Тлумачний словник

Арійські народи - „благородні”, предки білошкірих народів індоєвропейської мовної групи. Пізніше Аріями почали називати ті племена, що вимандрували Іран та Індію.

Басур - „несонячний”, лихий дух Нави.

Бгарата – 1) (Bharata – сучасна назва Індії) мовою санскриту буквально: Богороди, Світлороди; 2) назва прадавньої землі (держави) Арійських народів, що займала величезні простори Євразії від Атлантичного до Індійського океанів.

Бог-Опікун – Небесний Духовний Вчитель, якого має кожна людина. Він допомагає, навчає і оберігає рідновіра на шляху його духовного вдосконалення. Від імені Богів Опікунів двічі народжені Слов’яни отримують громадські та родові імена.

Богоявлення Ярія – природне явище, виявлене на карті стольного города Києва. Це підтвердження того, що саме Київ є столицею Скупи Слав’янської, адже саме суди привів свої роди Праотець Орій, тут правили його нащадки (Києвичі) до ІХ ст. хр. е.

Болохівське (Волхвівське) князівство – рідновірська держава на землях Поділля, створена волхвами після хрещення Києва. Зруйнована каральним військом галицького князя Данила Романовича в 50-ті роки ХІІІ ст.

Бора – перший город (місто) роду Славних, збудований Прабатьком Миром для захисту народу від природних лих. Його назва означає – захищений, той що дає прихисток.

Брама Нави – місце, крізь яке приходять душі в світ Яви, жіноче лоно.

Братчина – спільне споживання їжі громадою чи родом.

Варна – теж саме, що й верства – суспільна група, що формується за внутрішньою мотивацією діяльности та духовними якостями людини. У звичаєвому суспільстві існує три варни: волхви, витязі, господарі, а також варна непосвячених (невідаючих).

Велес - Бог мудрости, мистецтва, багатства, торгівлі, чаклунства, ворожіння, провідник і охоронець померлих душ. Сходження Рода Всевишнього у світі Нави, цар і хранитель Того Світу.

Велесова книга – умовна назва збірки літописних та вірознавчих праць зі Слов’янської Віри.

Великий Триглав – 1) Род, Білобог та Чорнобог (Світлий Триглав – Білобог, Сварог і Лада; Темний Триглав – Чорнобог, Мара та Морок); 2) Триєдність Рода Всевишнього (Творця), Роду Небесного (Рідних Богів) та роду земного (Дітей Світла).

Великі Предки (Родичі) – душі Праотців та Праматерів, що досягли найвищого просвітлення і стали уособленням якоїсь частини Всесвіту, стали Сварожичами, Рідними Богами.

Венея – стародавня Слов’янська назва Європи, походить від самоназви наших племен – Венетів, які заселяли її простори.

Вервечка – 64 кульки (бусинки) та Алатир скріплені однією ниткою, використовується для читання Колослова, Сорокауста та взагалі молитовного радення.

Вирій - див. Ирій.

Вишні Боги – Рідні Боги, що не мають втілень у стихіях та природних явищах Землі-Макоші, постійно перебувають у вишніх світах Яви (Луки Сварожі) та Сварзі Пречистій. Такими є Род, Сварог та Лада, Числобог, Велес та Баба, Ладобог та Магура.

Віда – знання про Богів, Всесвіт та Людину, передані Слов’янам Світлими Богами Прави та записаними великими мудрецями (русинами, ріші).

Відаючі – варна (суспільна верства) Духовних провідників у арійських народів, їх ще можна назвати священиками.

Відична Культура – зовнішнє явне відображення Відичного Православ’я в побуті, мистецтві, господарюванні та державотворенні Слов’ян та Арійських народів в цілому.

Відичне Православ’я – витокові духовні знання про все суще, укладені в Поконі Рода Всевишнього та записані волхвами в Карбах відання. Перше світове віровчення, на основі якого склали свої вчення усі Вчителі, Духовні провідники та Спаси Слов’янського народу. Більша його частина збережена Слов’янами після хрещення у своїх етнічних звичаях – колядках, щедрівках, веснянках, гаївках, купальських та обжинкових піснях, обрядах річного кола та родових переказах.

Відичні гілки – віровчення, що виросли на духовному стовбурі Відичного Православ’я: індуїзм, буддизм, зороастризм, тангріанство, „православне” христосіянство, сикхізм, ламаїзм, вайшнавізм та інші.

