5. Розповідь про спасенне послання:

Ми при спілкуванні вживаємо мову. Можна навіть сказати, що мова являється виразом наших думок, переживань, прагнень. Розмовляють тільки люди.

Десь у глибині серця відчуваємо більше чи меньше, що до нас говорить Бог. Але свої думки Господь може нам переказувати також через інших людей: батьки, вчителька, священник, товариші, зараз через клерика. І самі знаємо, що коли в розмові з собою, чи коли до мене хтось промовляє, а я неуважний, то пізнише або не знаю що робити, або через свою неуважність навіть з кимось посварився. Так само через слово до нас промовляє Бог. Тож будьмо уважні.

Самуїл.

Народився біля 1100 р. до Р.Х. - наперекір всілякій надії : він дар Бога, доказ надзвичайної любові Бога до свого народу (1 Ц. 2, 1-10). Мати вимолила його у Бога. Зараз ми вже знаємо, що в молитві кожний може представити Богові свої прагнення, представити свої нещастя, просити добра для себе та інших. І якщо це буде згідно з волею Божою, то Бог це сповнить. Згідно з обітом Анна віддає Самуїла на власність Богу. Він залишається в храмі. Перед нами повстає похмурий образ епохи Елі - епоха релігійного і політичного падіння. Жертовник Господа безчестять сини Елі - Ходні і Пінхас (1 Сам. 2,12), з другого боку - утиск зі сторони філістимлян (1 Сам. 4,1), знищення гори Шіло, де перебував ковчег Завіту (символ присутності Бога), втрати ковчегу Завіту у війні із філістимлянами (1 Сам. 4,10), розміщення ковчегу Завіту у храмі Дагона в Ашдод (1 Сам. 5,1-5), повернення ковчегу Завіту через Бет-Шемеш до Кіріят- Еарім (1 Сам. 6,1н), де і залишився він аж до перенесення його до Єрусалиму при цареві Давиді. Помітно послабла віра в силу та вірність Господа. Скрізь будувались вівтарі ханаанського божка Ваала та богині плідності Астарти (1 Сам. 7,3). На цьому понурому фоні Господь показує нам світлий образ Самуїла...

... В храмі Самуїл отримував науку про Божі справи, покликання вірного священника (1 Ц. 2,35-36) для того, щоб Самуїл зрозумів ці справи Божі. Нове покликання - бути пророком(1 Сам. 3). З цього часу починається пророцьке об’явлення. Навіть Біблія каже, що до цього часу Бог рідко промовляв до свого народу. З хвилі покликання Самуїла, Бог об’явив свою волю через нього і надавав авторитетності пророцькому оповіданню Свого вибраника (1 Сам. 3,1; 19). 1Сам. 6-7 - велич Бога, який перевищує всіх і все, а винних за зло карає. Ковчег Завіту в руках ворогів (1 Сам. 4,1-18). Святе Письмо вказує, що ніякий релігійний предмет не може вважатися талисманом, в той час як погана поведінка народу взиває до помсти з неба. І ось знову ковчег знаходиться в домі ізраільтян, хоч і на території, яка була під наглядом філістимлян. Встановлюється Божа служба. Бог показав, що не покидає свого народу, Ізраіль збирається біля Самуїла. Самуїл був не тільки пророком, одночасно був вибавителем і суддею (1 Сам. 7,2-17). Його посланництво зосереджувалось у 3-х способах дії : заклик народу до почитання Бога, принесення жертви усепалення, щоб виблагати перемогу, звершення судів над Ізраїлем (1 Сам. 7,2-17). Від нього починається релігійне відродження; своєю посередницькою діяльністю став символом і тим, хто з’єднує всі ізраїльські племена.

Самуїл - рішучий захисник теократичної форми правління, тому що Господом, законодателем, вождем та суддею народу Завіта є сам Бог. Воля Бога - право Завіта Ізраїля, сам Бог є царем. Тому Самуїл противиться введенню в Ізраїлі земного царя. Виступає як непохитний захисник Бога, захисник ідеї Завіту та традиції батьків. Бачить, що земне царство може відірвати Ізраїльський народ від Господа та втягти його у придворні суперечки (1 Сам. 8, 11-19). 1 Сам. 8,19 - пошана Бога до вільності людини. Самуїл переказує усі побажання народу Господеві, хоч сам і не згідний з ними. Має бути задоводеним відповіддю Бога (1 Сам. 8,7-9, 22). Бог допускає встановлення земного царства, хоча знає, що це викличе тяжкі наслідки (релігійні та в народі).

Аж до самої смерті Самуїл служив Богові. Піклувався, щоб воля Божа була єдиним правом народу, постійно закликав до вірності праву Завіта. Стаючи в обороні права Завіту нагадував, упоминав і закликав до покаяння не тільки люд, але невагався стати також перед царем та нагадувати йому (пор. 1 Сам. 10,25н та 1 Сам. 13,13н, 1 Сам. 15,26н). Через все своє життя цей харизматичний суддя вказує своєму народові ідеал підкорення Божому покликанню (див. 1 Сам. 2,35).

6. Закріплення змісту розповіді за допомогою запитань:

1. Народження Самуїла можна вважати... - Особливим даром Бога, доказом надзвичайної любови Бога до Свого народу, сповненням молитви його матері.

2. Чиї слова почув Самуїл у храмі?

3. Про що найбільше піклувався Самуїл на протязі всього свого життя?

4. Кого Самуїл вважав за царя?

7. Молитва, що виникла з розповіді:

8. Формування поведінки:

Спробуймо на прикладі життя Самуїла (цей приклад нам вказав сам Господь) розпізнати, чого хоче від нас Господь. Господь хоче, щоб ми не зважаючи на злий вплив нашого оточення, були відкритими на Його голос, на голос Божого Слова, та щоб ми свою поведінку звіряли з волею Божою.

9. Заклик до євангелізації:

Але своїми силами осягнути такої постави ми не зможемо, тому просімо Бога, щоб зміцнював нас своєю благодаттю, щоб нас благославляв при виборі власної постави, щоб ця постава була згідна з волею Бога.

10. Запис у зошит:

Все своє життя (1100-1040рр.) Самуїл служив Богові. Піклувався, щоб воля Божа була єдиним правом народу. Приклад життя Самуїла вчить нас не підкорятися поганим впливам оточення, а завжди бути відкритими на голос Бога. „ Говори, Господи, слуга твій слухає! „ (1 Сам. 3,9-10).

11. Домашнє завдання:

Пісня на польській мові „ Samuel...”

12. Перевірка присутніх:

13. Молитва на закінчення катехези:

Поклоніння Пресвятим Тайнам.

Б. Методичні зауваження:

1. Дидактична мета:

Ознайомити учнів з постатю Самуїла, як відкритого на Боже покликання.

2. Виховна мета:

Намагатися сформувати в учнів поставу відкритості на Боже Слово (Божий заклик).