Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Коментована норма дублюється ст. 20 ЗУ "Про охорону земель". Можливість здійснення самоврядного контролю у галузі земельних відносин передбачена, окрім ст. 189 ЗКУ, п. "і"' ст. 15 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища". Порядок здійснення контрольних повноважень органами місцевого самоврядування визначається насамперед ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, п. "б" ч. 1 ст. 33 Закону надає вико­навчим органам рад повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; ст. 48 передбачає засади діяльності тимчасових контрольних комісій ради.

Оскільки на законодавчому рівні засади здійснення самоврядного контролю визначаються лише в загальному вигляді, існує практика деталізації положень закону у актах самих органів місцевого самоврядування: див., наприклад, рішення Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003 "Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві". Це можливе в межах та з дотриманням норм закону у випадку деталізації існуючих законодавчих положень і безумовній відповідності їм.

П. "б" ч. 1 ст. 33 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" надає можливість виконавчим органам міських, сільських, селищних рад здійснювати підготовку висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; вирішувати земельні спори у порядку, встановленому законом (на підставі ст. 158 ЗКУ). Окрім згаданих у цій нормі повноважень до контролюючих функцій можна віднести такі:

припиняти право користування земельною ділянкою відповідно до ст.ст. 141, 143 ЗКУ у випадку наявності порушень у діях відповідних суб'єктів;

розглядати справи про адміністративні порушення (у компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад), пов'язані із земельними відносинами (ст.ст. 92, 99, 104, 141, 142, 152, 182КУпАП);

звертатись до органів прокуратури із заявами про перевірку фактів порушень земельного законодавства тощо.

Перешкодою на шляху здійснення контрольних повноважень органів місцевого самоврядування є те, що передбачене законодавством право органів місцевого самоврядування вимагати у землевласників та землекористувачів певні відомості щодо стану використання земельних ділянок (ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 35 ЗУ "Про охорону земель" тощо) не підкріплене санкціями за ненадання інформації.

Стаття 190. Громадський контроль за використанням та охороною земель

Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положення, затвердженого цен­тральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах.

Здійснення громадського контролю відповідно до коментованої норми провадиться громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах. На сьогодні відповідне положення поки що не затверджене, а громадських інспекторів не існує.

З іншого боку, громадський контроль за використанням та охороною земель на даний час може здійснюватися в рамках громадського контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища. Законодавчою основою для здійснення такого контролю є ст. 36 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" та Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №88 від 27.02.2002 "Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля".

Відповідно до норм наведеного Положення діяльність громадських інспекторів організовують та координують Державна екологічна інспекція та територіальні органи Мінприроди.

Громадські інспектори мають право здійснювати громадський контроль за дотриманням, зокрема, земельного законодавства, проте спільно з працівниками органів Мінприроди чи інших державних органів, які здійснюють контроль за охороною, раціональним викори­станням та відтворенням природних ресурсів, а також органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Так, спільно з наведеними особами громадський інспектор має право брати участь у проведенні перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами вимог земельного як частини при­родоохоронного законодавства. Право на проведення перевірок і складання актів за їх результатами може бути реалізоване за направленням органу Мінприроди, який призначив громадського інспектора.

При виявленні порушень чинного земельного законодавства інспектор має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, з поміж іншого у галузі земельних відносин, за які передбачена відповідальність ст.ст. 65-1, 77, 77-182, 85, 91,91-2,153 КУпАП і подавати їх відповідному органу Мінприроди для притягнення винних до відповідальності.

Крім цього, інспектори мають право доставляти осіб, які вчинили порушення природоо­хоронного законодавства, до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ та штабів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень законодавства в галузі раціонального використання і відтворення земельних ресурсів.