26,Загальні принципи обліку та відображення у фін звітності кредитних пеорацій.

Банк здійснює кредитні операції відповідно до вимог законодавства України: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу Укра­їни, Законів України «Про фінансові послуги та державне регулю­вання ринків фінансових послуг», «Про банки і банківську діяль­ність».

Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юри­дичних осіб та громадян. Кредитні операції мають найбільшу питому вагу в загальному обсязі банківських операцій.

На рахунках першого класу Плану рахунків обліковують міжбан- ківські кредитні операції. У кредитних відносинах банк може бути як кредитором, так і позичальником.

На рахунках другого класу Плану рахунків обліковують кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитними угодами) в розрізі контрагентів:суб'єктів господарювання;органів загального державного управління;фізичних осіб.

Окремо обліковують кредити в поточну та інвестиційну діяльність.

Кредити в поточну діяльність - це кредити, надані позичаль­никам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат.

Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та інші цілі. До кредитів у поточну діяльність відносять:операції репо;враховані векселі;факторингові операції;інші кредити в поточну діяльність.

Кредити в інвестиційну діяльність - кредити, надані позичаль­никам на задоволення їхньої тимчасової потреби в коштах для здій­снення інвестицій. До них відносять: кредити на будівництво та ос­воєння землі; кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі; фінансовий лізинг.

Використання коштів за рахунок кредиту, наданого клієнтам - юридичним особам, здійснюється такими способами:оплата з кредитного рахунку платіжних доручень позичаль­ника на адресу його контрагентів; перерахування кредитних коштів на рахунок для обліку опе­рацій за акредитивами чи перерахування коштів на погашен­ня кредиторської заборгованості пред'явника векселя (під час операцій врахування векселів);зарахування кредитних коштів на поточний рахунок пози­чальника для розрахунків готівкою із здавачами сільсько­господарської продукції та населенням (за відсутності в них поточного рахунку або відмови їх від безготівкових пере­рахувань), за операціями факторингу, врахування векселів, кредитування на виплату заробітної плати, поточні потре­би (поповнення обігових коштів), за необхідності цільового спрямування кредитних коштів відповідно до кредитного договору на кореспондентський рахунок банку-нерезидента у гривнях.

Клієнтам банку - фізичним особам кредит може бути наданий у такі способи: 1)безготівкове перерахування кредитних коштів із кредитного рахунку (залежно від схеми розрахунків із продавцем товару): -на поточний рахунок продавця; -на поточний рахунок позичальника (покупця) з отриманням письмового розпорядження (платіжного доручення) щодо за­рахування грошових коштів на поточний рахунок продавця; -на внутрішньобанківський рахунок із подальшим перераху­ванням на поточний рахунок продавця; -на поточний або картрахунок позичальника;2) готівкою.

Кредитні операції відображають за відповідними рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердже­ного постановою № 280 Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року, залежно від категорії контрагентів, виду креди­ту та строків їх використання. Класифікація рахунків у балансі для обліку кредитних операцій представлена на рис. 5.1.

Для здійснення бухгалтерського обліку операцій кредитування за балансовими рахунками, визначеними Планом рахунків бухгал­терського обліку банків України, відкриваються особові рахунки позичальників. Відкриття аналітичних рахунків та введення до бази даних параметрів аналітичних рахунків та аналітичних параметрів договорів здійснюється на підставі кредитних договорів та договорів застави (гарантій, порук тощо), доповнень до них або розпоряджень відповідних підрозділів фронт-офісу (залежно від організації опера­ційної роботи в банку).

Бухгалтерський облік кредитних операцій ведеться відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депо­зитних) операцій та формування і використання резервів під кре­дитні ризики в банках України (Постанова № 481 Правління НБУ від 27.12.2007). Відповідно до вказаної Інструкції надані (отримані) кредити оцінюються під час первинного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію, і відображаються в бух­галтерському обліку відповідно як актив та зобов'язання, які не під­лягають взаємозаліку.

До загальних правил обліку кредитних операцій можна віднести: -витрати на операцію, що безпосередньо пов'язані з визнан­ням фінансового інструменту, банк має включати в суму дис­конту (премії) за цим фінансовим інструментом; -амортизація дисконту (премії) здійснюється протягом стро­ку дії фінансового інструменту із застосуванням ефективної ставки відсотка. Сума дисконту (премії) має бути повністю амортизована на дату погашення (повернення) кредиту; -якщо під час первинного визнання банк визначає вартість фі­нансового активу за процентною ставкою, вищою або ниж­чою, ніж ринкова, то в бухгалтерському обліку має визнава­тися прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю фінансового активу та вартістю договору в корес­понденції з рахунками дисконту (премії); -справедливу вартість фінансового активу банк визначає шля­хом дисконтування всіх очікуваних майбутніх грошових по­токів із застосуванням ринкової процентної ставки щодо по­дібного фінансового інструменту -після первинного визнання оцінка кредитів має здійснюватися за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії); -з метою визначення зменшення корисності наданих кредитів на кожну дату балансу банк має здійснювати аналіз об'єктивних доказів, які про це свідчать. Банк визнає зменшення корис­ності, якщо є об'єктивне свідчення зменшення корисності фі­нансового активу внаслідок однієї або кількох подій, що від­булися після первинного визнання і впливають на величину чи строки попередньо оцінених майбутніх грошових потоків від використання фінансового активу. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат банку; -операції з продовження строку дії (пролонгації) кредитних договорів у бухгалтерському обліку банк відображає за відпо­відними рахунками з обліку короткострокової або довгостро­кової заборгованості Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України залежно від строку, що визначається від дати пролонгації договору до дати їх погашення.