- •Ответы на вопросы по экзамену дпзк
- •Конституційне право зарубіжних країн як галузь права, як наука та учбова дисципліна.
- •Конституційно-правові норми і відносини в зарубіжних країнах.
- •Суб'єкти і об'єкти державно-правових відношень.
- •Система конституційного права зарубіжних країн.
- •Конституційно-правова відповідальність.
- •Загальна характеристика джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •Закони як основне джерело конституційного права зарубіжних країн.
- •Класифікація різновидів джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •Поняття і сутність конституції.
- •Види конституцій в зарубіжних країнах.
- •Основні риси і особливості конституцій в зарубіжних країнах.
- •Форма і структура конституцій зарубіжних країн. Форма:
- •Порядок прийняття, внесення змін і доповнень до конституції в зарубіжних країнах.
- •Внесення змін і доповнень до конституції. Скасування конституції.
- •Класифікація конституцій (відповідати на прикладах окремих конституцій).
- •Поняття, ознаки та функції політичних партій як елемента політичної системи.
- •Інституалізація політичних партій в зарубіжних країнах. Їх конституційно-правовий статус.
- •Класифікація політичних партій в зарубіжних країнах.
- •Поняття і види партійних систем.
- •Поняття та загальні риси суспільних організацій.
- •Класифікація суспільних організацій (союзів та асоціацій).
- •Система конституційних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в зарубіжних країнах.
- •Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина в зарубіжних країнах.
- •Інститут громадянства в зарубіжних країнах.
- •Порядок набуття та припинення громадянства.
- •Статус іноземця і біженця в зарубіжних країнах.
- •Правовий статус апатридів та біпатридів в зарубіжних країнах.
- •Форми державного правління в зарубіжних країнах.
- •Поняття, види і ознаки сучасної монархії.
- •Президентська республіка та її ознаки.
- •Парламентська республіка та її ознаки.
- •Змішана (напівпрезидентська) республіка.
- •Форми державного (територіально-політичного) устрою зарубіжних країн.
- •Унітарна держава: поняття й ознаки.
- •Федеративні зарубіжні держави.
- •Конфедерація як форма територіально-політичного устрою держави.
- •37. Автономія: поняття та види
- •38. Політичні режими в зарубіжних країнах. Поняття та види.
- •Поняття парламенту та парламентаризму.
- •Класифікація парламентів у зарубіжних країнах.
- •Парламенти з відносно визначеною, обмеженою компетенцією (консультативні).
- •Структура парламенту і порядок його формування в зарубіжних країнах.
- •42.Склад парламенту й внутрішня організація палат, порядок роботи парламенту.
- •Порядок роботи парламенту
- •43. Основні повноваження парламентів в зарубіжних країнах.
- •Законодавчий процес у зарубіжних парламентах.
- •II. Проектна стадія.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •IV. Засвідчувальна стадія.
- •V. Інформаційна стадія.
- •Конституційно-правовий статус парламентаріїв у зарубіжних країнах.
- •Конституційно-правовий статус глави держави в зарубіжних країнах.
- •Порядок обрання і правовий статус президента в зарубіжним країнах.
- •48.Інститут вето глави держави.
- •49. Конституційно-правовий статус уряду в зарубіжних країнах.
- •Порядок формування уряду в зарубіжних країнах. Відповідальність уряду.
- •51. Повноваження уряду в зарубіжних країнах.
- •52.Конституційні засади судової влади.
- •Судові органи та судові системи в зарубіжних країнах.
- •Організація конституційного контролю.
- •Загальна характеристика конституції сша.
- •Президент сша і органи виконавчої влади.
- •Конгрес сша. Правовий статус та повноваження палат.
- •Судова система сша.
- •Конституція Франції 1958 року та її особливості.
- •Вищі органи державної влади в фрн.
-
Законодавчий процес у зарубіжних парламентах.
Законодавчий процес — це процедура ухвалення закону, яка складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій.
Законодавчий процес має низку стадій:
І. Передпроектна стадія.
1. Законодавча ініціатива — внесення проекту закону в офіційному порядку до законодавчого органу певними органами й особами. Це власне стадія законодавчого процесу. Відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи в парламенті належить Президенту, народним депутатам, Кабінету Міністрів, Національному банку. Президент має право вносити законопроект позачергово.
Проекти законів вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обгрунтування необхідності їх розробки або ухвалення.
II. Проектна стадія.
2. Ухвалення рішення про підготовку законопроекту, включення відповідної пропозиції до плану законопроекти их робіт.
3. Доручення розробити законопроект уряду або постійним комітетам у Верховній Раді; створення для цих цілей комісій, робочих груп у складі депутатів, представників зацікавлених громадських організацій, вчених-юристів та ін. Початкова розробка проекту провадиться фахівцями за конкурсом, дорученням або договором.
4. Розробка законопроекту і його попередня експертиза із залученням зацікавлених організацій, дороблення і редагування проекту.
5. Внесення законопроекту до парламенту, ухвалення його до розгляду, обговорення законопроекту і його узгодження: розгляд поправок; виявлення думок зацікавлених осіб про проект і одержання їх пропозицій щодо вдосконалення, доробки проекту; ухвалення в порядку першого, другого, третього читання; розгляд альтернативних проектів. У необхідних випадках — винесення проекту: а) на обговорення широкого кола кваліфікованих спеціалістів шляхом проведення парламентських слухань, конференцій, «круглих столів» та ін.; б) на всенародне обговорення.
III. Стадія ухвалення законопроекту.
6. Ухвалення законопроекту в результаті голосування (в Україні звичайні закони ухвалюються простою більшістю голосів, конституційні — 2/3 від конституційного складу Верховної Ради) і підготування відповідної постанови законодавчого органу про вступ закону в силу. Тексти законів, ухвалені Верховної Радою, у 5-денний строк підписуються Головою Верховної Ради і невідкладно передаються на підпис Президентові України.
IV. Засвідчувальна стадія.
7. Санкціонування (підписання) закону главою держави (президентом) в установлені конституцією строки (в Україні --15 днів).
V. Інформаційна стадія.
8. Промульгація закону — це не лише підписання його главою держави, а й видання спеціального акта, який містить, зокрема, розпорядження про офіційне опублікування закону. Промульгація закону здійснюється зазвичай актом глави держави — указом, наказом та іншими подібними документами, текст якого в офіційних виданнях передує тексту закону, що промульговується.
В Україні — це підписання закону Президентом, підготовка постанови Верховної Ради про порядок введення в дію даного закону і офіційне його опублікування. Текст постанови Верховної Ради в офіційних виданнях передує тексту закону, що про-мульговується.
9. Включення закону до Єдиного державного реєстру нормативних актів, де вказується наданий йому реєстраційний код
10. Опублікування закону — друк його тексту з усіма реквізитами в офіційних друкарських виданнях (в Україні — «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», газети «Голос України», «Юридичний вісник України»)
