Практичний блок практичне заняття № 25 Українська орфографія. Принципи українського правопису

План

1. Українська орфографія. Поняття орфограми.

2. Принципи українського правопису.

3. Історичний розвиток правописної системи української мови.

4. «Український правопис» 1993 р. видання: основні зміни і доповнення.

5. Правописні проблеми кінця ХХ – початку ХХІ ст. Проект найновішої редакції «Українського правопису».

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Бурячок А.А. Про концепцію нової (остаточної) редакції українського правопису // Українське слово. – 1995. – 8 червня. – С.14 – 15.

3. Бурячок А.А. Що змінилося в «Українському правописі»? – К.: Наукова думка, 1997.

4. Видайчук Т.Л. Історичний розвиток орфографічної системи // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – К.: Київський університет, 2001. – Вип.2. – С.150 – 160.

5. Гнатюк І.С. Про зміни в українському правописі. – Українська мова і література в школі. – 1991. - №8.

6. Німчук В.В. Проблеми українського правопису ХХ – початку ХХІ ст.ст. – К., 2002.

7. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

8. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

9. Український правопис. – К.: Наук. думка, 1993. – Вид. 4.

10. Фаріон І. Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. – Львів: Свічадо, 2004.

11. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007.

12. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2000.

Студент повинен знати: визначення орфографії, її зв'язок із графікою та орфоепією; поняття орфограми; принципи українського правопису, роль і місце кожного з принципів в українській орфографії; історію розвитку правописної системи української мови, сучасний стан української орфографії.

Студент повинен уміти: розпізнавати вивчені орфограми у словах та застосовувати відповідні правила щодо правопису певних слів; характеризувати принципи української орфографії, аналізувати, коментувати написання слів відповідно до принципів орфографії; обґрунтовувати зміни і доповнення, що відбулися або відбуваються в українському правописі.

Базові поняття: орфографія, орфограма, «Український правопис», фонетичний принцип, морфологічний принцип, історичний принцип, семантично-диференціальний принцип.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть у поданих реченнях орфограми. Поясніть їх правопис за такою схемою:

Слово.

Орфограма.

Принцип правопису.

Пояснення.

Зразок:

вдруге;

разом чи окремо;

смисловий;

пишеться разом, бо це прислівник.

Коли життя ти не учасник, а тільки свідок звіддаля, – Дарма чекатиме прекрасних від тебе подвигів земля. Шипшини кущ у мене під вікном Цвіте блідо-рожевим скромним цвітом і переносить в молодість мене, На польові дороги перехресні, У ранки срібні, в вечори янтарні, Що віщували серцю вічне щастя… (М. Рил.).

ВПРАВИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Вставте потрібні літери та запишіть слова. За яким принципом правопису вони пишуться?

Вели(г,к)день, мере(г,х)тливий, ді(г,х)тяр, пала(г,х)котіти, боро(т,д)ба, крихі(д,т)ка, зі(д,т)хнути, за(д,т)хлий, незабу(д,т)ка, про(з,с)ьба, при(з,с)ьба, ля(з,с)кіт, бря(з,с)кіт.

2. Утворіть прикметники від поданих слів та запишіть їх. За яким принципом правопису вони пишуться?

а) Прага, Кавказ, Париж, Дрогобич, ткач, юнак, рабовласник, чех, латиш, Єгипет, Карпати, солдат, сирота, аспірант, президент, коваль, рибалка, велетень, Волинь.

б) швидкість, область, користь, цілість, злість, якість, перехрестя, проїзд.

3. Перепишіть, вставляючи літери е або и. Обґрунтуйте написання кожного слова.

З…рно, в…селка, пал…ць, трав…нь, кам…ня, дзв…нить, вогн…ще, сел…ще, ключ…к, п…р…на, бр…ніти, тр…мтіти, тр…мати, пр…зидія, пр…ємний, довірл…вий, сем…ро, промов…стий, зб…рати, пож…рати, кр…нич…нька, мар…во, біляв…нький, довж…на, товщ…на, Ольж…н, непр…краш…ний, заверш…ний, дрозд…ня, зображ…ння, плем…на, вид…во, довж…л…зний, мислит…ль, ч…кати.

4. Поясніть, за яким принципом правопису написані виділені орфограми.

Зелений, високий, килим, яблуко, будяк, гірський, сонячний, соняшник, качан, калач, чебрець, чорний, пшеничний, кавказький, птаство, убозтво, спитати, скопати, голубка, легкий, вогкий, умивається, розпитати, розкопати, дзьоб, криниця, Гальчин, галчин.

5. Перепишіть речення, поясніть випадки диференціюючих написань.

1. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край Землі срібний пилок. 2. Під недовершеним сплетінням вікових лип сірою стрічкою тягнеться в споришевих берегах старий чумацький шлях (М. Стельмах). 3. Перемога! Вона йшла по Європі зі Сходу! Захід знав, що перемога буде (П. Загребельний). 4. Прекрасні схід і захід сонця, один від другого урочистіші. 5. Любив, їдучи на возі з лугу, дивитися, лежачи, на зоряне небо (О. Довженко). 6. Була прекрасна липнева ніч. Повновидий місяць простилав на траві срібну стежку. Зоряний Віз у прозорій блакиті випнув дишло на північ (Н. Рибак).

6. Зробіть орфографічний розбір тексту за поданою схемою (див. домашнє завдання).

1. З темного моря білява хвилечка до побережного каменя горнеться (Леся Українка). 2. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство (М. Коцюбинський). 3. Заєць сидів перед ними на стежці, виставивши вуха вгору, як свічки (О. Гончар). 4. Вечірнє небо заквітчалось весняними хмарками (С. Васильченко). 5. Легкові автомобілі в’їжджають прямо під склепіння вокзалу (Л. Дмитерко).