- •Тема 1.1. Основні закони хімії
- •1Закон збереження маси речовини
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.2. Оксиди
- •2Визначення. Класифікація оксидів.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.3. Основи
- •3Визначення. Класифікація основ.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.4. Кислоти
- •4Визначення. Класифікація кислот.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.5. Солі
- •5Визначення. Класифікація солей.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.6. Хімічний зв'язок
- •6Поняття про хімічний зв'язок. Типи хімічного зв’язку.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.7. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.8. Окисно-відновні реакції
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.1. Загальна характеристика металів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.2. Корозія металів
- •7Корозія металів. Види корозії.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.3. Лужні метали
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.4. Кальцій
- •Кальцій.**
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.5. Сполуки Кальцію
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.6. Алюміній
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.7. Залізо
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.8. Сульфур. Сірка.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.9. Сполуки Сульфуру
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.10. Сульфатна кислота та її солі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.11. Нітроген. Азот.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.12. Аміак. Солі амонію.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.13. Сполуки Нітрогену
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. 14.Фосфор
- •Фосфор.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.15. Сполуки Фосфору
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.16. Карбон. Вуглець.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.16. Сполуки Карбону
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.18. Силіцій.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.19. Сполуки Силіцію.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.1. Теорія будови органічних речовин о.М. Бутлерова
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.2. Алкани
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.3. Алкени
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.4. Алкіни
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.5. Алкадієни (дієнові вуглеводні)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.6. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.7. Природні джерела вуглеводнів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.1. Одноатомні спирти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.2. Багатоатомні спирти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.3. Феноли
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.4. Альдегіди
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.5. Карбонові кислоти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.6. Естери
- •2. Номенклатура:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.7. Жири. Мило
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.1. Вуглеводи. Глюкоза
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.2. Сахароза
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.3. Крохмаль і целюлоза
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.4. Аміни
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.5. Амінокислоти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.6. Білки
- •Контрольні запитання:
Контрольні запитання:
Які речовини називають вуглеводнями?
Які вуглеводні називають насиченими? Загальна формула алканів.
Які речовини називають гомологами? Наведіть приклади.
Які речовини називають ізомерами? Наведіть приклади.
Які типи хімічних реакцій притаманні насиченим вуглеводням?
Який об’єм кисню необхідний для спалювання 3,36 л метану?
Який об’єм вуглекислого газу утвориться при спалюванні природного газу об’ємом 20 л, якщо об’ємна частка метану в ньому становить 95%?
Література:
Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 10 – 11 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 49-53.
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІІ, Гл. 16, §§ 130-131, с. 134-137.
Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с. 34.
Березан О.В. Органічна хімія. – К.: Абрис, 2000. – Р. І, §§ 2-5, с. 8-12.
Тема 3.3. Алкени
План
Визначення та загальна формула класу.
Будова.
Номенклатура.*
Ізомерія.*
Фізичні властивості.
Хімічні властивості.**
Одержання.*
Застосування.
1. Ненасичені вуглеводні – вуглеводні, в яких атоми Карбону сполучені між собою за допомогою кратних (подвійних або потрійних) зв'язків. Вуглеводні з одним подвійним зв'язком у молекулі належать до етиленових вуглеводнів (алкенів), за назвою найпростішого – етилену С2Н4
Загальна формула алкенів СnН2n.
2. Для алкенів характерна sp2-гібридизація. Між атомами Карбону в молекулі етилену утворюється подвійний з'язок: один σ-, другий - π-зв'язок. Довжина подвійного зв’язку – 0,134 нм, валентні кути – 120о, енергія зв'язку – 614 кДж/моль.
π -зв’язок менш міцний, оскільки його електронна густина зосереджена не між атомними ядрами, а вище і нижче від них.
3. Нумерація ланцюга здійснюється з того боку, куди ближче подвійний зв’язок. В назвах відповідного алкану суфікс –ан замінюється на –ен. Після назви цифрою зазначається місце кратного зв’язку.
1 2 3 4
СН3−СН=СН−СН3 бутен-2
4. Структурна ізомерія: а) карбонового скелета
бутен-1 метилпропен
СН2=СН−СН2−СН3 СН2=С−СН3
|
СН3
б) положення кратного зв’язку
бутен-1 бутен-2
СН2=СН−СН2−СН3 СН3−СН=СН−СН3
Просторова ізомерія (цис-, транс- ізомерія) для алкенів симетричної будови: коли два вуглеводневих радикали розміщуються з одного (цис-ізомер) або з різних (транс-ізомер) боків від подвійного зв’язку.
5. Алкени за нормальних умов С2-С4 – гази, С5-С17 – рідини, далі – тверді речовини. Нерозчинні у воді , але розчиняються в неполярних органічних розчинниках. Так само, як у алканів, їхні температури плавлення і кипіння підвищуються зі збільшенням довжини карбонового ланцюга. Алкени з розгалуженою будовою молекул мають нижчі температури плавлення порівняно зі сполуками з нормальною будовою молекул.
6. Хімічна активність алкенів зумовлена наявністю в молекулах подвійного зв'язку.
І. Горіння: С2Н4 +3О2 → 2СО2 + 2Н2О
ІІ. Реакції приєднання:
Гідрування (за наявності каталізатору): CH2= CH2 + Н2 → CH3− CH3
Галогенування: CH2= CH2 + Br2 → CH2Br− CH2Br
Знебарвлення бромної або йодної води – якісна реакція на наявність кратного зв’язку.
Гідрогалогенування: CH2= CH2 + НCl → CH2Cl− CH3
Правило Марковникова: у разі приєднання гідрогенгалогенідів до несиметричних алкенів за місцем подвійного зв'язку атом Гідрогену приєднується до того атома Карбону, який сполучений з більшим числом атомів Гідрогену.
CH3− CH= CH2 + НCl → CH3−CHCl− CH3
Гідратації: CH2= CH2 + Н2О → CH3− CH2ОН
ІІІ. Реакції полімеризації – реакції послідовного сполучення молекул низькомолекулярної речовини з утворенням високомолекулярної.
nCH2= CH2 → (−CH2− CH2 −)n
поліетилен
ІV. Окиснення – реакція Вагнера (знебарвлення водного розчину калій перманганату):
3СH2=CH2 + 2KMnO4 + 4H2O → 3CH2-CH2 + 2MnO2 + 2KOH
| |
OH OH
етиленгліколь
7. Промислові: а) крекінг нафтопродуктів
б) дегідрування насичених вуглеводнів: С3Н8 → С2Н6 + Н2
в) з галогенпохідних насичених вуглеводнів:
СH3−CH2−Cl + KOH(спирт.) → CH2=CH2 + KCl + H2O
Лабораторні: а) гідрування алкінів: CH≡CH + H2 → CH2=CH2
t, H+
б) дегідратація спиртів: CH3− CH2ОН → CH2= CH2 + Н2О
8. З етиленових вуглеводнів добувають багато різних продуктів, насамперед поліетилен і поліпропілен, які використовують для виробництва пластмас; дихлоретану, етанолу.
