Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоргалки_Анализ банковской деятельности.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
12.11.2018
Размер:
439 Кб
Скачать
☆

10.Оцінка вартості власного капіталу

У банківській практиці існує кілька способів визначення вартості власного капіталу банку. Кожний з них має як позитивні сторони, так і негативні вади.

Перший спосіб – це визначення бухгалтерської (балансової) вартості власного капіталу банку. Усі активи та зобовязання банку обліковуються на його балансі за вартістю їх придбання чи виникнення.

Другий спосіб – спосіб ринкової вартості – активи та зобовязання банку оцінюються за ринковою вартістю, виходячи з якої розрах власний капітал банку.

Третій спосіб – регулювання бухгалтерських процедур – полягає в обчислені розміру власного капіталу за правилами та вимогами, встановленими органами, що здійснюють нагляд і контроль за банківською діяльністю.

Методологічною основою для розрах регулятивного капіталу є положення ЗУ “Про банки та банківську діяльність”. Згідно з ним капітал банку включає основний і додатковий капітал. Складовими ОК є: сплачений і зареєстрований статутний капітал; розкритв резерви; надбавки до курсу акцій і додаткові внески акціонерів у капітал; загальний фонд покриття ризиків; створений під невизначений ризик під час проведення БО, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.Додатковий каітал складається з нерозкритих резервів, резервів переоцінювання активів, гібридних капітальних інструментів і субординованого боргу.

Згідно з методикою НБУ Регулятивний власний капітал банку складається із суми основного капіталу за вирахуванням суми недосформованих резервів за активними операціями, додаткового капіталу, за вирахуванням відвернень.

Алгоритм розрахунку розміру регулятивного власного капіталу банку має такий вигляд:

РВК = ОК + ДК – В

11.Методика розрахунку капіталу кб

Для оцінювання достатності ВКБ використовується коефіцієнт співвідношення власного капіталу (ВК) та залучених коштів (ЗК) :

К1=ВК/ЗК*100%

Для оцінювання власного капіталу банку можуть використовуватись такі коефіцієнти, як

К2=Власний капітал/Пасиви банку, К3= Власний капітал/Активи банку, К4= Власний капітал/Робочі активи, К5= Власний капітал/Ризикові активи

Зазначенні вище коефіцієнти характеризують з того чи іншого боку функціональне призначення ВК банку

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) відображає здатність б своєчасно і в повному обсязі розрах з із своїми зобовязаннями, чим більше значення показника тим більше частка ризику, що її приймають на себе власники банку.

Н2 = РК/А*Кі-ССР8%, де

РК – регулятивний капітал, А – певний вид активу, Кі – певний коефіцієнт ризику, ССР – сума сформованих резервів

Норматив адекватності основного капіталу (Н3) встановлюється з метою визначенності спроможності б захистити кредиторів б від непередбаченних збитків

Н3 =ОК/ЗА- сформовані резерви за активними операціями4%, де

ОК – основний капітал, ЗА – загальна сума активів

Ефективність використання власного капіталу характеризує коефіцієнт його рентабельності:

К11=Чистий прибуток банку/власний капітал банку *100%

Визначити ефективність викор коштів власників та доцільність їх вкладення до банку можна за допомогою крефіцієнта рентабельності статутного капіталу:

К12=Чистий прибуток банку/Сплаченний статутний капітал*100%

Мультиплікатор (М) капіталу обчислюється як відношення суми загальних активів (А) до власного капіталу банку (ВКБ):

М=А/ВКБ

Отже, мультиплікатор капіталу є прямим показником фінансового важеля банку. Він показує, яку кількість гривні активів повинна забезпечувати кожна гривня ВКБ і відповідно, яка частка банківських ресурсів може бути сформована у формі боргових зобовязань.