Практичний блок практичне заняття № 9 Комбінаторні й позиційні модифікації голосних і приголосних фонем

План

1. Поняття коартикуляції. Комбінаторні і позиційні фонетичні зміни.

2. Комбінаторні й позиційні модифікації голосних: акомодація, редукція (якісна і кількісна), гармонійна асиміляція.

3. Комбінаторні модифікації приголосних: акомодація, асиміляція.

4. Позиційні модифікації приголосних (зміна приголосних /в/, /й/ на [ў], [ǐ]).

5. Чергування фонем. Живі (фонетичні) та історичні чергування фонем.

Література

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.

3. Карпенко Ю.О. Фонологічна історія українського вокалізму // Мовознавство. – 1998. – № 2. – С.78 – 91.

4. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

5. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.

6. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

7. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

8. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: Навч.посіб. – К.: Вища шк., 1981.

Студент повинен знати: явище редукції голосних, модифікації приголосних фонем.

Студент повинен уміти: виявляти явища редукції голосних у словах, коментувати їх; пояснювати позиційні модифікації приголосних.

Базові поняття: вокалізм, редукція, модифікація, чергування.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Виділіть усі випадки позиційних змін голосних (якісної редукції) і модифікації приголосних. Поясніть закономірності позиційних змін голосних і приголосних.

Гінкий і крислатий, у три обхвати, прадавній в’яз на причілку кам'яниці Стурчаків, від якого, за переказами пелехів, започаткувалося Таборище, неспогадано розбила весняна гроза. Приречений на довічну непам’ять, старий в’яз боровся за життя, за продовження собі віку, і невдовзі з міцного стовбура, що лише деінде не був позначений гаром блискавиці, пустив кілька пагонів; могутнє коріння щедро живило ті тонкі зелені парості глибинними соками і виганяло їх угору до пізньої осені, до тієї холодної пори, поки молоде листя не прихопили сиві зазимки, а вітри не взялись обгонити з пагіння листок по листку (В. Логвиненко).

ВПРАВИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. З'ясуйте вимову звука [о] в наведених словах. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Як вимовляється звук [о] в наголошеному складі, у ненаголошеному складі, перед складом з наголошеним [у], в інших позиціях?

Робота, погано, зозуля, боронити, молоко, мотузка, мотузок, розумний, розуміти, провинність, болючий, роздумувати, душно, союз, копито, конюшня, пробудитися, пробуджений, отрута, орлятко, могутній.

2. Порівняйте вимову звуків [о], [и], [е] в наголошеній і ненаголошеній позиціях. Укажіть на різницю між ними. Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Село, веселий, земля, чебрець, широчезний, щебетати, кишеня, бережливість, математика, величати, голубка, голуб, розумний, розум, сполучення, пробудження, пробувати, подумати, сметана, весло, бриніти, експеримент, реферативний, ефективний, ресурси, характеризувати, степовий.

3. Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Виділіть усі випадки комбінаторних модифікацій приголосних фонем:

Оскільки мова як станова ознака самого поняття нації є своєрідною перфокартою, в якій закодовано пам'ять усіх поколінь, історію народу, його родовідну анкету, неминущі духовні вартості, закони прапредків, біоритми національного інстинкту, психофізичну структуру національного типу, то, зрозуміло, що втрата мови, з волі чи з неволі, веде до зникнення і самої нації (Б. Олійник).

4. З'ясуйте різницю у вимові звуків, позначених літерами в, й. Запишіть ці слова фонетичною транскрипцією.

Рухливі піски перевіює вітер, невтомно рівняючи високі градини. Схоже на те, що хтось увесь час скородить плато велетенськими граблями. У западинах, поміж грядин, часом блищать то солоні озерця, то зарослі очеретом змілілі болота. Йти можна тільки вперед або назад – ліворуч і праворуч шелестять сипучі піски. І манівець в’ється поміж грядин, і солдати йдуть ним, не боячись, що збочать і розминуться із старшиною. Над головою, либонь, хтось натягнув тонке полотно, і по ньому порощать краплі і шелестить вітер. Ноги не хочуть іти. Повіки злипаються. Втома перемагає і силу, і волю. І вже ніхто не думає про суху й теплу землянку чи якесь інше пристанище, а отак упав би, де стоїш, укрився шинелею з головою і заснув, щоб прокинутися при сонці і без війни (П. Гуріненко).