Економічна інтеграція і кооперація України та єс: Підсумки 2009 року

Вступ

2009 рік – це в першу чергу рік економічної та фінансової кризи, рік скорочення виробництва і попиту, рік зростання фіскальних дефіцитів та накопичення державних боргів. Вочевидь, економічне співробітництво України та ЄС не могло уникнути впливу загальносвітової рецесії. Найболючіше криза вразила торгівлю товарами, обсяги якої скоротились більш ніж у вдвічі, а також потоки іноземного капіталу, де спостерігалось зменшення обсягів надходжень прямих іноземних інвестицій на фоні чистого відтоку іншого капіталу.

Завдяки активній анти-протекціоністській позиції СОТ у світі не відбулось різкого зростання торгівельних обмежень, що дозволило українським експортерам скористатись перевагами стрімкої девальвації національної валюти та частково зберегти свої позиції на міжнародних ринках. В той же час сама Україна піддалась протекціоністським настроям і у березні ввела тимчасову надбавку до діючих ставок ввізного мита на окремі товари “некритичного” імпорту.

Газовий конфлікт між Україною та Росією на початку року підкреслив значущість співпраці з ЄС в енергетичній сфері В цій сфері співробітництва було досягнуто кількох важливих домовленостей. Однак принципових змін у форматі економічного співробітництва між Україною та ЄС, наприклад, підписання поглибленої угоди про вільну торгівлю, у 2009 році не відбулось.

Торгівельні відносини

Торгівля товарами

Зниження економічної активності як в Україні, так і в країнах ЄС, спричинене світовою економічною кризою, а також зміною умов торгівлі, що в цілому негативно вплинули на обсяги товарної торгівлі між Україною та ЄС. За даними Євростату, протягом другої половини 2008 року та у 2009 році відбулось різке скорочення вартісних обсягів українського експорту, й у травні 2009 року місячний експорт України в ЄС знизився до рівня середньомісячного експорту 2003 року (Рисунок 1). У липні 2008 року Україна експортувала в ЄС-27 в 2,72 рази більше, ніж у травні 2009 року.

Падіння імпорту було ще стрімкішим: у січні 2009 року імпорт товарів з ЄС-27 був у 3,2 рази меншим, аніж у липні 2008 року (Рисунок 1). Варто відзначити, що низхідна динаміка імпорту змінилась висхідною вже на початку 2009 року, хоча обсяги імпорту залишались значно нижчими за історичний максимум. В той же час відновлення українського експорту в ЄС за перші сім місяців 2009 року фактично не відбулось, незважаючи на девальвацію гривні.

Рисунок 1. Вартісні обсяги торгівлі товарами між Україною та ЄС-27 у 1999-2009 роках

Джерело: Євростат, http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/external_trade/data/database

Також зазначимо, що після тимчасового збалансування обсягів експорту та імпорту наприкінці 2008 року та на початку 2009 року знов почав зростати дефіцит торгівлі товарами. Вочевидь, без принципової зміни структури експорту Україна залишатиметься нетто-імпортером у торгівлі з ЄС, оскільки в країні існує високий стійкий попит на продукцію європейських фірм, необхідну для модернізації внутрішнього виробництва та задоволення потреб споживачів у товарах тривалого використання.

Хоча світова криза різко знизила обсяги зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС, значущість ЄС-27 як торгівельного партнера України у 2009 році майже не змінилась. ЄС-27 як єдина митна територія залишився найбільшим торгівельним партнером України у 2009 році. За даними Держкомстату України, товарообіг з ЄС становив 17,2 млрд. доларів США у січні-вересні 2009 року, дефіцит торгівлі – 4,4 млрд. доларів США. Це дорівнює 29,1% загального товарообігу України за дев’ять місяців року порівняно з 23,6% товарообігу з Російською Федерацією, наступним за значущістю торгівельним партнером України.

В той же час, у 2009 році продовжилась тенденція до поступового зменшення ролі ЄС-27 як торгівельного партнера України після піку, досягнутого у 2003 році, коли товарообіг України з ЄС досяг 35,9% загального товарообігу країни (Рисунок 2). Частково зниження частки ЄС відбулось за рахунок підвищення частки імпорту з країн СНД, що зумовлено відносно меншим скороченням імпорту з країн СНД порівняно з падінням імпорту з ЄС. Однак важливішою є тенденція триваючої географічно диверсифікації торгівлі, свідченням чого є підвищення значущості країн Азії у товарообігу України.

