37Загальні принципи оцінки та обліку цінних паперів у портфелях банку

Банки можуть здійснювати операції з цінними паперами, які згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» випускають­ся й перебувають в обігу, зокрема: акціями, облігаціями внутрішньої державної позики, облігаціями підприємств, ощадними сертифіка­тами, векселями, а також операції з похідними цінними паперами (форвардні та ф'ючерсні контракти й опціони) та цінними паперами іноземних емітентів, які допущені до обігу в Україні (рис. 6.1).

Бухгалтерський облік цінних паперів ґрунтується на загально­прийнятих у міжнародній практиці принципах та стандартах і ве­деться відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із цінними паперами в банках України (затверджена Постановою || 358 Правління НБУ від 03.10.2005 р.).

Необхідність запобігання ризикам, що притаманні операціям із цінними паперами, потребує чіткого дотримання основних принци­пів їх оцінки та обліку, насамперед таких, як обачність, нарахування доходів і витрат (у періоді, до якого вони належать), перевага суті операції над формою.

Відповідно до вказаних принципів банки оцінюють і відобра­жують активи, що виникають за операціями з цінними паперами.

з достатньою мірою обережності, щоб не допустити перенесення фінансових ризиків на наступні періоди; цей принцип передбачає ведення рахунків з обліку резервів, що створюються під активи у формі цінних паперів. При застосуванні принципу нарахування не дозволяється переоцінювати активи чи доходи і недооцінювати витрати.

Інвестиції банку в цінні папери з метою їх оцінки та відображен­ня в бухгалтерському обліку класифікують таким чином:

• операції з цінними паперами у торговому портфелі;

• операції з цінними паперами у портфелі банку на продаж;

• операції з цінними паперами у портфелі банку до погашення;

Ь інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

Цінні папери, які придбані та/або зберігаються за дорученням і за кошти клієнтів, а також згідно з договорами про довірче управлін­ня, обліковують на позабалансових рахунках.

У бухгалтерському обліку операцій банків України з цінними паперами використовують рахунки, визначені Планом рахунків бух­галтерського обліку банків України, класифіковані за видами цінних паперів (боргові, акції та інші папери з нефіксованим прибутком), їх емітентами (банки, небанківські фінансові установи, небанківські не­фінансові установи), а також за складовими балансової вартості цін­ного папера (номінальна вартість, дисконт (премія), нараховані про­центи, переоцінка, резерви). Окремо (в першому класі Плану рахункібухгалтерського обліку банків України) обліковують цінні папери, які Національний банк України приймає за операціями рефінансування банків, а також емітовані ним (рис. 6.2).

Важливим питанням в обліку цінних паперів є їх оцінка. На­приклад, придбані цінні папери (крім цінних паперів у торговому портфелі, інвестицій в асоційовані та дочірні компанії) початково оцінюють і відображають у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, до якої додають витрати на операції з придбання таких цін­них паперів.

Цінні папери в торговому портфелі початково оцінюють за справедливою вартістю. Витрати на операції з придбання таких цін­них паперів визнають за рахунками витрат під час їх первинного ви­знання.

Витрати на операції з придбання боргових цінних паперів у портфель на продаж або в портфель до погашення відображають за рахунками з обліку дисконту (премії) на дату їх придбання