Відогонь – божественне полум’я знань та мудрости, що палає на Олатирі-Камені й проявляється твердістю Віри-Віди в душах православних рідновірів.

Віра – означає «в Ирій», «шлях у світ Богів і Предків». «Ір», «oр» чи «яр» (в залежності від діалекту того чи іншого білого народу) – це сонце. Духовне натхнення, подвижництво в ім’я Рідних Богів, роду та Вітчизни. В Індії стало означати «богатирство», «мужність».

Віровідання – галузь духовних знань, що розкриває основи Віри-Віди Православної.

Віра-Віда – духовна цілісність, повнота розуміння Бога Богів – Рода Всевишнього та шляху до поєднання з Ним. Природній результат світопізнання та самовдосконалення Душі.

Вісь – 1) кілька хуторів, що стоять поруч; 2) загальна назва для варни господарів; 3) сьогодні - об’єднання трьох і більше громад Рідної Православної Віри в межах одного з Крайових вогнищ.

Вогнищанин – православний Русин, що пройшли обряд Родоварти та є співтворцями Родового Вогнища РПВ.

Волхви-Радетелі – 1) хранителі Покону Рода Всевишнього в часи Ночі Сварожої, Поконоколінники Родового Вогнища, перевтілені душі прадавніх Волхвів; 2) Волхви, які стали великими духовними провідниками Відичного Православ’я та досконало володіють вченням Родосвіту.

Горішні Боги – див. Вишні Боги.

Греко-ортодоксія – грецьке тлумачення христосіянства, його східний обрядовий варіант, який прийшов на Русь-Україну тисячу літ тому.

Дасуї – вороги, ворожі племена.

Дерево Роду – символ-оберіг який зображується на рушниках, печах, стінах та дверях будинків Слов’ян.

Дерево Світу – образ цілісного Всесвіту, що поєднує Наву (коріння), Яву (стовбур) та Праву (крону).

Десятина – духовне та матеріяльне ствердження своєї належности до Родового Вогнища у вигляді добровільної праці чи пожерти десятої частини від власного заробітку.

Див – 1) порожнеча неіснування та первісного безладу, снага (океан енергії) Всебога, Рода Всевишнього; 2) форма існування Рода Всевишнього, яка протилежна Роду-Рожаничу (джерелу організованого світу).

Доба Сварожа – за священним переказом індійських Оріїв, Магабгаратою, - доба нараховуюча 4 320 000 земних років, у яких послідовно змінюються, починаючи з Ночі Сварожої, відрізки часу, що характеризуються рівнем наближення Сонця до центру Всесвіту. В залежности від цієї відстані на Землі-Макоші змінюється рівень самоусвідомлення та світопізнання. Доба Сварожа поділяється на чотири відрізки: Ніч Сварожа (432 000), Ранок Сварожий (1 728 000), Полудень Сварожий (1 296 000), Сутінки Сварожі (864 000).

Доба Рода-Рожанича – 4 320 000 000 земних років або тисяча Діб Сварожих.

Дух – 1) Боже світло, що є в кожній живій істоті (камені, рослині, тварині, людині), зумовлює зовнішній вигляд та внутрішню суть, випромінюється через душу; 2) сутність, що внаслідок невірно проведеного обряду не поєдналась із духом роду свого, а тому блукає світом Яви, приносячи безлад.

Духовний провідник – особистість наділена такими духовними якостями, які наділяють її обов’язком вести свій рід до вершин вдосконалення.

Духовний чин – визначення рівня оволодіння відаючою людиною духовними знаннями Відичного Православ’я. Існує чотири духовних чини: Волхв, Відун, Жрець та Обрядодій.

Духовний учитель – Духовний провідник, знавець Покону Рода Всевишнього, що зосереджується на духовному вдосконаленні себе через навчання Русинів Відичному Православ’ю, має школу та послідовників.

Душа – частинка Рода Всевишнього, що сходить у світ Яви, аби самовдосконалитись, пізнати себе та знову з’єднатись із Родом, щоб удосконалити Його. Проявляється і розвивається, проходячи через чотири світи живих істот: кам’яний, рослинний, тваринний та людський.

Звичай – зовнішнє, побутове, явне, зумовлене періодом Доби Сварожої, проявлення Покону Рода Всевишнього.

Земні Боги – Рідні Боги, що мають свої прояви у стихіях та природних явищах Тілесного Всесвіту, в Яві.