Рисунок 2. Структура товарообігу України з рештою країн світу у 1996-2009 роках

Джерело: Держкомстат, розрахунки ІЕД

Різке скорочення обсягів експорту України в ЄС-27 відбулось у фактично всіх товарних категоріях, за виключенням торгівлі напоями та тютюновими виробами, попит на які залишився досить стійким навіть за умов кризи. Однак низька частка цієї категорії експорту (0,3% від сукупного експорту) не дозволила України скористатись перевагами меншої еластичності попиту на цю товарну категорію.

У вартісному виразі найбільше скоротився експорт мінерального палива та паливо-мастильних матеріалів: на 67,9% за січень-липень 2009 року у вимірі рік до року. Це пояснюється як зниженням світових цін на нафту після їх рекордних значень, що були зафіксовані у першій половині 2008 року (ціна сирої нафти доходила до 140 доларів США за барель), так і скороченням попиту на ці продукти на фоні нижчої економічної активності в ЄС. У другому кварталі реальний ВВП ЄС-27 скоротився на 5,6% у вимірі рік до року. Аналогічні причини – тобто зниження цін і попиту – зумовили 54,3% падіння експорту товарів промислового виробництва, у першу чергу експорту металів, адже саме ця категорія товарів складає найбільшу частку української товарної торгівлі. Зміна ринкової кон’юнктури призвела до різкого зниження ролі товарів промислового виробництва в експорті до ЄС. Натомість, зросла значущість експорту сільськогосподарських товарів, нехарчової сировини (зокрема, насіння рапсу), а також масла та олії рослинного і тваринного походження. Також у 2009 році продовжилось зростання частки торгівлі машинами та транспортним обладнанням за рахунок порівняно меншого скорочення експорту товарів цієї категорії.

Таблиця 1. Експорт України в країни ЄС-27 за основними товарними категоріями

	Структура, % від загального**		Темп приросту/падіння, % рік до року**
	2008*	2009*	2008*	2009*
Харчові продукти та живі тварини	5,2	8,2	142,4	-20,2
Напої та тютюнові вироби	0,2	0,3	19,9	5,6
Нехарчова сировина, за винятком палива	11,9	17,6	5,4	-25,0
Мінеральне паливо, паливно-мастильні матеріали	20,5	12,9	87,5	-67,9
Масла тваринного та рослинного походження, жир та віск	2,9	4,7	-2,7	-17,3
Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості	6,5	5,8	6,3	-54,3
Товари промислового виробництва, в основному класифіковані за матеріалами (вкл. метали)	36,8	29,1	6,6	-59,7
Машини та транспортне обладнання	9,6	11,7	37,3	-38,1
Змішані промислові статті	4,2	6,4	-3,1	-22,5

Джерело: Євростат (http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ ), розрахунки ІЕД

Примітки: * на основі даних семи місяців року

** розраховано на основі вартісних показників, виражених у євро

Зміни у структурі імпорту товарів з країн ЄС-27 також були суттєвими (Таблиця 2). Імпорт скоротився за всіма товарними категоріями, за виключенням масла та олії рослинного і тваринного походження, імпорт яких продовжив зростати, хоча й значно повільнішими темпами, аніж до кризи. Ймовірно, триваюче зростання імпорту масел пов’язано з попитом на ці товари з боку харчової промисловості, скорочення випуску в якій було одним з найменших серед галузей обробної промисловості завдяки меншій еластичності попиту на продовольчі товари порівняно з непродовольчими товарами.

Найвищі темпи падіння – і відповідно різке зниження частки цих товарів у загальній структурі імпорту – спостерігались у імпорті мінерального палива, а також машин та обладнання. Імпорт обох категорій товарів скоротився майже на третину.

