- •1.Мова - явище суспільне
- •2. Мовна політика і мовне законодавство України
- •4. Професійна мовно-комунікативна компетенція
- •5. Поняття національної та літературної мови
- •6. Націстотніші ознаки літературної мови
- •7.Комунікативні лзнаки культ мови. Типологія мовних норм
- •50. Стаття, як самостійний науковий твір
- •16. Невербальні компоненти спілкування
- •18.Поняття ділового спілкування.Моделі ділового спілкування.
- •17. Слухання та його роль в комунікації
- •19.Поняття комунікації.Перешкоди та бар’єри.
- •20. Поняття про ораторську (риторичну) компетенції.
- •21.Публічний виступ як засіб комунікації переконання.Види публічного мовлення.
- •24. Презентація як різновид публічного мовлення
- •25. Функції та види бесід
- •26. Етикет телефонної роботи.
- •27. Наради, збори як форми колективного обговорення
- •28. Дискусія як вид усного професійного спілкування.
- •22. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконувати.
- •38. Моя автобіографія
- •1. Назва документа.2.Текст.3. Дата.4.Підпис, ініціали, прізвище особи, яка написала автобіографію.
- •30 Березня 2009 року (Підпис)
- •39. Звіт — письмове повідомлення про виконання певної роботи.
- •1. Усний і письмовий; 2. Цифровий і у вигляді тексту; 3. Разові і періодичні.
- •40. Класифікація листів
- •2. Першою частиною будь-якого листа є мотивація, що пояснює спонукальні
- •3. Дуже важливим є вибір завершальних речень. Він залежить від змісту
- •43.Українська термінологія в професійному спілкуванні.
- •44.Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •45.Термінологія обраного фаху.
- •46.Особливості наукового тексту. Жанри наукових досліджень.
- •47.План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •48.Реферування і анотування наукових текстів.
- •49.Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •52.Науковий етикет.
26. Етикет телефонної роботи.
Якщо ви хочете телефонічно вирішити те чи інше ділове питання, то за слухавку службового телефона необхідно братися, якщо:• ви хочете швидко передати чи отримати відповідну інформацію;• вам необхідно з'ясувати думку тієї чи іншої посадової особи з питання, що вас цікавить• вам необхідно уточнити, чи залишається в силі попередня домовленість про відповідні дії, зустріч тощо;• ви готові до телефонної розмови;• необхідно дізнатися чи абонент буде на своєму робочому місці. Ділова телефонна розмова може тривати три хвилини. її модель: відрекомендуватися — 20 + 5 с.Наслідком недостатньої підготовки телефонної розмови може бути неповна інформація, неправильна орієнтація в ліловій бесіді. Невміння провести з максимальною користю телефонну розмову свідчить про невміння правильно та ефективно організувати свою працю.
О котрій годині краще телефонувати?• Найбільш оптимальний час для телефонних розмов з 9.30 до 21.30. У виняткових і екстремальних випадках можна телефонувати в будь-який час.• Якщо вам потрібно зателефонувати партнерам за кордон, уточніть різницю в часі (щоб ваш дзвінок не пролунав пізно вночі чи вранці).
Користування службовим телефоном включає знання елементарних правил культури спілкування по телефону.
Які ж існують правила етикету ділової телефонної розмови?
