеного економічного аналізу для прийняття управлінських рішень.
АІС "Облік податків і платежів" районного рівня забезпечує автоматизацію облікових функцій, автоматизований розрахунок податкової заборгованості та пені за порушення термінів сплати, формування довідок та звітності ДПІ районного рівня.
АІС "Податкова звітність" – це засіб автоматизації введення звітів, призначений для формування податкової звітності по ДПА в цілому і надання її до ДПА регіонального рівня для використання в підсистемі збереження і формування показників податкової звітності на
251
регіональному рівні. АІС "Податкова звітність" на регіональному рівні повинна забезпечувати розв'язання наступних функціональних завдань:
формування звітних форм щодо виконання податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів;
формування довідок про надходження наростаючим підсумком із початку року податків і платежів у доходи місцевих і державного бюджетів за кварталами, за розділами і параграфами Української бюджетної класифікації (УБК);
формування інформації аналітичних таблиць для різноманітних функціональних підрозділів інспекції;
формування аналітичних таблиць для підсистеми управління регіональної ДПА;
введення, перегляд і коригування вхідних даних; зведення, вибірка й групування інформації із заданих параметрів;
формування, перегляд, коригування і друк вихідних документів; перегляд, коригування і відображення нормативно-довідкової інфор-
мації [30].
Системні локально-мережеві АРМи районного рівня: "Підприємці", "Земля", "Облік платників", "Аудит", "Пільги", "Свідоцтво", "Касові апарати", "Банк", "Звіт" тощо.
Рівень автоматизації податкової системи України ще не відповідає вимогам європейських держав. Але й сама податкова система перебуває в постійному розвитку та впровадженні нових методологій і законодавчоінструктивних матеріалів. З іншого боку, зроблено теж немало. Зокрема функціонує Державний реєстр фізичних осіб – платників податків, де кожній фізичній особі централізовано надається унікальний ідентифікаційний номер, впроваджено мережі передачі даних, електронну пошту та створено велику кількість АРМ для проведення облікових, розрахункових і аналітичних функцій. Створення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – проклало шлях для впровадження єдиної централізованої бази даних АІС, що базується на використанні унікального ідентифікаційного кода платника податків.
АІС податкової служби складається з функціональної й забезпечувальної частин.
Функціональна частина відображає предметну область, смислову спрямованість АІС. Залежно від функцій, які виконуються податковими органами, у функціональній частині виділяються підсистеми, склад яких для кожного рівня АІС свій. Функціональні підсистеми складаються з комплексів завдань, які характеризуються певним економічним змістом,
252
досягненням конкретної мети, що повинна забезпечити функція управління. У комплексі завдань використовуються різні первинні документи й складається ряд вихідних документів на основі взаємозалежних алгоритмів розрахунків. Алгоритми розрахунків базуються на методичних матеріалах, нормативних документах і інструкціях. До складу кожного комплексу входять окремі завдання. Завдання характеризується логічно взаємозалежними вихідними документами, що одержуються на основі єдиних вихідних даних.
АІС ДПА України призначена для оперативного обліку нарахування, надходження податкових платежів та контролю за виконанням податкового законодавства в Україні. Функціонально АІС включає в себе підсистеми, що реалізовані у вигляді АРМів спеціалістів відповідних підрозділів таких, як:
АРМ інспектора з обліку та реєстрації платників податків призначений для початкової реєстрації платника податків в системі та подальшого обліку нарахування й надходження податків, перерахунку оподаткування сукупного доходу;
АРМ обліку надходжень до бюджету, призначений для обліку надходжень до бюджетів різних рівнів;
АРМ реєстрації бухгалтерської звітності платників податків, призначений для реєстрації та введення в базу даних інформації згідно з наданими звітами суб'єктів підприємництва;
АРМ складання звітності, призначений для формування необхідної звітності ДПА;
АРМ валютної інспекції, призначений для обліку нарахування та оподаткування платників податків за імпортно-експортними операціями;
АРМ контролю за виконавчою дисципліною, призначений для автоматизації обліку міроприємств, що виконуються з метою проведення контролю з боку апарату управління;
АРМ аудитора, призначений для обліку проведення та результатів аудиторських перевірок;
АРМ податкового законодавства, що містить базу податкових законів та інструкцій, зміни до них [70].