Різке падіння імпорту в Україну пояснюється дією кількох чинників. По-перше, це девальвація гривні, яка зробила імпорт менш доступним. По-друге, це загальне скорочення доходів всіх економічних суб’єктів (підприємств, домогосподарств, держави) на фоні падіння виробництва. По-третє, це обмеження доступу по фінансових ресурсів внаслідок банківської кризи та припинення притоку іноземного капіталу.

В результаті у 2009 році відбулось стрімке падіння внутрішнього попиту, у тому числі й попиту на імпортні товари. Зокрема, у другому кварталі 2009 року реальне валове нагромадження основного капіталу склало 57,8% у вимірі рік до року, тоді як реальне кінцеве споживання домогосподарств впало на 11,6%. Додатковим фактором скорочення вартісних обсягів імпорту стало зниження світових цін на сировину, у першу чергу на нафту.

Однак окрім суто економічних факторів, на скорочення імпорту машин та обладнання вплинув адміністративний фактор, а саме встановлення 13-відсоткової тимчасової надбавки до діючих ввізних мит, яка поширювалась на автомобілі та холодильники і діяла з березня по вересень 2009 року.

Таблиця 2. Імпорт України з країн ЄС-27 за основними товарними категоріями

	Структура, % від загального**		Темп приросту/падіння, % рік до року**
	2008*	2009*	2008*	2009*
Харчові продукти та живі тварини	4,7	7,6	53,2	-16,5
Напої та тютюнові вироби	0,7	0,8	2,3	-37,7
Нехарчова сировина, за винятком палива	1,8	2,0	34,3	-41,1
Мінеральне паливо, паливно-мастильні матеріали	5,3	3,6	122,6	-65,0
Масла тваринного та рослинного походження, жир та віск	0,2	0,4	122,4	24,2
Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості	14,1	19,4	20,4	-28,9
Товари промислового виробництва, в основному класифіковані за матеріалами (вкл. метали)	15,4	17,3	16,6	-42,1
Машини та транспортне обладнання	44,9	31,6	23,4	-63,6
Змішані промислові статті	10,7	14,8	23,3	-28,4

Джерело: Євростат (http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ ), розрахунки ІЕД

Примітки: * на основі даних семи місяців року

** розраховано на основі вартісних показників, виражених у євро

Таким чином, у 2009 році ЄС-27 як єдина митна територія залишився головним торгівельним партнером України, незважаючи на різке скорочення товарообігу, зумовлене економічною кризою. Стрімкіше, порівняно з експортом, падіння імпорту призвело до звуження дефіциту торгівлі товарами, хоча Україна залишилась нетто-імпортером у торгівлі з ЄС. Серед експортерів в ЄС від кризи найбільше постраждали виробники металів та мінерального палива, тоді як найзначніше скорочення імпорту відбулось у категорії “машини і транспортне обладнання”, що було зумовлено як зниженням внутрішнього попиту, так і тимчасовим підвищенням ввізних мит на окремі види товарів цієї категорії.

Торгівля послугами

Торгівля послугами меншою мірою постраждала від кризи порівняно з товарною торгівлею. Якщо сукупний товарообіг України у 2009 році знизився фактично вдвічі, скорочення сукупної торгівлі послугами склало лише 22% у вимірі рік до року.

Як і у торгівлі товарами, у торгівлі послугами ЄС є основним партнером України. За даними Держкомстату, у січні-вересні 2009 року частка торгівлі послугами з ЄС-27 становила 41% від сукупної торгівлі послугами, тоді як частка Російської Федерації була 27%. За дев’ять місяців 2009 року на країни ЄС-27 припадало 32,0% загального експорту послуг з України та 57,5% імпорту. Для порівняння, частки Росії становили 34,9% та 12,7%, відповідно.

У номінальному виразі у січні-вересні 2009 року експорт послуг до ЄС-27 склав 2,19 млрд. доларів США, скоротившись на 27,6% порівняно з минулорічним показником. Імпорт за цей період впав менше (лише на 17,9% у вимірі рік до року) і дорівнював 2,20 млрд. дол. США. Відповідно, за цей період сформувався від’ємний баланс торгівлі послугами з ЄС на рівні 0,01 млрд. доларів США, тоді як у відповідному періоду минулого року він був додатнім на рівні 0,3 млрд. доларів США.

