2.3. Методичні рекомендації та завдання до самостійної роботи студентів

Тема 1. Теорія підприємств і основи підприємництва

Мета: Ознайомлення з особливостями формування системи знань щодо понять «підприємство» та «підприємницька діяльність».

Питання для самостійного опрацювання:

1. Типологія виробничої та посередницької підприємницької діяльності

2. Формування підприємницького середовища.

3. Основні напрями співпраці партнерів.

Методичні рекомендації

1. На початку виконання самостійних завдань слід звернути увагу на той факт, що практика господарювання підтверджує мож­ливість здійснення двох основних видів (типів) підприємницької діяльності — виробничої та по­середницької. Виробнича підприємницька діяль­ність вважається визначальною, оскільки вона найбільше впливає на ефективність системи господарювання та якість суспільного жит­тя. Особливу увагу слід надати загальній типології виробничої та посередницької підприєм­ницької діяльності, тобто її розподіл на окремі структурні елементи та їх групування в певні блоки.

2. Важливою передумовою успішної підприємницької діяльності треба вважати вибір організаційно-правової форми її здійснення, яка зазвичай обумовлюється низкою чинників (мірою відповідаль­ності, системою оподаткування, потребою у фінансових коштах, можливістю зміни власника, управлінськими здібностями підприємця тощо). В Україні поширено здебільшого три основні організа­ційно-правові форми підприємницької діяльності: 1) одноосібна власність; 2) товариства (партнерства); 3) корпорації (акціонерні товариства). Необхідно скласти порівняльну характеристику, вказати переваги і недоліки окре­мих організаційних утворень та навести в таблицю.

3. Взаємини між підприємцями, які оформлені договірними відносинами, характеризують партнерські зв'язки. Спонукальним мотивом встанов­лення партнерських зв'язків є реальний порядок дій для практич­ної реалізації бізнес-проекту. Форму партнерських зв'язків завжди пропонує один з бізнес-партнерів, а конкретна форма таких зв'язків залежить від специфічних особливостей даного бізнесу.

Необхідно навести найважливіші форми співробітництва (партнерських зв'язків) за окремими напрямами. Надати сутнісно-змістову характеристику окремих форм співробітниц­тва.

Результати виконання роботи – доповідь, конспект.

Форма контролю – усне (письмове) опитування, обговорення питань, тестування.

Тема 2. Види підприємтсв, їх організаційно-правові форми

Мета: Ознайомлення з особливостями формування системи знань щодо видів підприємств, структури суб’єктів господарювання та форм об’єднань підприємств та організацій.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Чинники, що впливають на формування виробничої структури підприємства.

2. Сучасні тенденції розвитку добровільних об’єднань підприємств в Україні.

Форма виконання самостійної роботи: скласти конспект, опрацювати навчальний матеріал.

Форма контролю: перевірка конспектів, усне та письмове опитування.

Методичні рекомендації

1. Зверніть увагу на те, що формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох чинників. Головними з них є: виробничий профіль підприє­мства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місце, знаходження підприємства.

Виробничий профіль підприємства, тобто характер та особли­вості продукції, що виробляється, безпосередньо зумовлюють хід виробничого процесу і склад відповідних підрозділів. Так, конст­рукція виробу передбачає певні технологічні процеси його виго­товлення, певну їхню послідовність та трудомісткість. Отже, вона визначатиме й перелік виробничих підрозділів, що здійснюють ці технологічні процеси. Складна технологія, таким чином, збільшує кількість підрозділів, які її реалізують, та передбачає більш розга­лужену систему зв'язків між ними.

Суттєво впливає на виробничу структуру рівень спеціалізації. Із розвитком і поглибленням спеціалізації зменшується кількість ви­робничих підрозділів підприємства, спрощується його структура. Навпаки, чим більш універсальним є підприємство, тим складніша його структура.

Виробнича структура підприємства залежить і від місця його знаходження. Наприклад, підприємства розміщені у віддалених від промислових центрів регіонах, як правило, більш універсальні та автономні. Для таких підприємств характерна розвинута виробни­ча структура.

2. Нині основними формами добровільних об'єднань підприємств (фірм, організацій) дедалі більше стають концерни, корпорації та фінансові (промислово-фінансові) групи.

У народному господарстві України функціонують по­тужні державні корпорації, створені на базі колишніх вузькогалузевих міністерств (наприклад державна корпорація «Укрбудматеріали»). Інституціональні міжгалузеві об'єднання підприємств та організацій створюються і діють під різноманітними офіційними назвами в агропромисловому комплексі, будівництві, житлово-ко­мунальному господарстві та інших взаємозв'язаних секторах еко­номіки України. До таких інтеграційно-організаційних утворень за­стосовуються економічні методи управління корпоративного харак­теру, які належним чином корелюють з методами управління пер­винними ланками (підприємствами, фірмами, компаніями) відпо­відних виробничо-господарських систем.

Результати виконання роботи – доповідь, конспект.

Форма контролю – усне (письмове) опитування, обговорення питань, тестування.