- •1.Мова - явище суспільне
- •2. Мовна політика і мовне законодавство України
- •4. Професійна мовно-комунікативна компетенція
- •5. Поняття національної та літературної мови
- •6. Націстотніші ознаки літературної мови
- •7.Комунікативні лзнаки культ мови. Типологія мовних норм
- •50. Стаття, як самостійний науковий твір
- •16. Невербальні компоненти спілкування
- •18.Поняття ділового спілкування.Моделі ділового спілкування.
- •17. Слухання та його роль в комунікації
- •19.Поняття комунікації.Перешкоди та бар’єри.
- •20. Поняття про ораторську (риторичну) компетенції.
- •21.Публічний виступ як засіб комунікації переконання.Види публічного мовлення.
- •24. Презентація як різновид публічного мовлення
- •25. Функції та види бесід
- •26. Етикет телефонної роботи.
- •27. Наради, збори як форми колективного обговорення
- •28. Дискусія як вид усного професійного спілкування.
- •22. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконувати.
- •38. Моя автобіографія
- •1. Назва документа.2.Текст.3. Дата.4.Підпис, ініціали, прізвище особи, яка написала автобіографію.
- •30 Березня 2009 року (Підпис)
- •39. Звіт — письмове повідомлення про виконання певної роботи.
- •1. Усний і письмовий; 2. Цифровий і у вигляді тексту; 3. Разові і періодичні.
- •40. Класифікація листів
- •2. Першою частиною будь-якого листа є мотивація, що пояснює спонукальні
- •3. Дуже важливим є вибір завершальних речень. Він залежить від змісту
- •43.Українська термінологія в професійному спілкуванні.
- •44.Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •45.Термінологія обраного фаху.
- •46.Особливості наукового тексту. Жанри наукових досліджень.
- •47.План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •48.Реферування і анотування наукових текстів.
- •49.Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •52.Науковий етикет.
46.Особливості наукового тексту. Жанри наукових досліджень.
Науковий стиль - це стиль, сферою використання якого є наукова та науково-технічна діяльність, освіта; він призначений для інформування про результати наукових досліджень, обґрунтування гіпотез, класифікації і систематизації знань, впливу на інтелект читача або (рідше) слухача.
Загальні особливості наукового тексту:1)Науковий текст обов’язково відображає ту чи іншу проблему, висуває гіпотези, орієнтований на досягнення дослідницької мети та завдань; 2)Має раціональний характер, складається із суджень, умовиводів побудованих за правилами логіки; 3)Текст не грунтується на образі, почуттєвому світі людини, а орієнтований на сферу раціонального мислення; 4)Його призначення не в тому щоб змусити повірити, а в тому, щоб довести, обґрунтувати, аргументувати істину. Лексичні особливості наукового тексту : 1. Домінує абстрактна, стилістично нейтральна лексика. 2. Перевагу має українська не термінологічна лексика, напр.: на фоні подій, вплинули фактори. 3. Запобігання русизмам: Новизна дослідження полягає у наступних положеннях; Доведення тезису про необхідність усунення прогалин; попередження злочинів; У той же час як минула, так і теперішня практика свідчать про те, що; Авторська трактовка вчення; в межах однієї наукової області; угони автотранспортних засобів; Багаточисленні прояви; виховання в учбових закладах. 4. Неправильне використання слів-паронімів: Цей недолік у роботі органів юстиції обумовлений, зокрема, недосконалістю кримінального законодавства; Мета і задачі дослідження; часто приводить до вчинення правопорушень; серйозні нестачі системи. 5. Дотримання фразеологічних норм наукового мовлення (неприпустимість дослівного перекладу фразеологізмів і вживання емоційно забарвлених): Перший підрозділ представляє собою розгорнутий аналіз; підняте питання; сприяють скоєнню правопорушень; Співробітники інституту приймали активну участь у виконанні наукових досліджень; поклало початок участі співробітників (давати початок). Традиційно у науковому стилі вирізняються чотири підвиди: суто науковий, науково-популярний, навчально-науковий і науково-діловий. Російська дослідниця Н. І. Колесникова виокремлює ще науково-публіцистичний та науково-фантастичний стилі; водночас вона вважає, що останнім часом досить поширеними стали такі підвиди, як науково-інформативний і науково-довідковий.За своїм призначенням і сферою використання кожен із цих підвидів наукового стилю переважає в тому чи іншому жанрі: 1) суто науковий стиль – статті в журналах, наукові праці, дисертації, монографії, доповіді; 2) науково-популярний – нариси, книги, лекції, статті;3) навчально-науковий – підручники, навчальні та методичні посібники, програми, збірники задач, завдань і вправ, лекції, конспекти, навчально-методичні матеріали; 4) науково-діловий – технічна документація (контракти, інструкції, повідомлення про випробування та аналізи, формули винаходів, реферати тощо;5) науково-інформативний – реферати, анотації, патентні описи; 6) науково-довідковий – словники, довідники, каталоги.