Забезпечувальна частина включає інформаційне, технічне, програмне, правове та інші види забезпечення, характерні для будь-якої автоматизованої інформаційної системи організаційного типу. Слід розглянути найважливіші для ДПС види забезпечення.
253
Правове забезпечення управління – створення та підтримка в необхідних межах конструктивних організаційно-функціональних характеристик систем управління за допомогою впорядкованого впливу всього арсеналу юридичних засобів.
Усю базу нормативно-правових актів, що регулюють діяльність податкових органів, умовно можна поділити на дві частини: зовнішню і внутрішню.
Умовно зовнішню частину бази нормативно-правових актів можна поділити на три групи: загальне законодавство, спеціальне законодавство та законодавство про оподаткування.
До першої групи (загальне законодавство) належать: Конституція України, Закон України "Про державну службу", Закон України "Про міліцію", Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність", Закон України "Про боротьбу з корупцією", Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, інші закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, міжнародні угоди України, а також спільні накази та накази міністерств і відомств, що мають міжвідомчий характер (про охорону праці, пожежну безпеку, охорону навколишнього середовища, бухгалтерський облік і статистику тощо) та інші нормативно-правові акти.
Друга група нормативно-правових актів (спеціальне законодавство) охоплює: Закон України "Про державну податкову службу в Україні", Указ Президента України "Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України", Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів", нормативні акти, що регулюють систему оплати праці, соціального захисту та проходження служби працівників податкових органів.
На відміну від функціонування більшості центральних органів виконавчої влади України, діяльність органів податкової служби в основному врегульована спеціальними нормативно-правовими актами. Умовно їх можна поділити на три основні групи [1; 9]:
нормативно-правові акти, що регулюють правовий статус податкових органів та їх організаційну структуру (Закон України "Про державну податкову службу в Україні", Указ Президента України "Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України", Указ Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації
254
України та місцевих державних податкових адміністрацій", Указ "Питання державних податкових адміністрацій" та ряд інших);
нормативно-правові акти, що регулюють окремі напрями діяльності податкових органів (наприклад, Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів", Укази Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами", "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку вилучення готівки", "Про затвердження порядку звернення стягнення на рухоме майно", "Про Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами" та багато інших);
нормативні акти, що регулюють систему оплати праці працівників податкових органів та проходження служби в податкових органах (Постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби" та "Про затвердження Положення про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби" тощо).
До третьої групи (законодавство про оподаткування) належать: Закон України "Про систему оподаткування", Закон України "Про бюджетну систему України", Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори", Закон України "Про податок на додану вартість", Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та інші норма- тивно-правові акти.
Ці нормативно-правові акти є рамковими та відіграють роль законодавчих джерел для нормативного регулювання процесу оподаткування та використання бюджетних коштів.
До внутрішньої частини правової бази належать положення, посадові інструкції, постанови, накази та інші нормативні акти, що розробляються в межах компетенції податковою службою або за її дорученням і визначають конкретні методи та прийоми управління (наприклад, Інструкція про порядок вилучення посадовими особами органів ДПС України у підприємств, установ та організацій документів,
255
що свідчать про приховування (заниження) вартості об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів, затверджена наказом ДПА України від 01.07.1998 р. № 316, Інструкція про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами ДПС, затверджена наказом ГДПІ України від 20.04.1995 р. № 28 із змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 10.03.2000 р. № 92, Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затверджене наказом ДПА України від 11.12.1996 р. № 29 із змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від
03.03.1998 р. № 93) [118; 123].
Кадрове забезпечення – це специфічна, повторювана діяльність, здійснювана у процесі управління органами ДПС, змістом якої є забезпечення органів і підрозділів необхідним, відповідним певним вимогам контингентом людей, а також інформацією про нього, впровадження науково обґрунтованих методів добору, розстановки, навчання, виховання, стимулювання кадрів, правового регулювання проходження служби та надання правового захисту особовому складу органів ДПС України.