Зерна Правди – 16 ознак праведності в Рідній Православній Вірі, плекання яких робить людину щасливою та цілісною: Істина, Любов, Справедливість, Праведність, Мир, Ненасилля, Служіння, Чистота, Відповідальність, Вірність, Воля, Утримання, Совість, Саморозвиток, Благочестя, Набожність.

Зоряні половинки – дві частинки первісної єдиної душі, які розділились на чоловічу та жіночу суть і прагне поєднатись будучи на земному рівні у шлюбі одна з одною.

Инські землі – землі сучасної Північно-Західної Індії, які були заселені арійськими родами та племенами.

Ирій – вишній Світ (Сад), місце з’єднання Нави, Яви та Прави. Звідти найпростіше потрапити в усі три світи. З Ирію сходять душі Предків та Світлі Боги на Православлення та свята Кола Сварожого.

Індроганни – двостатеві істоти, що жили на землі в період Світанку Сварожого. Назва походить від „індра” – чоловіча суть та „ганна” – жіноча.

Карби відання – 360 карбів, в яких укладено Покон Рода Всевишнього.

Карна – Богиня, яка завжди перебуває в Наві та своїм зором охоплює рід земний, прописуючи в карбах Долі справи світлі та справи темні, що кожен Русин (Слов’янин) вчинить.

Колодар – послідовний хід свят Річного Кола.

Колород – закон, за яким душа знову втілюється у світі Яви після смерти в попередньому втіленні.

Коло Владик – керманичі Крайових вогнищ Рідної Православної Віри, духовні провідники православних рідновірів.

Коло Живоявлення – різні види прояву життя у світі Яви.

Коло Радетелів – хранителі Покону Рода Всевишнього та Родового Вогнища. Охоронці знань, що їх відкривають світу Волхви зовнішнього Кола – Кола Владик.

Кони Прави – неписані, закладені Родом Всебогом принципи існування Всесвіту, закони за яким він (Всесвіт) народжується, розвивається, гине та знову перероджується.

Кіш – земельний простір та усілякі блага земні, вкраяні Богами певному Слов’янському народу.

Комонезь – те ж саме, що в сучасній мові „князь”.

Кос(з)ак – відичний воїн, захисник Рідної Землі та Рідної Віри, будівничий держави.

Кривда – рух до несправжньої і непотрібної мети, збочення, брехня, викривлення природного Буття.

Кудесник – відаючий, який спілкується з Рідними Богами посередництвом чар.

Ладування – 1) один зі Священних Станів; 2) обрядове наставництво, під час якого рідновір, прагнучи духовно очиститись і стати на шлях вдосконалення, розкриває свою душу та розповідає Волхву або Відуну про свої душевні та життєві труднощі.

Личе – звичаєве зображення Бога на папері, дереві, камені, теж саме що христосіяни назвали «ікона».

Луки Сварожі – центр нашого Всесвіту, райське місце, де постійно перебувають Сварог та Лада. Звідти Просвітлені душі підіймаються в Ирій, а потім у Сваргу Пречисту.

Макоша - Богиня материнства, прояв Великої Матері Лади як стихія Землі. Вона виступає богинею милосердя, щастя і нещастя, жіночої долі, ворожіння, рукоділля, покровителькою джерел і святих колодязів, урожаю, захисницею корів. Вона дружина Велеса, як земля пов'язана з потойбічним світом, ворожінням і чаклунством.

Мая – 1) божественна гра, яка покликана випробувати серце Слов’янина на міцність Сили Переконання, твердість Віри; 2) Богиня, яка втілює тілесні блага, що для мудрого йдуть на добро, а в невідаючого викликають ниці прагнення.

Нава Темна – світ басурів та душ Предків, що обтяжили свій дух кривдою. Темна Нава також є царством Таємних Богів, над якими променями світла у темряві царюють Велес із Рожаницею (Макошею).

Ніч Богів – див. Ніч Сварожа.

Ніч Сварожа – відрізок Доби Сварожої, коли наше сонце знаходиться в найбільшому віддаленні від Лук Сварожих, центру нашого Тілесного Всесвіту, місця, де перебувають Сварог та Лада. Ніч Сварожа триває 432 000 земних років, розпочалась для нашої частини Всесвіту близько 5 000 років тому.

Оберегові Кола – три силових кола, окреслені Сварогом довкола Києва: перше – змієвими валами; друге – Карпатами, Кавказом та Уралом; третє – світовими океанами.

