49.Роль нбу в касовому виконанні бюджету

ЦБ відіграють помітну роль у забезпеченні ка­сового виконання держбюджету.

Сутність касового ви­конання держбюджету полягає у: 1)орг-ції роботи щодо приймання платежів до бюджету, у зарахуванні коштів на рахунки відповідних бюджетів і їх збе­ріганні; 2)видачі цих коштів на заходи, передбачені бюджетом; 3)веденні відповідного обліку і звітності.

У світовій практиці використовуються різні системи касового виконання держбюджету: 1)банківська - усі повноваження щодо за безпечення касового виконання бюджету покладені на ЦБ і систему КБ; 2)казначейська - створюється спеціальний орган - казначейство, що забезпечує акумуляцію доходів, фінансування видатків, ведення відповідного обліку і звітності; 3)змішана - розподілення повноважень щодо забезпечення касового виконан­ня бюджету між банківською системою і казначейством.

Незважаючи на обрану систему касового виконання держбюджету, бюджетні кошти акумулюються на єдиному рахунку, відкритому МФУ (казначейству) в ЦБ, з якого здійснюються усі видатки, передбачені бюджетом.

Участь ЦБ у забезпеченні касового виконання держбюджету дає змогу уряду, враховуючи особливий статус банку, мінімізувати ризики, пов'язані з банківським обслуговуванням.

50.Політика рефінансування цб в Україні

Способи рефінансування, які застосовує НБУ, змінюються відповідно до цілей ГКП і ступеня розвитку ринкових методів регулювання грошового ринку.

На початку 90-х НБУ проводив селективну політику адресного рефінансування КБ. Він надавав комерційним банкам на договірних засадах кредит під цільові програми вир-чого характеру. Комерційні банки були зобов’язані спрямовувати кредит тільки на ті заходи, які передбачалися угодою з НБУ. Основна частина кредитів надавалась НБУ за рішенням органів державної влади колишнім спеціалізованим держ. банкам. Кредити спрямовувалися переважно на підтримку неефективного держ-го сектору ек-ки, і значну кількість виданих таким чином кредитів так і не повернули.

Селективна політика адресного рефінансування КБ - спосіб адміністративного розподілу кредитів ЦБ. Така політика не є адекватною ринковій ек-ці.

У зв’язку з необхідністю запровадження ринкових інструментів управління грошовим ринком НБУ з середини 1994 розпочав проведення закритих кредитних аукціонів. Заявки КБ задовольнялися виходячи з рівня запропонованої процентної ставки починаючи з найвищого рівня і далі у міру її спадання в межах визначеної НБУ суми пропозиції кредитів.

У 1995 згідно з Указом Президента України «Про порядок надання в 1995 державної кредитної підтримки п-ствам» НБУ було рекомендовано до 20% кредитної (безготівкової) емісії, визначеної ВРУ, спрямовувати на кредитування КБ через цільові кредитні аукціони.

Приблизно водночас НБУ запровадив надання банкам стабілізаційного кредиту. Кредит надається на підтримку здійснення банком заходів фінансового оздоровлення, під заставу високоліквідних активів банку або під гарантію чи поруку фінансово стабільного банку, на визначений Правлінням НБУ строк.

З кінця 1995 для підтримки необхідної ліквідності КБ і з метою подальшого стимулювання ринку держ. ЦП НБУ ввів порядок рефінансування КБ під заставу держ. ЦП (ОВДП), тобто шляхом надання прямого ломбардного кредиту. У зв’язку з розбудовою ринку держ. ЦП у 1997 виникла можливість застосування ще одного нового для української банківської системи способу рефінансування. НБУ почав проводити операції з ЦП на умовах угоди «прямого» репо.

У зв’язку з фінансовою кризою в Україні, у т.ч. і з кризою ринку держ. ЦП у 1998, НБУ був змушений змінити порядок рефінансування КБ, адже основні способи рефінансування банків базувалися на використанні держ. ЦП (ОВДП) як забезпечення кредитів.

У 1999 НБУ затвердив Положення «Про встановлення тимчасового переліку ЦП і інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів НБУ».

НБУ у 1999 затвердив Положення про операції банків з векселями, яке передбачало порядок переврахування (редисконтування) НБУ векселів, що були авальовані КБ. У зв’язку з нерозвинутістю вексельного ринку редисконтування векселів, як спосіб рефінансування банків, так і не отримало розвитку в Україні.

Обсяг рефінансування КБ у перші післякризові роки значно скоротився.