9.3. Інформаційне забезпечення автоматизованої інформаційної системи податкової служби
Інформаційне забезпечення є найважливішим елементом АІС, виступаючи в ролі відносно самостійної та найважливішої забезпечувальної підсистеми, оскільки забезпечує розв'язання завдань управління, наповнюючи їх конкретним змістом [60].
Інформаційне забезпечення управління – комплекс організацій-
них, правових, технічних, технологічних заходів, засобів та методів, що забезпечують у процесі управління і функціонування системи інформаційні зв'язки її елементів шляхом оптимальної організації інформаційних масивів баз даних і знань.
Інформаційне забезпечення АІС становить інформаційну модель податкових органів. Завдання інформаційного забезпечення системи податкових органів залежать від основних функцій, що виконуються її структурами. Інформаційне забезпечення повинне забезпечувати користувачів АІС інформацією, необхідною для виконання ними своїх професійних обов'язків. Система повинна мати можливість розподіле-
256
ного зберігання й обробки інформації, накопичення інформації в банках даних, у місцях використання, надання користувачам автоматизованого, санкціонованого доступу до інформації, одноразового її введення й багаторазового, багатоцільового використання. Повинен бути забезпечений інформаційний взаємозв'язок як між завданнями, що розв'язуються кожною функціональною підсистемою, так і із зовнішніми рівнями.
Інформаційне забезпечення АІС поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне. Це зумовлено тим, що первинна інформація зароджується в позамашинній сфері та характеризує процеси, явища, об'єкти предметної області. Як правило, первинна інформація фіксується в первинних документах, що містять як нормативно-довідкову інформацію (НДІ), так і оперативну, облікову інформацію [60].
До позамашинної належить частина ІБ – сукупність повідомлень, сигналів і документів, що використовуються в процесі функціонування АІС, які сприймаються людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.
Система показників складається з вихідних, проміжних і результативних показників, які збираються, перетворюються й видаються АІС для цілей забезпечення діяльності податкових органів. Показники характерризують об'єкти оподатковування, різні види податків, ставки податків, фінансовий стан платників податків, стан розрахунків платників податків з бюджетом і т. ін. Показники містяться в документах, що є найпоширенішим носієм вихідної й результатівної інформації.
У системі оподатковування функціонує уніфікована система документації, що відповідає певним вимогам до форми, змісту, порядку заповнення документів. Уніфіковані документи використовуються на всіх рівнях системи. До них можна віднести більшість документів, що циркулюють у податкових органах, починаючи від бухгалтерської звітності й податкових розрахунків, що подаються платниками податків у податкові інспекції, і закінчуючи звітністю, яка встановлюються податковими органами.
Інформаційні потоки становлять спрямований стабільний рух документів від джерел їх виникнення до одержувачів. Інформаційні потоки дають найбільш повну картину інформаційної системи оподатковування у зв'язку з тим, що з їхньою допомогою виявляються просторово-часові й об'ємні характеристики, відбивається динамічність інформаційних процесів і їх взаємодія. Інформаційні потоки відбивають
257
організаційно-функціональну структуру податкових органів. Одиницями інформаційних потоків можуть бути документи, показники, реквізити, символи. Документи й інформація, що знаходяться в них, класифікуються:
а) стосовно входу й виходу: вхідні (надходять до інспекції); вихідні (виходять з інспекції); б) за строками подання:
регламентні – документи, для яких визначений строк виконання й подання;
нерегламентні документи – документи, які видаються за запитом; в) за функціональними напрямами діяльності податкової інспекції: правові й нормативно-довідкові документи (закони, укази, постанови
органів державної влади й управління) і організаційно-методичні документи (накази, директиви, інструкції, методики);
документи розрахунку й обліку надходження податків, зборів та інших платежів (особові рахунки платників податків, банківські документи, податкові розрахунки, декларації);
документи щодо контрольної роботи інспекції (бухгалтерські звіти, баланси, акти перевірок підприємств і організацій, журнали обліку контрольної роботи);
інші види документів.
