- •Тема 1.1. Основні закони хімії
- •1Закон збереження маси речовини
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.2. Оксиди
- •2Визначення. Класифікація оксидів.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.3. Основи
- •3Визначення. Класифікація основ.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.4. Кислоти
- •4Визначення. Класифікація кислот.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.5. Солі
- •5Визначення. Класифікація солей.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.6. Хімічний зв'язок
- •6Поняття про хімічний зв'язок. Типи хімічного зв’язку.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.7. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.8. Окисно-відновні реакції
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.1. Загальна характеристика металів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.2. Корозія металів
- •7Корозія металів. Види корозії.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.3. Лужні метали
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.4. Кальцій
- •Кальцій.**
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.5. Сполуки Кальцію
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.6. Алюміній
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.7. Залізо
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.8. Сульфур. Сірка.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.9. Сполуки Сульфуру
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.10. Сульфатна кислота та її солі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.11. Нітроген. Азот.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.12. Аміак. Солі амонію.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.13. Сполуки Нітрогену
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. 14.Фосфор
- •Фосфор.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.15. Сполуки Фосфору
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.16. Карбон. Вуглець.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.16. Сполуки Карбону
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.18. Силіцій.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.19. Сполуки Силіцію.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.1. Теорія будови органічних речовин о.М. Бутлерова
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.2. Алкани
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.3. Алкени
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.4. Алкіни
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.5. Алкадієни (дієнові вуглеводні)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.6. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.7. Природні джерела вуглеводнів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.1. Одноатомні спирти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.2. Багатоатомні спирти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.3. Феноли
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.4. Альдегіди
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.5. Карбонові кислоти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.6. Естери
- •2. Номенклатура:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.7. Жири. Мило
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.1. Вуглеводи. Глюкоза
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.2. Сахароза
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.3. Крохмаль і целюлоза
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.4. Аміни
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.5. Амінокислоти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.6. Білки
- •Контрольні запитання:
Контрольні запитання:
Яке місце в періодичній системі елементів займає Карбон?
Наведіть електронну формулу атома Карбону. Які ступені окиснення для нього характерні?
Що таке алотропія? Пояснити на прикладі Карбону.
Охарактеризуйте хімічні властивості вуглецю.
Де використовуються алотропні модифікації Карбону?
Обчисліть масу карбон(IV) оксиду, який можна добути при взаємодії кальцій карбонату масою 7 г з розчином хлоридної кислоти масою 30 г, де масова частка HCl складає 20%.
Література:
Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 10 – 11 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 37-38.
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІ, Гл. 11, §§ 86-87, с. 101-103.
Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с. 32.
Тема 2.16. Сполуки Карбону
План
Карбон (ІІ) оксид.**
Карбон (ІV) оксид.**
Карбонатна кислота та її солі.**
1. Карбон утворює два оксиди СO і СO2.
Карбон (ІІ) оксид (чадний газ) – безбарвний газ, без запаху, погано розчиняється у воді, трохи легший за повітря, отруйний.
Карбон (ІІ) оксид – несолетворний оксид. За стандартних умов не взаємодіє з водою, кислотами, лугами. Йому притаманні такі властивості:
здатність горіти васильково синім полум’ям, виділяючи велику кількість теплоти:
здатність відновлювати метали з оксидів:
взаємодіє з хлором з утворенням фосгену – отруйної речовини, що належить до хімічної зброї:
Добування: У лабораторії карбон (ІІ) оксид добувають з метанової кислоти під дією концентрованої сульфатної кислоти, яка відбирає воду:
У промисловості його добувають різними способами:
внаслідок взаємодії карбон (IV) оксиду з розжареним вугіллям за температури понад 450ºC в умовах нестачі повітря:
CO2 + C = 2CO
дією водяної пари на розпечене вугілля:
Застосування:
для відновлення металів з їх оксидів;
в органічному синтезі (для добування спиртів, вуглеводів, альдегідів, карбонових кислот);
як висококалорійне паливо.
2. Карбон (ІV) оксид (вуглекислий газ).
Молекула має лінійну будову, хімічний зв’язок ковалентний полярний, але диполь не виникає, оскільки молекула симетрична. Кристалічні гратки – молекулярні.
Фізичні властивості: безбарвний газ, без запаху, важчий за повітря у 1,5 рази, доволі добре розчиняється у воді, особливо під тиском, легко зріджується навіть за кімнатної температури і невеликого тиску (5 МПа). Зріджений карбон (ІV) оксид зберігають у стальних балонах. Якщо його швидко вилити з балона, вуглекислий газ випаровується, внаслідок чого частина газу перетворюється на снігоподібну масу – сухий лід.
Хімічні властвисоті: СО2 – кислотний оксид:
1) Він взаємодіє з водою, утворюючи нестійку карбонатну кислоту:
2) взаємодіє з основами і основними оксидами, як у водних розчинах, так і з твердими, утворюючи солі – карбонати:
Добування: У лабораторії вуглекислий газ добувають дією хлоридної кислоти на мармур:
У промисловості – прожарюванням вапняку:
Застосування:
для виробництва соди;
для гасіння пожеж (содові вогнегасники);
для газування напоїв;
для виготовлення сухого льоду для зберігання продуктів, які швидко псуються.
3. Карбонатна кислота – нестійка сполука, існує лише у водному розчині:
Це – слабка двохосновна кислота, у водному розчині дисоціює на йони (ступінчасто):
Карбонатна кислота утворює два ряди солей: середні – карбонати і кислі – гідрогенкарбонати. Карбонати лужних і лужноземельних металів та амонію і всі гідрогенкарбонати розчиняються у воді. Карбонати інших металів у воді не розчиняються, а карбонати Алюмінію, Хрому (ІІІ), Феруму (ІІІ), Купруму (ІІ) не існують.
Хімічні властивості:
1) Під впливом сильних кислот на солі карбонатної кислоти виділяється карбон(IV) оксид:
2) Усі карбонати, крім солей лужних металів, внаслідок нагрівання розкладаються:
3) Карбонати перетворюються на гідрогенкарбонати під впливом водного розчину, що містить вуглекислий газ:
4) Гідрогенкарбонати лужних металів перетворюються на карбонати під час нагрівання:
Застосування карбонатів.
|