У 2001 у зв’язку з поступовою реанімацією ринку держ. ЦП НБУ запровадив нові способи рефінансування КБ, запозичивши досвід Європейського ЦБ

Одночасно із запровадженням нових способів рефінансування НБУ активізував рефінансування КБ. Упродовж 2002-2003 політика НБУ з рефінансування банків спрямовувалася на забезпечення зростаючого попиту на гроші з боку суб’єктів ек-ки, що було зумовлено прискоренням темпів ек-чного зростання.

Наприкінці 2002 НБУ прийняв рішення про надання банкам довгострокових кредитів за обліковою процентною ставкою, а в 2003 розширив перелік застав, що беруться як забезпечення довгострокових кредитів. Рішення про довгострокове кредитування загалом суперечить світовій практиці діяльності центральних банків, які надають банкам короткострокові кредити для підтримки їх ліквідності.

1.Задачі і функції Центрального банку

2.Задачі й операції Центрального банку

3.ЄСЦБ: основи організації діяльності

4.НБУ: основи організації і діяльності

5.Система й органи управління НБУ

6.Система й органи управління ЦБ (світовий досвід)

7.Виникнення центральних емісійних банків і форми їх організації

8.Принципи організації готівкового грошового обігу в позабанківській сфері

9.Організація емісійно-касової роботи в установах НБУ

10.Прогнозування готівкового грошового обігу установами НБУ

11.НБУ - емісійний банк країни

12.Методи рефінансування комерційних банків (світовий досвід)

13.Рефінансування комерційних банків під заставу державних ЦП

14.Роль НБУ в організації платіжної системи

15.Золотовалютні резерви: призначення, формування та управління

16.Система електронних платежів НБУ

17.Характеристика методів валютного регулювання

18.НБУ - фінансовий агент уряду

19.Кредитні відносини НБУ з урядом

20.Банківський нагляд: необхідність, завдання й форми здійснення

21.Визначення рейтингової оцінки діяльності банків за системою САМЕL

22.Формування і використання резервів на покриття кредитного ризику

23.Формування і використання резервів на покриття ризику несвоєчасного погашення дебіторської заборгованості

24.Система гарантування банк-х депозитів (світовий досвід)

25.Система гарантування банк-х депозитів в Україні

26.Організація системи банк-го регулювання і нагляду (світовий досвід в Україні)

27.Контроль НБУ за дотриманням комерційними банками екон-х нормативів і заходи впливу

28.Заходи впливу НБУ за порушення комерційними банками банк-го законодавства

29.Повноваження НБУ у сфері валютного регулювання

30.Повноваження НБУ у сфері валютного контролю

31.Порядок ліцензування банківської діяльності в Україні

32.Основні напрямки регулювання банківської діяльності в Україні

33.Роль НБУ в обслуговуванні внутрішнього державного боргу

34.Роль НБУ в обслуговуванні зовнішнього державного боргу

35.Рефінансування комерційних банків шляхом проведення операцій РЕПО

36.Зміст і цілі грошово-кредитної політики

37.Селективні інструменти грошово-кредитної політики

38.Політика обов'язкових резервних вимог

39.Процентна політика Центрального банка

40.Політика операцій на відкритому ринку

41.НБУ на ринку ЦП

42.Зміст і типи грошово-кредитної політики

43.Політика рефінансування

44.Інституційна основа грошово-кредитної політики

45.Розвиток кредитних відносин НБУ з комерційними банками

46.Роль Центрального банку на ринку золота

47.Моделі обслуговування кореспондентських рахунків комерційних банків у СЕП

48.Місце грошово-кредитної політики в загальноекономічній політиці держави

49.Роль НБУ в касовому виконанні бюджету

50.Політика рефінансування Центрального банку в Україні

БАГІ – Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій

ВКВ – вільно конвертовано валюта

ВРУ – Верховна Рада України

ГКП – грошово-кредитна політика

ГКР – грошово-кредитний ринок

ГКС – грошово-кредитна система

ДЦП – державні цінні папери

ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку

ЄСЦБ – Європейська система центральних банків

ЗЕЗ – зовнішньоекономічні зв'язки

з/п – заробітна плата

КБ – комерційний банк

КМУ – Кабінет Міністрів України

МАР – Міжнародна асоціація розвитку

МБРР – Міжнародний банк реконструкції та розвитку

МВФ – Міжнародний Валютний Фонд

МФК – Міжнародна фінансова корпорація

НБУ – Національний банк України

ОВДП – облігації внутрішніх державних позик

РЕВ – Рада Економічної Взаємодопомоги

РУ – регіональні управління НБУ

с/г – сільське господарство

СЕП – система електронних платежів

СПД – суб’єкт підприємницької діяльності

ТУ НБУ – територіальні управління НБУ

ЦБ – центральний банк