Око Рода – символ єднання і жертовного служіння Роду Всевишньому, знак Всесвіту, який вміщує в себе символи усіх відичних віровчень. Перетин прямого (чоловічого) та похиленого (жіночого) хрестів, які символізують собою народження ладу (цілісности, гармонії). Восьмипелюсткова зоря, що позначає вісім головних річних свят: чотири сонячних (чоловічих) та чотири проміжних (жіночих). Образ чотирьох проявів життя у світі Яви: кам’яного, рослинного, тваринного та людського; образ чотирьох родів Арійських: карооких, синьооких, сірооких та зеленооких. Духовний знак Відичного Православ’я, Родового Вогнища Рідної Православної Віри.

Олатир – див. Око Рода.

Онуки Дажбожі – Слов’яни, що з’єднують в своєму єстві силу неба та землі, силу вогню та води, сповідники Відичного Православ’я.

Останці – племена, що залишились в Русі-Україні та ніколи не покидали її землі. Нині це нащадки Русинів, що живуть в Україні.

Орій (Ярій) – Спас-Поконоколінник, який жив на землі п’ять тисяч років тому, по смерти став Богом весняного сонця – Ярилом.

Першоволхв – перший, старший у Колі Волхвів-Радетелів, Духовний Батько (Учитель) Родового Вогнища Рідної Православної Віри, Верховний Волхв Відичного Православ’я.

Перунів Полк - священне воїнство Перуна, яке стоїть в охороні здійснення законів Прави у Яві. Його складають душі праведних витязів, що склали своє життя в ратних боях. Час від часу Перунів Полк приходить з Лук Сварожих на допомогу Онукам Дажбожим.

Покон Рода Всевишнього – божські знання, які пояснюють сутність світу, укладені Сварогом і Ладою у цілісне вчення. Час від часу вони знову передаються на землю Рідними Богами. Духовна основа Рідної Православної Віри – Відичного Православ’я.

Покон-Звичай – внутрішній зміст та зовнішня форма Відичного Православ’я.

Поконоколінники – 1) Спаси, що започаткували нові роди. Такими були Орій та Один; 2) родоначальники родів загалом.

Поле Кура – поле духовного звільнення арійських народів, місце легендарної братовбивчої битви, яка відбулась 5 тис. років тому і розпочала Ніч Сварожу. Свою назву отримало від Світового Кура, міфічного образу птаха-руйнівника, який розбиває/знищує світове яйце, аби було народжене нове, тобто світ переродився. З початком Ночі Сварожої почалось переродження Світу та Людства. . Точне місце знаходження не відоме, деякі дослідники розташовують його в районі Курська і Курщини загалом. За іншою думкою, назва походить від індійського іменування роду Хоривичів – Каурави.

Правовір’я – 1) „правильна віра” – первісно так іменували греко-ортодоксію, яка прийшла в Русь-Україну тисячу років тому; 2) сьогодні – загальна назва для трьох гілок авраамічної релігії: іудаїзму, христосіянтсва та мусульманства.

Птиця Сва – втілення Матері Слави, що витає над ратним полем, охороняючи Руських воїнів та збираючи на свої крила душі загиблих.

Радення Свароже – ланцюг безперервної передачі Віри-Віди славлення Прави (Відичного Православ’я) від отця Сварога, через Спасів та Волхвів до всього роду Славних.

Ранок Сварожий – час коли людство живе в єдності з Богом та собою, світлі роки коли панує загальний мир, лад та благодать. Триває 1 728 000 земних років, в нашій частині Всесвіту він завершився 2 165 000 років тому.

Рахман – мудрець, що зрікся земних благ.

Релігія - „відновлення зв’язку”, латинське слово, яким сьогодні позначають усі види віровчень. Слав’яни та Орії не сповідують жодних релігій, оскільки зв'язок з Рідними Богами в наших родах ніколи не зникав.

Рід – кровно-духовна єдність мертвих, живих та ще ненароджених поколінь.

Рід земний - усі нащадки Слав’яно-Орійських Богів, що поділені на чотири роди: кароокі, синьоокі, сіроокі та зеленоокі.

Рід Небесний - Світлі Слав’янські Боги та Предки.

Рід Славних – народи які є нащадками Богумира та Славуні, арійські народи, що сповідували в давнину або сповідують зараз відичні віровчення.

Рідна Православна Віра – споконвічна Віра-Віда арійських народів, яка під різними назвами в різні часи берегла Покон Рода, знання про влаштування Бога, Всесвіту, Світу, Душі та Духа, знання про те, як людині стати щасливою у єдності з собою, своїм родом, світом та Богом.

