22 Залишковий аустеніт в структурі гартованого матеріалу
Аустенітно-мартенситне перетворення відбувається не повністю, тобто утворення 100% мартенситу не відбувається, а завжди деяка кількість аустеніту залишається не перетвореною, тому такий аустеніт і зветься залишковим аустенітом.
підвищення концентрації вуглецю в аустеніті приводить при гартуванні до великої кількості залишкового аустеніту, який не забезпечує твердості і міцності загартованій сталі. Але найважливішим є те, що при цьому виникають величезні напруження, які приводять до руйнування деталі (так звані загартовочні тріщини).
23 Повне і неповне гартування
Повне гартування полягає у нагріванні сталі до температури на ЗО.. .50 °С вищої від Асз (для доевтектоїдних сталей) чи Ас1 (для заевтектоїдних сталей). і витримуванні до повного завершення аустенітного перетворення в усьому об'ємі виробів, тобто утворення лише аустеніту.Це явище ще назив аустенізація .Неповне гартування полягає в нагріванні сталі до температури на ЗО...50 °С вищої від Лс, для завершення евтектоїдного перетворення перліту в аустеніт при цій температурі витримування в доевтектоїдних сталях, крім аустеніту, зберігається ферит, у заевтектоїдних сталях цементит.
Неповне гартування застосовують тільки для листової доевтектоїдної сталі, яка використовується для штампування, з метою забезпечення вискої пластичності.
24. Вибір температури гартування
Гартування полягає в нагріванні сталі слід до температури 30-50°С вище критичної точки Ас1 (для евтектоїдної і заевтектоїдної сталі) або Ас3 (для доевтектоїдної сталі) витримці при цій температурі і швидкому охолодженні.
25. Гартування доевтектоїдних сталей
Гартуванням сталі називають операцію термічної обробки, яку проводять з метою отримання мартенситу, який є продуктом гартування аустеніту. Для отримання мартенситу проводять нагрівання до температури вище критичної, після чого об’єкт швидко охолоджують. Температура нагрівання під гартування визначається складом сплаву і для вуглецевих сталей її можна визначити за діаграмою Fe-Fe3C (мал.. 1).
При нагріванні доевтектоїдних сталей (до 0.8%) до температури вище Ас1 перліт (П) перетворюється в аустеніт (А). Подальше нагрівання призводить до поступового перетворення фериту (Ф) в аустеніт і вище лінії Ас3 сталь переходить в однофазний аустенітний стан. Подальше підвищення температури приводить до зростання зерна аустеніта. Тому для доевтектоїдної сталі температура нагрівання під гартування повинна бути на 30-50° вище точок лінії Ас3. Нагрівання доевтектоїдної сталі нижче Ас3, але вище Ас1 небажане, тому що у структурі сталі залишається деяка кількість фериту (А+Ф), який при наступному охолоджені залишається без змін, що приводить до погіршення механічних властивостей (ферит має низьку твердість та міцність).
Для отримання потрібної швидкості охолодження використовують інтенсивні охолоджувальні середовища. Такими середовищами для вуглецевих сталей є: вода, мінеральні оливи, розчини солей, кислот, лугів, рухоме та нерухоме повітря.