Групування документів за функціональними напрямами відповідно до особливостей і призначення інформації, що міститься в них, визначає основні потоки інформації в структурі керування функціонуванням податкових органів.
Важливою складовою позамашинного інформаційного забезпечення є система класифікації й кодування. В умовах функціонування АІС методи, способи кодування, раціональна класифікація номенклатур повинні слугувати повному задоволенню запитів користувачів, скороченню часових і трудових витрат на заповнення документів й ефективному використанню обчислювальної техніки, тому що дозволяють знизити обсяг і час на пошук інформації, необхідної для вирішення завдань, полегшити обробку інформації. АІС повинна використовувати єдину систему класифікації й кодування інформації, що будується на основі застосування:
258
а) загальнодержавних класифікаторів:
-країн світу;
-економічних районів;
-об'єктів адміністративно-територіального поділу й населених
пунктів;
-органів державного управління;
-галузей народного господарства;
-видів економічної діяльності, продукції й послуг;
-валют;
-одиниць вимірювання;
б) відомчих класифікаторів:
-форм власності;
-організаційно-правових форм суб'єктів господарювання;
-типових банківських рахунків;
-банків;
в) системних класифікаторів:
-податків і платежів;
-об'єктів оподаткування;
-податкових пільг;
-типів пільг за податками;
-штрафних санкцій;
-ідентифікаційних номерів платників податків.
Основу інформаційного забезпечення системи складають класифікатори та довідники:
Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України (ЄДРПОУ); Загальний класифікатор галузей народного господарства (ЗКГНГ); Класифікатор форм власності в Україні (КФВУ); Система позначень органів державного управління (СПОДУ);
Класифікатор видів економічної діяльності в Україні (КВЕДУ); Класифікатор організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ); Стандартна галузева класифікація України (СГКУ); Класифікатор банківських установ (КБУ); Класифікатор видів платників податків (КВПП).
Основними джерелами надходжень інформації в ІС ДПА України є: платник, який надає декларацію, звітність та копії документів про
виконані перерахування податків;
259
банк, який надає інформацію про відкриття-закриття рахунків файлом типу F (додаткову технологічну інформацію, призначену для управління консолідованим кореспондентським рахунком), про виконання платежів до держбюджету файлом типу В (вхідні платіжні документи з РРП в КБ, що надходять у банк), про обороти на рахунках клієнтів файлом типу D.
фінвідділ, який надає інформацію про розподіл коштів між бюджетами.
ДПА надає інформацію зовнішнім користувачам:
•Арбітражному суду;
•Податковій поліції (ст. 148 Кримінального кодексу);
•Прокуратурі;
•Держкомстату;
•Державній митній службі [30; 70].
До внутрішньомашинної належить та частина ІБ, яка фіксується на машинних носіях. Основним завданням внутрішньомашинної ІБ є адекватне відображення об'єкта управління в пам'яті ЕОМ і забезпечення інформаційних потреб для завдань управління, що розв'язуються в АІС. Внутрішньомашинне інформаційне забезпечення формує інформаційне середовище для задоволення різноманітних професійних потреб користувачів системи оподаткування. Воно включає всі види спеціаль-но організованої інформації для сприйняття, передачі й обробки технічними засобами. Тому інформація подається у вигляді масивів, баз даних, банків даних. За змістом внутрішньомашинне інформаційне забезпечення повинне адекватно відбивати реальну діяльність податкових органів. Масиви, так само, як і дані, що містяться в них, за ступенем стійкості можна поділити на змінні й постійні. Змінні містять інформацію, обсяг змін у якій протягом року перевищує 20 % річного обсягу. Масиви, що містять іншу інформацію, вважаються постійними (умовно-постійними)
[60].
У змінних масивах містяться інформація:
про результати оперативного контролю, забезпечення повноти і своєчасності надходження податків, зборів, інших платежів і звітності;
щодо аналізу й прогнозування бази оподатковування й надходження податків, зборів та інших платежів;
про результати контрольної роботи податкових органів;
щодо правової практики податкових органів і т. ін.
260