Рідні Боги – Світлі та Темні Боги Слав’ян, що діють у трьох світах Всесвіту: Наві, Яві та Праві.

Род – вічний, всюдисущий, всезнаючий, всемогутній, всевишній, всеправедний, незмінний і всеблагий Бог Слав’яно-Орійців, що проявляється своїм чоловічим (Сварог) та жіночим (Лада) ликами.

Род-Рожанич – особа Всебога, його діяльним проявом в нашому світі є Сварог та Лада у поєднанні, які творять Тілесний Всесвіт. На рівні творення Всесвітів Род-Рожанич зветься Сварогом.

Родителі – отці та нені. На відміну від поширеного іменника в множині „батьки”, надає рівношанобливого значення обом статям.

Родоварта – обряд освячення у вогнищани (див. „Малий Требник Рідної Православної Віри”).

Родове Вогнище Рідної Православної Віри – Духовний Всесвіт і Духовна Держава Русинів, а також духовне об’єднання сповідників Віри-Віди Арійських народів, хранителів Слав’янської духовності.

Родолад – вчення дане роду Славних Богумиром та Славунею. Пояснює закони правильного буття роду в світі Яви, як завдяки дотримання духовних настанов досягти успіху в явному житті.

Родолюбці – сини та доньки Вітчизни, що працюють для Руси, збагачують та захищають Рідну Землю і роди наші.

Родолюб’я – творення єдности в своєму земному роді, дії, спрямовані на поєднання роду, його зміцнення і посилення. Те ж, що нині називають чужинським словом „патріотизм”.

Родосвіт – духовна школа Відичного Православ’я, яка навчає взаємодії з Божими Силами для утвердження світу Слав’янського Роду. Техніки і практики самовдосконалення, які дозволяють людям творити світ навколо себе, бути здоровими і жити щасливо у єдності з Родом Всевишнім.

Родострій – звичаєве влаштування суспільства, що являє собою спільне діяння трьох верств (суспільних груп) двічінароджених заради досягення загального блага роду і щастя кожної конкретної людини. До двічінароджених належать верстви відаючих, витязів та господарів. Окремо виділяють суспільну групу невідаючих, виконавців, які не досягають духовного народження. Належність до певної верстви визначається мотивацією діяльности людини та образом щастя.

Рота – Закони Прави, за якими безлад і порожнеча Дива перетворюється в ієрархічно структуровану Сваргу.

Русини - „мудреці вони”, представники усіх чотирьох родів Слав’ян, що жили на материнських землях Руси-України. Так іменуються з 18 тис. до сотворення миру, коли на Землю-Макушу зійшли Сварог з Ладою й окреслили три Оберегових Кола, довкола земель хранителів Покона Рода Всевишнього.

Русини-Українці – тимчасова книжна назва Русинів, що використовується з просвітницькою метою перед остаточним повернення до стародавньої самоназви.

Рускі[є] - Слав’янські роди, що осіли в Заліссі та належали до Руської Землі.

Русь - „мудрість”. Первісно - народ, що беріг за заповітом Сварога Покон Рода Всевишнього. Пізніше - назва країни, де живуть Русини – «мудреці».

Сварог – чоловічий лик Рода-Рожанича, Род Всевишній, як чоловічий початок Всесвіту, Бог творення і сам Творець.

Сварод – активний прояв Рода-Рожанича в процесі народження Всесвітів. Сварог в своїй найвищій сутності.

Світло Рода Всевишнього – одвічна життєдайна очищаюча та оздоровлююча сила-снага Бога Богів, яка сходить із Прави, з Ока Рода та живить усе суще. Через Сонце-Дажбога вона потрапляє в людську чару „джерело” та із чари „основа” з’єднується з ядром Землі-Макоші.

Світло-Вогонь Сварожий – див. Відогонь.

Світогляд болю і страждання – різноманітні релігійні та філософські вчення, які оголошували людину підвладною (рабом) жорстоким «богам», непізнаним силам природи, навчали, що щастя можна досягти тільки в посмертному житті, а цей світ є гріховним та пропащим, стверджували, що в цьому житті від людини нічого не залежить, а все уже є наперед визначеним, тому треба схилити голову та прийняти свою долю.

Святари - „світло ар”, носії Світла Рода Всевишнього в родах Слав’янських, Родові Жерці, Духовні Вчителі, Отці та Нені родів. Духовні вчителі які своє особисте щастя бачать у відданому славлення Рода Всевишнього та служінні роду земному.

