Результати Саміту

Безумовно варто також відзначити й заслугу безпосередньо української сторони. Одна з них, це наявність постійно діючого діалогу між Україною та ЄС на всіх рівнях, від президентського до експертного, з надзвичайно широкого спектру питань. Як відзначили під час пленарного засідання Жозе Мануель Баррозу та Герман ван Ромпей, серед усіх своїх зустрічей з лідерами держав з-за меж ЄС, останнім часом найчастіше вони зустрічалися саме з Президентом України. Відтак, сторони підійшли до Саміту з кращим розумінням одне одного, усвідомленням наявних проблем та без надмірних очікувань, а самі результати цієї зустрічі у верхах в цілому задовольнили обидві сторони.

Традиційним козирем української влади у розмовах з європейськими партнерами останнім часом є досягнення внутрішньополітичної стабілізації та консолідації влади в Україні. Цей аргумент вкотре був використаний під час Саміту, зважаючи на чутливість Сторони ЄС до проблеми внутрішньої стабільності в нашій державі. Саме її відсутність лежала в основі багатьох євроінтеграційних невдач України протягом останніх п’яти років. Й саме факт досягнення такої стабільності багато хто у Європі сприймає важливішим за методи її досягнення.

Крім цього, в ЄС знайшла позитивне сприйняття «економізація євроінтеграції» України. Нинішні українські переговірники менше турбують ЄС питаннями політичного змісту (на кшталт перспективи членства або гарантій безпеки), на які Брюссель не хоче, або не може дати відповіді.

Зрештою, не так багато держав світу (поміж середніх та малих) мають у своїх відносинах з ЄС щорічно запланований формат саміту. І якщо такі саміти вже проводяться, то вони повинні приносити певні плоди, а не просто бути дискусійними клубами.

Наразі залишається питання: яких конкретних результатів було досягнуто на Саміті?. При цьому одразу зазначимо, що інтеграційних проривів цього року не передбачалося. Сторони вже за кілька місяців до зустрічі усвідомили, що завершити переговори щодо головного питання сьогоднішніх відносин України та ЄС, − укладення Угоди про асоціацію, до Саміту не вдасться. Фактично знявши з порядку денного зустрічі питання підписання Угоди про асоціацію, було знято й зайву напруженість, сторони зосередились на більш реальних питаннях.

Як відомо, основною складністю переговорного процесу залишаються розходження сторін щодо умов функціонування зони вільної торгівлі. Варто відзначити, що саме прагнення уряду України відстояти максимально сприятливі умови для українського бізнесу у рамках ЗВТ з ЄС загальмували процес укладення Угоди. Українські переговірники твердо стоять на тому, що ЗВТ повинна бути дійсно поглибленою та всеохоплюючою (тобто максимально можливою для держави - не члена ЄС, як це і було домовлено сторонами з самого початку переговорного процесу) та поступово поширювати на Україну всі чотири свободи європейського ринку: товарів, послуг, капіталу та робочої сили. Погодься наша держава на пропозиції ЄС до цього документу, він вже міг би бути укладений.

Під час Саміту лідери України та ЄС привітали прогрес у переговорному процесі щодо створення ЗВТ, який дійсно продемонстрував ознаки життя під час останніх раундів. Сторони погодились з необхідністю вкотре перенести прогнозовані терміни завершення переговорів, обґрунтувавши це перевагою якості над швидкістю. Як керівництво ЄС, так і Президент України висловили сподівання щодо завершення переговорів у першому півріччі наступного року, яке покладе початок інтеграції України у внутрішній ринок ЄС. Тож підписання Угоди про асоціацію під час наступного Саміту Україна − ЄС є вірогідним. Хоча, цілком може завадити політика…

Значна частина зустрічі була присвячена питанню стану демократії, свободи слова та ходу політичних реформ в Україні. Європейські лідери не вдаючись у надмірну деталізацію (принаймні публічно) висловили Вікторові Януковичу застереження щодо необхідності подальшого зміцнення демократії у державі. Передусім це стосувалося конституційних змін та виборчого процесу в Україні. Щодо першого, то ЄС закликав офіційний Київ завершити, у тісній співпраці з Венеціанською комісією, конституційну реформу в Україні з базовими умовами − збереженням функціонуючої системи стримування та противаг в українській політичній системі та незалежною судовою владою.

Стосовно виборів керівництво ЄС м’яко покритикувало видимі недоліки нещодавніх місцевих виборів в Україні, передусім зміну виборчого законодавства у надто короткий час до волевиявлення. Україні рекомендували удосконалити виборчий кодекс відповідно до європейських стандартів і завчасно до наступних парламентських виборів. Зрештою, основним месіджем у цьому контексті, який надіслали європейці українській владі, стала чітка фіксація нерозривної взаємозалежності між подальшим поглибленням інтеграції з ЄС та укоріненням європейських цінностей в Україні, а також продовженням процесу реформ, передусім демократичних.

На зауваження Президент України реагував твердженнями про свою прихильність до європейських цінностей та готовність виправляти існуючі недоліки пов’язані з демократичними основами. Зокрема, Україна заявила про свою відкритість до роботи з європейськими експертами в питанні законодавчих реформ. Під час спільної прес-конференції Віктор Янукович, зокрема, публічно заявив про свою готовність підписати Закон про доступ до публічної інформації після його прийняття Верховної Радою, а також зустрітися з підприємцями-мітингувальниками, які саме 22 листопада вийшли з протестами на Майдан у Києві.

Водночас український лідер представив у Брюсселі і власне бачення розбудови демократії. «Економічний розвиток є важливою складовою утвердження демократії та свободи», − зазначив Віктор Янукович, натяком закликаючи співрозмовників менше звертати увагу на негаразди з демократією та верховенством права, натомість пильніше вдивлятися в економічні досягнення нової влади.

Сторона ЄС дійсно привітала прогрес України у здійсненні ряду важливих економічних реформ та відновленні зростання економіки, а як результат підтвердила готовність виділити Україні допомогу в розмірі 610 млн. євро. Крім цього, під час Саміту було підписано Протокол стосовно участі України у програмах ЄС, що, за готовності сторін дає можливість практично наповнювати проектами цей рамковий механізм і сприятиме проведенню реформ та здійсненню секторальної інтеграції.

Окремо було відзначено позитивні зрушення в енергетичній сфері України та підписання нею Протоколу про приєднання до Енергетичного співтовариства. Набуття повноправного членства у цій інституції відкриє для України нові можливості для зміцнення її енергобезпеки та модернізації енергетичного сектору. ЄС тут також пообіцяв допомагати Україні впроваджувати реформи, при чому на основі виконання домовленостей досягнутих з ЄС ще попереднім урядом.

Вже традиційно з огляду на останні зустрічі високого рівня між Україною та ЄС Брюссель визнав європейські прагнення Києва та привітав її європейський вибір. Було відзначено спільність історії та цінності, які поділяють обидві сторони. Те, що років з п’ять тому вважалося вершиною переговорних прагнень для українських делегацій, сьогодні вже мало кого вражає. Все це можна вважати успіхом, хоча й не значним, у вимірі 15 років євроінтеграції, адже у цій частині світу вже досить міцно укорінилося сприйняття нашої держави, як складової загальноєвропейського геополітичного простору. Нагадаємо, ще не так давно словосполучення «Україна − це європейська держава» викликало неприйняття у багатьох європейських столицях.