Як в експорті, так і в імпорті послуг основними країнами-партнерами України залишились Сполучене Королівство, Кіпр та Німеччина, на які припадало 46,1% експорту та 55,9% імпорту з країн ЄС-27 (Рисунок 3). Однак порівняно з минулим роком зросла відносна значущість Кіпру, який випередив Сполучене Королівство і став основним постачальником послуг в Україну. В імпорті послуг з України лідерство Великої Британії залишилось незмінним.

Рисунок 3. Українська торгівля послугами з країнами-членами ЄС-27 у 2009 році*

Джерело: Держкомстат, розрахунки ІЕД

Примітка: * станом на січень-вересень 2009 року

У 2009 році не відбулось принципових змін у галузевій структурі торгівлі послугами. Як і раніше, Україна постачала в першу чергу транспортні послуги, хоча їх загальний обсяг впав майже на чверть за рахунок зниження промислового виробництва в регіоні й, відповідно, скорочення обсягів перевезень. Відзначимо, що імпорт транспортних послуг Україною скоротився істотніше: на 44,4% за дев’ять місяців 2009 року у вимірі рік до року. Також відбулось різке скорочення експорту та імпорту туристичних послуг.

У той же час криза значно меншою мірою вплинула на експорт комп’ютерних послуг, які навіть зросли на 2,9% у вимірі рік до року. Ймовірно, зростання відбулось за рахунок поширення практики передачі частини функцій компанії зовнішньому виконавцю (outsourcing), яким стали українські компанії, а також перерозподілу таких замовлень туди, де робоча сила коштує дешевше. Девальвація гривні посилила цю конкурентну перевагу українського ІТ-сектору. Також, незважаючи на кризу, в країні продовжував зростати імпорт фінансових послуг, послуг зв’язку та будівельних послуг.

Таким чином, торгівля послугами з країнами ЄС-27, як і торгівля послугами в цілому, значно меншою мірою постраждала від міжнародної фінансової та економічної кризи. Хоча падіння промислового виробництва та доходів населення знизили обсяги торгівлі транспортними послугами і зменшили туристичні потоки, послуги формату “бізнес-до-бізнесу” постраждали значно менше, а в окремих випадках навіть продовжили зростати.

Торговельний режим

У 2009 році основні параметри торгівельного режиму, що діє між Україною та ЄС, визначались положеннями Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), яка набула чинності у 1998 році, а також положеннями Генеральної системи преференцій (версія від 1 січня 2006 року)²⁴³.

Розпочаті у 2008 році переговори щодо створення розширеної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною були продовжені, однак, незважаючи на гучні політичні заяви, виявились не завершеними. Очікується, що нова угода стане «першим документом нового типу «глибоких та всеосяжних» торгових угод. Так, угода про вільну торгівлю (УВТ) охоплюватиме широкий спектр пов'язаних із торгівлею питань («всеосяжна угода»), а її метою стане усунення перепон для торгівлі, що виникають «поза кордонами» держав, шляхом застосування процесів нормативно-правового наближення, завдяки яким внутрішній ринок ЄС частково відкриється для України («глибока угода»)»²⁴⁴.

Набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі у 2008 році скасувало квоти на експорт прокату до ЄС, і на сьогодні у двосторонній торгівлі між Україною та ЄС не застосовуються кількісні обмеження торгівлі.²⁴⁵ Іншим важливим наслідком членства України в СОТ у період кризи стало зниження ризику встановлення нових торгівельних обмежень з боку ЄС, що можна було б очікувати у іншому випадку. Варто підкреслити, що обмеження протекціоністських настроїв у світі під час кризи завдяки активній позиції СОТ було важливим не лише для України, але й для розвитку міжнародної торгівлі в цілому.