Священний стан – стан внутрішнього самозаглиблення та самопізнання при відсутності думок, те що називають на Сході медитацією.

Сколоти – назва Русинських родів, що створили в 5 ст. до н.е. - 2 ст. н.е. могутню державу Велика Сколотія. В історії відомі під назвою скитів чи скіфів.

Скупа Слав’янська – світоглядна держава білих народів, що складалась із самостійних держав Арійських народів.

Славень – величальна пісня.

Слов’яни (Словени) – 13 націй Венеї, що говорять мовами однієї мовної групи і розуміють слова один одного, тому і є «слов’янами» - «володіючими словом», на відміну від «німців» - «німих», «не ймучих словам». Усі Слов’яни – це один єдиний народ.

Слав’яни – чотири білі роди (кароокі, синьоокі, сіроокі, зеленоокі), сповідники Відичного Православ’я, що первісно проживали в Венеї та на Близькому Сході і вели своє походження від Матері Сва-Слави. На відміну від поняття «слов’яни» визначає не етнічну приналежність, а віросповідання.

Сокіл-Род – прояв найвищої сутности Рода Всевишнього у трьох світах (Права. Ява, Нава). Сидить на верхівці Світового Дерева, зі сльози його народжується Рід-Рожанич.

Спаси – особистості, в яких з усією можливою повнотою втілилась сила одного з Рідних Богів. Вони приходять у Яву з Лук Сварожих, аби відновити лінію безперервного духовного учнівства якогось зі Слав’янських народів. Відновлюючи істинну суть Відичного Православ’я, Спаси приносять родам духовне спасіння.

Старий Світ – умовно кажучи, попередня цивілізація, яка дійшла піку свого розвитку аби загинути та переродитись новою суттю та формою.

Сходоверша - побудова чого-небудь на принципах зростання компетентности та відповідальности. Те ж, що в чужих мовах „ієрархія”.

Старотці – великі Предки: многомудрі Волхви, звитяжні витязі та шляхетні господарі, яких ми зображаємо в чурах родових.

Твастир -„творець”, ім’я Сварога як отця Тілесного Всесвіту.

Той Світ – світ в який відправляють душі померлих родичів, щоб знову переродитись в Яві або піднятись у вищі духовні світи Прави.

Триглав – триєдність Всесвіту: Нави, Яви та Прави. Відображається ликами трьох Богів, що є проявами цих світів чи станів Всесвіту: творення, збереження та руйнування. Зображається в кумирах або знаком, що його має за державний герб Русь-Україна.

Україна – 1) вкраяна Богом Земля, земля, що надана Богом кожному народу. 2) Назва Руси, що утвердилась після того, як ми були змушені поринути у війни та боротьбу, з мови Волхвів-Рахманів перекладається як: „Тур, що Богами жертвується Богу Сонця”.

Українці - 1) створений з назви Руси-України наприкінці ХІХ ст. етнонім на позначення Русинів. Вживався політичними та громадськими діячами Руси-України, що намагались вберегти Русинів від поглинення Російською імперією з панівним етносом, що мав подібну назву - „рускіє”; 2) сьогодні - політична нація, громадяни усіх національностей держави Україна.

Характерне козацтво – дружинницько-духовний орден Родового Вогнища, який вишколює Руську молодь на основі косацького гарту та Відичної духовності.

Хорив Старий – легендарний засновник роду Хоривичів (в Індії династія Куру), онук Прабатька Мира. Сей рід був славний тим, що беріг світло Відогню в темні часи після смерти Мира та Мири. Богом опікуном роду Хорива (Куру) був Хорс, Бог сонячного світла відображеного в місяці.

Христосіянство (християнство) – віровчення темних родів, які використали вкраплення вчення Спаса Суса для поширення впливу Чорнобога і підкорення Слав’яно-Орійських (сонячних) родів.

Чужовір’я – віровчення, які прийшли у Русь з чужини.

Ява – земний, реальний світ в якому душі огортаються тілами та духовно розвиваються або занепадають. Ява багатогранна та багатовимірна, вона твориться самими людськими душами, тобто тими образами які створює душа.

Яйце-Райце – зродилось зі сльози Сокола-Рода, інша назва Рода-Рожанича. Символ відродження життя у кожну нову Добу Рода.

Ярій – див. Орій.

Ясуни – Руські воїни, що свідомо йдуть в останній ратний бій, аби перемогти ворога-чужинця.