• Необхідно пам'ятати, що телефонна розмова, як і ділове спілкування, залежить від емоційного забарвлення, в якому вона відбувається• Чим коротша і насичені і на телефонна бесіда, тим більше від неї користі.• Пам'ятайте про тс, що ваше мовлення — це ваша візитівка і візитівка фірми чи господарства, у якому ви працюєте. Тому, піднявши слухавку, скажіть: "Алло" або інформативніше: "Фірма "Злагода", "Відділ маркетингу".• "Так" кажуть як ствердження на питання, що вам поставлять. Казати "слухаю" теж не рекомендують, адже і так зрозуміло, що ви не закрили вуха.♦ Рекомендують говорити спокійно і з гідністю, навіть якщо телефонує суперважлива персона. Своєю розмовою ви маєте створити враження, що ви компетентний працівник, а не розгублений новачок у цій справі.♦ Не можна ставити запитань на зразок: "Що вам потрібно?", "Що ви хотіли?". Краще запитати: "Чим я можу вам допомогти?" "Чи можу я вам допомогти?"♦ Вести розмову потрібно доброзичливим тоном, говорити привітно.♦ Рекомендують посміхатися, щоб це відчув ваш співрозмовник.♦ Якщо ви телефонуєте, обов'язково потрібно представитися, назвавши чітко посаду, підприємство, прізвище, ім'я та по батькові.♦ Ознакою особливої ввічливості є початки фраз на зразок: Доброго дня! Чи можна попросити до телефону професора Коваленка? Його турбує аспірантка Коваль Марія Сергіївна. Доброго ранку! Моє прізвище— Турянська. Я— доцент кафедри історії нашого університету. У мене до вас така справа ...
♦ Мобільний телефон під час занять, ділових бесід, переговорів має бути відімкненим.♦ Зміст розмови потрібно детально продумати, можливо, варто зробити на аркуші паперу деякі нотатки (основні пункти розмови, щоб чогось не забути).♦ Не можна використовувати в діловій розмові "слів-паразитів": ага, угу, еге. Для підтвердження думки, що ви з цікавістю слухаєте, вживайте слова: звичайно, я вас розумію, так.♦ Ніколи не кажіть, що ви нічого не знаєте. Абонент буде думати, що ви некомпетентний працівник. Оскільки ви представник фірми і зацікавлені також у зростанні її престижу, проявіть бажання допомогти абонентові узнати необхідну інформацію, попросіть, щоб перетелефонували. На призначений час підготуйте потрібні дані.♦ Якщо вашого колеги немає на місці, а його просять до телефону, не можна відповідати "Його нема". Потрібно сказати: "Буде о 15-ій годині. Чи не хочете ви щось Миколі Івановичу передати?" Не кидайте відразу слухавки, якщо відповіли, адже в абонента можуть виникнути ще якісь запитання. А вашу оперативність можуть розцінити як елементарну безтактність.♦ На анонімний дзвінок можна не відповідати.♦ Якщо ви помилилися номером, вибачтеся і припиніть розмову словами: "Прошу вибачення, це помилка".♦ Суть справи потрібно викладати чітко, лаконічно, без зайвих подробиць. Цього можна досягти за рахунок детально продуманого переліку головних і другорядних питань, які вимагають короткої і конкретної відповіді. Речення мають бути короткими (краще сприймаються на слух).♦ Телефонна розмова повинна бути діалогічною, а не монологічною.♦ Закінчувати розмову може той, хто зателефонував, або ж старша за віком чи службовим становищем людина.♦ У розмові часто вживаними можуть бути формули ввічливості: Прошу! Пробачте за турботу! Дякую за увагу! Дякую за консультацію! Дякую за інформацію! До побачення!♦ Звертатися до співрозмовника потрібно на ім'я та по батькові, називаючи його посаду чи звання. Якщо забули, то краще вибачитися і перепитати. Уживати весь час займенник ви не можна.♦ Телефонувати знайомому (знайомій) і вести приватні розмови зі служби не бажано.♦ У службових справах телефонувати додому не слід.♦ Заочно (телефонічно) розв'язувати важливі службові справи не можна.♦ Службові телефонні розмови мають бути короткими.♦ Керівникові допомагає спілкуватися з партнерами секретар (вона (він) встановлює контакт з потрібним абонентом, відповідає на дзвінки).♦ У години прийому відвідувачів телефон рекомендують відімкнути.• неприємні слова слід вимовляти звичайним голосом, щоб співбесідник вдумався в їх значення;• не використовувати слів-паразитів;• слідкувати, щоб мова була чіткою та зрозумілою, голос — сильним і твердим; • Викладаючи проблему по телефону, слід дотримуватися максимальної лаконічності фраз, точності формулювань, однозначності висловлювань, чіткості дикції.
Уміння правильно, розумно і ефективно користуватися телефоном зробить його надійним помічником у бурхливому діловому житті.