Однак, незважаючи на обмеження, які накладає членство у СОТ, Україна піддалась протекціоністським настроям. 6 березня 2009 року набув чинності закон, в якому було передбачено встановлення на шестимісячний термін тимчасової 13% надбавки до діючих ставок ввізного мита на всі товари за виключенням «критичного» імпорту²⁴⁶. Офіційно задекларованою метою встановлення надбавки було збалансування платіжного балансу, який знаходився у критичному стані, хоча на момент її введення поточний рахунок платіжного балансу був близький до балансу. До «некритичного імпорту», на який мала поширюватись дія надбавки, увійшли такі товари як м’ясо та вироби з нього, цукор, алкогольні напої, вугілля, вироби з текстилю, взуття та головні убори, деякі метали та окремі види машин та обладнання, у тому числі окремі види побутової техніки та автомобілі. Пізніше рішенням Кабінету Міністрів²⁴⁷ перелік було звужено до двох товарних категорій – автомобілів (коди УКТЗЕД 8702, 8703 та 8704) та холодильників (код УКТЗЕД 8418).

Встановлення тимчасової надбавки стало додатковим негативним чинником, який фактично зупинив імпорт товарів, на які поширювалась дія надбавки, з країн ЄС (Рисунок 4). Відзначимо, що високі темпи скорочення імпорту автомобілів та холодильників спостерігались ще з жовтня 2008 року, тобто відразу після початку кризи, внаслідок різкої девальвації гривні та скорочення внутрішніх доходів. Відповідно, введення тимчасової надбавки лише зафіксувало статус-кво, майже не створивши додаткових чинників для падіння імпорту. В той же час надбавка не знайшла підтримки СОТ. 4 серпня Генеральна Рада СОТ затвердила звіт Комітету з питань обмежень платіжного балансу²⁴⁸, згідно з яким 13% надбавка до діючих ставок ввізного мита мала бути скасована до 7 вересня як така, що суперечить правилам СОТ та не допомагає усунути проблеми, пов’язані зі станом платіжного балансу. 7 вересня 2009 року дія цієї надбавки була припинена.

Рисунок 4. Вплив тимчасової надбавки до діючих ставко ввізного мита на торгівлю з ЄС

Джерело: Євростат, http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/external_trade/data/database

Важливою компонентою торговельного режиму між Україною та ЄС є антидемпінгові та спеціальні заходи, які країни запроваджують по відношенню до окремих товарних категорій взаємного імпорту.

У 2009 році ЄС не розпочав нових торгівельних розслідувань проти України. Більш того, розпочате у листопаді 2008 року антидемпінгове розслідування щодо імпорту квадратних або прямокутних сталевих труб походженням з України було припинене без застосування заходів. Відповідно, станом на листопад 2009 року в ЄС щодо українського імпорту діяло шість антидемпінгових заходів (Таблиця 3).

Таблиця 3. Антидемпінгові заходи ЄС проти України

Назва товару	Мито	Рік порушення розслідування	Дата застосування остаточних заходів	Дата продовження заходів	Орієнтована дата скасування
Зварні труби	10,7 – 44,1%	2001	09/2002	12/2008	12/2013
Нітрат амонію	29,26 – 33,25 євро за тонну	1999	01/2001	04/2007	Дія продовжена на час перегляду до 07/2010
Джгути, канати, троси з чорних металів	51,80%	1998	08/1999	11/2005	11/2010
Труби безшовні	12,3 – 25,7%	2005	05/2006		06/2011
Суміш нітрату амонію та карбаміду	27,17 євро зо тонну	1999	09/2000	12/2006	12/2011
Прасувальні дошки	9,9%	2006	04/2007		07/2012 Розпочато проміжний перегляд

Джерело: Міністерство економіки України, www.me.gov.ua

З боку України у 2009 році закінчилась дія антидемпінгових заходів, спрямованих на обмеження імпорту деревоволокнистих плин з Польщі, запроваджене у 2004 році, а також дія двох спеціальних заходів незалежно від країни походження – щодо імпорту абразивних інструментів та руберойду. Одночасно протягом року почало діяти кілька нових обмежуючих заходів. Зокрема, Україна строком на п’ять років ввела антидемпінгові мита проти шприців походженням з Іспанії, Німеччини, Сполученого Королівства, а також Китаю, антидемпінгове розслідування щодо яких розпочалось у 2008 році. Також почали діяти спеціальні заходи незалежно від країни походження щодо імпорту сірників. Таким чином, станом на листопад 2009 року в Україні діяло три антидемпінгові заходи щодо імпорту товарів з країн ЄС, а також шість інших спеціальних заходів «незалежно від країни походження», які певною мірою стосуються і ЄС-27 (Таблиця 4).

