- •Поняття критичних точок на діаграмі Fe-Fe3c. Критичні точки ас1 і ас3
- •2. Перетворення феритної-карбідної структури в аутсиніт при нагріванні
- •3. Ріст зерна аустиніту при нагріванні
- •4.Вплив величини зерна на властивості сталі
- •5.Діаграма ізотермічного розпаду аустеніту
- •6.Поняття критичної швидкості охолодження
- •7. Перлітне перетворення
- •8. Перліт, сорбіт, тростит
- •10.Механізм мартенситного перетворення
- •9. Природа мартенситу
- •11. Вплив вмісту вуглецю на температури початку і кінця мартенситного перетворення
- •12.Вплив легуючих елементів на температуру початку і кінця мартенситного перетворення
- •15. Високе відпускання для зменшення твердості
- •22 Залишковий аустеніт в структурі гартованого матеріалу
- •23 Повне і неповне гартування
- •24. Вибір температури гартування
- •25. Гартування доевтектоїдних сталей
- •26. Гартування заевтектоїдних сталей
- •27. Структура загартованого матеріалу
- •28Механічні властивості мартенситу
- •29 Загартовуваність сталей
- •31.Розпад мартенситу(перше перетворення при відпускані)
- •32. Утворення карбідів(друге перетворення при відпускані)
- •33. Зняття внутрішніх напружень та карбідне перетворення (третє перетворення при відпуску)
- •34. Коагуляція карбідів при відпусканні. Зернистий перліт
- •35. Вплив відпускання на механічні властивості сталі
- •36. Низьке відпускання. Температура проведення, перетворення в структурі, кінцева структура і її механічні властивості
- •39. Стадії дифузійного насичення поверхневого шару матеріалів
- •40. Цементація твердим карбюризатором
- •41. Технологічні параметри процесу цементації
- •42. Газова цементація
- •46. Борування.
- •47.Дифузійне насичення металами
- •48. Структурні класи легованих сталей
- •49.Вплив легуючих елементів на температури критичних точок
47.Дифузійне насичення металами
Насичення з твердої фази застосовують для заліза, нікелю, кобальту, титану і ін. металів. В цьому випадку Д. м. здійснюють різними тугоплавкими металами (Мо, W, Nb, U і ін.), пружність пари яких менше пружності пари основного металу. Процес протікає в герметизованому контейнері, в якому оброблювані деталі засипаються порошкоподібним металом, у вакуумі або в нейтральному середовищі при 1000—1500°c. Насичення з парової фази застосовують для сплавів на основі заліза, нікелю, молібдену, титану і ін. металів такими елементами, які мають вищу пружність пари, чим насичуваний метал, наприклад Zn, Al, Cr, Ti і ін. Процес відбувається в герметичних контейнерах при розрідженні ~10 1 —10 -2 н/м 2 , або 10 -1 —10 -4 мм рт. ст. , і 850—1600°С, контактним або неконтактним способом. У першому випадку парова фаза виникає при сублімації металу і генерується поблизу місць контакту порошкоподібного або куськообразного металу з оброблюваною поверхнею; у другому — генерація парової фази походить на деякій відстані від поверхні. Насичення з газової фази виробляють при Д. м. різних металів елементами: Al, Cr, Mn, Мо, W, Nb, Ti і ін. Дифузії металу передують реакції взаємодії газоподібних хімічних сполук дифундуючого елементу з основним металом. Газовою фазою служать галогенідидифундуючих металів. Газове насичення здійснюється в муфельних печах або в печах спеціальній конструкції при 700—1000°С. Газова фаза може генеруватися на відстані від насичуваної поверхні (неконтактний спосіб) і в зоні контакту джерела активної фази з поверхнею металу (контактний спосіб). Насичення з рідкої фази застосовують при алітуванні, хромуванні, цинкуванні, мідненні. Процес протікає в печах-ваннах, в яких розплав дифундуючого металу або його солі взаємодіють з поверхнею оброблюваних виробів при 800—1300°С.
48. Структурні класи легованих сталей
Легуючі елементи-метали можна умовно розділити на наступні групи:
Метали залізної групи. До них відносяться кобальт, нікель, а також близький до них по властивостям марганець.
Тугоплавкі метали. До них відносяться метали, що мають температуру плавлення вище ніж у заліза, тобто вище 1539 0С. Із тугоплавких металів, найчастіше використовують вольфрам, молібден, ніобій, а також анадій і хром.
Легкі метали. Найчастіше застосовують титан і алюміній.
Рідкоземельні метали (РЗМ). Це - лантан, церій, неодим, а також близькі до них по властивостям ітрій і скандій. Рідкоземельні метали часто використовують у вигляді так званого мішметалу, який містить 40-45% церія і 45-50% усіх інших рідкоземельних металів.
49.Вплив легуючих елементів на температури критичних точок
Легуючі елементи впливають на положеня критичних точок Ас1; Ас3; Асm: марганець і нікель знижують, а решта підвищують, що необхідно враховувати при визначені режимів гартування. А взагалі температура нагрівання вища ніж у вуглецевих з однаковою кількістю вуглецю. Крім того, вуглець і легуючі елементи знижують температури мартенситного перетворення (т. Мп і Мк) до більш низьких значень, що приводить до збільшення кількості залишкового аустеніту.
50. Карбідоутворювачі і не карбідоутворюючі легуючі елементи
Легування хромом, молібденом, вольфрамом, ванадієм та іншими карбідоутворюючими елементами затримує аустенізацію через утворення легованого цементиту чи важко розчинних у аустеніті карбідів легувальних елементів. Відповідно більше часу необхідно і для гомогенізації аустеніту, оскільки дифузійна рухливість цих елементів у гратці γ – фази значно нижча, ніж вуглецю
Карбідоутворюючі елементи (Сг, Mo, W, V) дифундують із фериту в цементит, не карбідоутворюючі (Ni, Co, Si) – із цементиту в ферит.
