II. Тестові завдання

На кожне із запитань виберіть правильну відповідь.

1. До бар'єрів нерозуміння відносять:

а) соціальні, політичні, релігійні, професійні;

б) фонетичний, стилістичний, семантичний і логічний;

в) бар'єри ставлень, словниковий запас, межа уяви реципієнта;

г) традиції спілкування, антипатія, релігійні відмінності.

2. До соціально-культурних бар'єрів відносять:

а) фонетичний, стилістичний, семантичний, психологічний;

б) політичні, релігійні, професійні, семантичні;

^в) соціальні, політичні, релігійні, професійні;

^г) соціальні, психологічні, національні, професійні.

3. Скільки втрачається інформації через необхідність перекладу того, що почуто, в образи уяви?

а) 80%; б) 60%; в) 50%; г) 20%.

4. Скільки залишається в пам'яті інформації у процесі монологіч­ ного спілкування?

а) близько 85%; б) близько 60%; в) близько 20%; г) близько 45%.

5. Фасцинація — це:

а) словниковий запас реципієнта;

б) спеціально організовані засоби впливу для зменшення втрат семантично значущої інформації у процесі її сприймання реципієн­ тами та підвищення довіри до неї;

в) виражений психічний характер, який виникає внаслідок різних індивідуально-психічних особливостей партнерів по спілку­ ванню;

г) особливі соціально-психологічні взаємини, що склалися між партнерами (антипатія, недовіра один до одного).

III. Мовні завдання

Завдання 1. Відредагуйте речення і запишіть їх.

1. Трагедія сталася біля восьмої години вечора в полі.

2. Свій виступ він розпочав зі спогадів, за його ж виразом, «про людей, чиї імена рідко звучали на шпальтах газет», але які в консти­туційному процесі відігравали не останню роль.

3. Прокуратура уже закінчила розслідування цієї справи, і вона направлена до суду.

4. В програмі щоденних занять не лише фізичні тренування, вив­чення секретів боротьби, але й роки історії України і Буковини, ети­ки, права (з газети).

Завдання 2. Розгляньте синонімічні ряди фразеологізмів. З'ясуйте значення кожного ряду, стилістично розмежуйте (книжні, розмовні)-

1. Піймати облизня, ухопити шилом патоки, зазнати фіаско, сісти в калюжу.

2. Не до речі, ні до ладу ні до прикладу, ні сіло ні впало, ні з того ні з сього, як Пилип з конопель.

Завдання 3. Перекладіть подані вислови з російської мови на ук­раїнську:

с точки зрения —

таким образом —

современньїе условия —

результати исследований —

будущие специалистьі —

новьіе подходьі —

вшше указанньїе —

в соответствии —

вспомним известное изречение —

позтому —

как правило —

сосредоточить внимание —

фактьі показьівают —

общеизвестная истина —

Завдання 4. Виправте помилки, які виникли при перекладі сталих сполучень з російської мови на українську:

задаватись метою —

грати велику роль у розбудові держави —

відклонити пропозицію —

залишати в спокої —

ставити у відомість -

робити вклад у справу —

досягати взаєморозуміння —

повістка денна —

представляти інтерес для

керівництва підприємства —

вести себе —

обсяг інформації —

підводити підсумки —

приймати міри —

приймати участь —

набирати чинності —

Завдання 5. Розкрийте значення поданих слів за допомогою слов­ника іншомовних слів.

Абзац, гриф, стандарт, кліше, штамп, резолюція, реквізит, рубри­кація, бланк, індекс, копія, формуляр, діловодство.

IV. Управлінські ситуації

Ситуація 1

Чи вважаєте Ви критику методом викорінювання недоліків у ро­боті деяких осіб чи колективів?

а) так, я вважаю критику необхідним і нормальним елементом життєдіяльності будь-якого колективу;

б) критика часто ускладнює відносини в колективі. Тому я її не визнаю;

в) критика допустима, але не треба перебільшувати її роль і зас­ тосовувати часто.

Ситуація 2

На Вашу думку, що призводить до зіткнення і конфлікту з коле­гами найчастіше?

а) надмірна ініціатива;

б) надмірна критичність;

в) надмірна прямолінійність.

Ситуація З

Уявіть, що до Вас підходить колега з регіонального філіалу, а Ви забули його ім'я?

а) зробите вигляд, що не бачите його і підете геть;

б) прямолінійно запитаєте: «Як Вас звати?»;

в) протягнете руку для рукостискання і заново представитесь з надією, що колега зробить те ж саме.

«Спілкування без бар'єрів»

Мета гри:

• формувати вміння володіти різними формами рольових кому­нікацій;

• удосконалювати особистісні навички емоційного реагування і самоконтролю під час спілкування;

• розвивати навички розуміння стилю поведінки співрозмов­ника;

• виховувати повагу, терпимість, шанобливе ставлення до співрозмовника.

Сутність гри:

1. Проблема: «Подолання бар'єрів рольової поведінки у спілку­ванні керівника і підлеглих».

2. Учасники гри та їх функції:

2.1. Модель керівника гри — науково-педагогічного працівника. Науково -педагогічний працівник:

• пояснює сутність гри, її правила та регламент;

• пропонує перелік ситуацій;

• призначає експертну групу;

• підбиває підсумки.

2.2. Модель учасників гри Учасники гри:

~ демонструють типи рольової поведінки відповідно до запро­понованих ситуацій. Експерти:

• оцінюють демонстрацію студентами типів рольової поведінки;

• визначають переможців.

3. Порядок проведення ділової гри: до участі у грі залучаються всі присутні студенти, з яких науково-педагогічний працівник формує експертну групу (три студенти).

Завдання учасникам команди — до кожної із заданих ситуацій необхідно підібрати три типи відповідей (впевнену, невпевнену, аг­ресивну) і продемонструвати.

Ситуації:

А. Зробіть зауваження підлеглому, який запізнився на роботу.

Б. Поясніть підлеглому, що він не справляється зі своїми функц­іональними обов'язками.

В. Попросіть підлеглого вийти на роботу в суботу.

Г. Підлеглий займає Вас розмовою, а Вам треба працювати.

Для розв'язання поставленої задачі студентам надається 5 хв. Після того кожен зі студентів демонструє варіанти відповідей.

Експерти оцінюють виступ кожного із учасників та оголошують переможців.

Після гри науково-педагогічний працівник проводить обговорен­ня про те, який тип відповіді і ким був краще продемонстрований; які бар'єри виникали при формуванні того чи іншого типу відповіді?

4. Підбиття підсумків гри: за вдалу демонстрацію типу рольової поведінки — 1-3 бали.

Цікаво знати!

Цікавою є японська культура, в якій дуже поширена ввічливість. Японець намагається не допускати занадто категоричних формулю­вань, висловлювань. Той, хто говорить, не стверджує: «Я вважаю, що...», а говорить: «Мені здається, що...». Ті, хто обговорюють про­блему, не заявляють, що попередній партнер по спілкуванню не має рації. Просто думка одного підхоплюється і розвивається у вислов­люванні іншого з певними змінами. У зв'язку з цим у повсякденно­му житті з двох фраз «будь-ласка, встаньте» і «чи не встанете Ви» з огляду японця прийнятнішою буде друга фраза, оскільки вона не має характеру примусу, залишає свободу вибору.

Лабораторне заняття №9

ТЕМА

СПОСОБИ УПРАВЛІНСЬКОГО ВПЛИВУ

Недостатньо мати розум — головне вміти доцільно його використовувати.

Р. Декарт

Мета: Усвідомлення студентами суті, особливостей структури способів управлінського впливу

Зміст заняття