Таблиця 4. Антидемпінгові та спеціальні заходи України проти продукції з ЄС

	Товар	Країна походження товару	Дати	Діючі заходи
Антидемпінгові заходи	Деревностружкові плити ламіновані (ДСП)	Польща, Словаччина	1 березня 2005 р. – 1 березня 2010 р	Остаточне антидемпінгове мито у розмірі для Польщі -25,1%, Словаччини -15,4%, для „Кроноспан Словакія” 11,7%.
Антидемпінгові заходи	Гвинтові компресорні установки	Білорусь, Італія, Бельгія, Фінляндія	26 жовтня 2005 р. - 26 жовтня 2010 р.	Остаточне антидемпінгове мито у розмірі для Білорусі – 28,52%; для Італії, Фінляндії та Бельгії * – 29%.
Антидемпінгові заходи	Шприци	Іспанія, Німеччина, Сполучене Королівство, Китай	Листопад 2009р. – листопада 2014 р.	Остаточне антидемніпгове мито для Іспанії: для шприців об’ємом 5 мл. у розмірі - 10,54 %, для шприців об’ємом 10 мл. у розмірі - 196,38 %. Для Німеччини: для шприців об’ємом 10 мл. у розмірі - 37 %. Для Сполученого Королівства: для шприців об’ємом 10 мл. у розмірі - 23 %. для Китаю: для шприців об’ємом 2 мл. у розмірі - 24,36 % для шприців об’ємом 5 мл. у розмірі – 54,15 % для шприців об’ємом 10 мл. у розмірі – 347,14 %.
Спеціальні заходи	Полотна трикотажні	Незалежно від країни походження	1 березня 2007 р. – 1 березня 2010 р.	Спеціальне мито, яке визначається у відсотках до митної вартості товару та яке дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару. Мінімальна ціна дорівнює 2,78 дол. США/кг.
Спеціальні заходи	Тканини бавовняні	Незалежно від країни походження	12 червня 2007 р. – 12 червня 2010 р.	Спеціальне мито, яке визначається у відсотках до митної вартості товару та яке дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару. Мінімальна ціна дорівнює 0,57 дол. США за м2.
Спеціальні заходи	Лампи розжарювання газорозрядні	Незалежно від країни походження	16 червня 2007 р. – 16 червня 2010 р.	Спеціальне мито, яке визначається у відсотках до митної вартості товару та яке дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару. Мінімальна ціна дорівнює 0,481 дол. США/шт.
Спеціальні заходи	Труби сталеві безшовні обсадні та насосно-компресорні	Незалежно від країни походження	1 жовтня 2008р. – 30 вересня 2011р.	Річний обсяг спеціальної квоти 14504 т з поступовою лібералізацією річного обсягу на 5% на другий річний період та на 10% на третій
Спеціальні заходи	Сірники	Незалежно від країни походження	Листопад 2009 р. – листопад 2012 р.	Спеціальні заходи застосовано строком на три роки, шляхом запровадження справляння спеціального мита, розмір ставки якого становить 11,3%.
Спеціальні заходи	Кулькові підшипники	Незалежно від країни походження	11 листопада 2006 р. – 11 листопада 2009 р.	Спеціальне мито у розмірі 5,73, але не менш 0,13 євро/кг на продукцію, ціна якої не перевищує 2,95 дол./кг.

Джерело: Міністерство економіки України, www.me.gov.ua

Примітка: * За повідомленням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 10 вересня 2008 року, дія остаточних антидемпінгових заходів не розповсюджується на компанію "Atlas Copco Airpower N. V." на період чинності добровільних зобов'язань, взятих на себе цією компанією щодо припинення демпінгового імпорту в Україну гвинтових компресорних установок стаціонарних та пересувних виробництва компанії "Atlas Copco Airpower N. V." походженням з Королівства Бельгія.

Таким чином, кризовий рік не призвів до зростання принаймні формальних торгівельних бар’єрів для українського експорту в країни ЄС. В той же час в Україні взяли верх більш протекціоністські настрої. Зокрема, на шість місяців було запроваджено тимчасову надбавку до діючих ставок ввізних мит на автомобілі та холодильники.