- •Поняття критичних точок на діаграмі Fe-Fe3c. Критичні точки ас1 і ас3
- •2. Перетворення феритної-карбідної структури в аутсиніт при нагріванні
- •3. Ріст зерна аустиніту при нагріванні
- •4.Вплив величини зерна на властивості сталі
- •5.Діаграма ізотермічного розпаду аустеніту
- •6.Поняття критичної швидкості охолодження
- •7. Перлітне перетворення
- •8. Перліт, сорбіт, тростит
- •10.Механізм мартенситного перетворення
- •9. Природа мартенситу
- •11. Вплив вмісту вуглецю на температури початку і кінця мартенситного перетворення
- •12.Вплив легуючих елементів на температуру початку і кінця мартенситного перетворення
- •15. Високе відпускання для зменшення твердості
- •22 Залишковий аустеніт в структурі гартованого матеріалу
- •23 Повне і неповне гартування
- •24. Вибір температури гартування
- •25. Гартування доевтектоїдних сталей
- •26. Гартування заевтектоїдних сталей
- •27. Структура загартованого матеріалу
- •28Механічні властивості мартенситу
- •29 Загартовуваність сталей
- •31.Розпад мартенситу(перше перетворення при відпускані)
- •32. Утворення карбідів(друге перетворення при відпускані)
- •33. Зняття внутрішніх напружень та карбідне перетворення (третє перетворення при відпуску)
- •34. Коагуляція карбідів при відпусканні. Зернистий перліт
- •35. Вплив відпускання на механічні властивості сталі
- •36. Низьке відпускання. Температура проведення, перетворення в структурі, кінцева структура і її механічні властивості
- •39. Стадії дифузійного насичення поверхневого шару матеріалів
- •40. Цементація твердим карбюризатором
- •41. Технологічні параметри процесу цементації
- •42. Газова цементація
- •46. Борування.
- •47.Дифузійне насичення металами
- •48. Структурні класи легованих сталей
- •49.Вплив легуючих елементів на температури критичних точок
31.Розпад мартенситу(перше перетворення при відпускані)
Перше перетворення при відпусканні — розпад мартенситу,полягає у виділенні з перенасиченого твердого а-розчину вуглецю у вигляді дисперсних частинок карбіду заліза типу FexC (є-карбіду). При цьому спостерігається зменшення тетрагональності мартенситу (співвідношення с/а наближається до одиниці). Розпад мартенситу виразно фіксується вже при температурах 80... 120 °С, з підвищенням температури процес інтенсифікується і при 350...400 °С закінчується. Мартенсит, який утворюється при низькому відпусканні і збіднений вуглецем, називається відпущеним мартенситом і являє собою гетерогенну суміш перенасиченого а-розчину (неоднорідної концентрації) та ще не відокремлених частинок карбіду.
32. Утворення карбідів(друге перетворення при відпускані)
Друге перетворення проходить одночасно з першим в інтервалі температур 200...300 °С і пов'язане з перетворенням залишкового аустеніту у відпущений мартенсит.
При відпуску
високовуглецевих та багатьох легованих
середньовуглецевих сталей, які мають
підвищену кількість залишкового
аустеніту, при 200-300
С
відбувається перетворення залишкового
аустеніту з утворенням збідненого
вуглецем мартенситу та часток карбіду,
тобто таких самих фаз, що й при відпуску
мартенситу гартування при тій же
температурі. Однак, структурний стан
продуктів розпаду залишкового аустеніту
відрізняється від тих, які утворюються
при перетворені мартенситу.
33. Зняття внутрішніх напружень та карбідне перетворення (третє перетворення при відпуску)
При 350-400
С
повністю завершується процес виділення
вуглецю із
- розчину (мартенситу), відбувається
порушення когерентності та відокремлення
ґраток фериту та карбіду, цей процес
пов’язаний з одночасним протіканням
карбідного перетворення, в результаті
якого утворюється цементит (
Fe
C
Fe
C).
Ймовірно
-
карбід перетворюється в цементит Fe
C
через проміжний стан – дефектний
цементит, який відрізняється від Fe
C
за складом (в напрямку збіднення
вуглецем), має дещо інші періоди гратки
та складається з більшої кількості
структурних дефектів.
Крім того, змінюються
форма та розміри карбідних часток: вона
наближається до сферичної. Також при
цих температурах відпуску відбувається
зміна субструктури – полігонізація
-
фази та релаксація макро- і мікро
напружень, які виникають під час
гартування в процесі мартенситного
перетворення. Структура , яка утворюється
після відпуску при 350-450
С
називається тростит
відпуску.
34. Коагуляція карбідів при відпусканні. Зернистий перліт
Коагуляція
карбідів (четверте перетворення при
відпуску).(500-680
С).
Підвищення температури відпуску вище
400-500
С
у вуглецевих та багатьох низько- і
середньо легованих сталях не викликає
змін фазового складу. Однак, з підвищенням
температури змінюється мікроструктура;
відбувається коагуляція та сфероїдизація
карбідів і змінюється субструктура
-
фази.
В результаті
коагуляції розмір часток карбідів стає
1
мкм, тоді як після відпуску при 400-450
С
(тростит відпуску) їх розмір 0,3 мкм. При
температурах, близьких до точки А
,
утворюється більш груба ферито - карбідна
структура (діаметр карбідних часток
3мкм),
називається зернистим
перлітом.
При цих температурах відбувається
рекристалізація фериту та зникає його
субструктура.
