- •Питання для самоконтролю 64
- •1 Основні визначення курсу
- •1.1 Машини і механізми
- •1.2 Ланки механізмів
- •1.3 Кінематичні пари
- •1.4 Кінематичні ланцюги
- •1.5 Кінематичні характеристики механізмів
- •1.8 Зубчасті колеса
- •1.6 Передачі
- •1.7 Агрегати
- •1.9 Види зачеплень
- •1.10 Геометричні елементи
- •1.11 Параметри зачеплення
- •1.12 Якісні показники зачеплення
- •2 Зміст курсової роботи
- •Кінематичний аналіз важельного механізму (аркуш 1)
- •Синтез кінематичної схеми планетарного редуктора і побудова картини евольвентного зачеплення (аркуш 2)
- •3 Оформлення курсової роботи
- •Захист курсової роботи
- •Буквені позначення
- •6.2 Проектування механізмів кривошипних коромисел за крайніми положеннями коромисла і коефіцієнту зміни середньої швидкості робочого та холостого ходу
- •6.3 Проектування кривошипно-повзунних механізмів за ходом повзуна і відношенням довжини шатуна до довжини кривошипа
- •6.4 Проектування кривошипно-повзунних механізмів за величиною ходу повзуна, коефіцієнтом зміни середньої швидкості і куту тиску
- •Кінематичний аналіз механізму [1,2]
- •7.1 Побудова плану механізму (рис. 5а) на прикладі схеми довбального верстата
- •7.2 Визначення швидкостей точок і ланок механізму
- •7.3 Побудова плану швидкостей (рис.6б)
- •7.4 Визначення прискорень точок і ланок механізму
- •7.5 Побудова плану прискорень
- •7.6 Побудова графіка переміщень вихіднї ланки [4]
- •7.7 Побудова графіка швидкостей і прискорень методом графічної інтеграції [ 2 ]
- •7.8 Питання для самоконтролю
- •8 Синтез механізмів передач [1,2]
- •8.1 Елементи зовнішнього евольвентного прямозубого зачеплення
- •8.2 Вибір коефіцієнтів зсуву [3]
- •8.3 Розрахунок параметрів зачеплення [1]
- •8.4 Побудова картини зовнішнього евольвентного прямозубого зачеплення [4]
- •8.5 Визначення числа пар зубів у зачепленні
- •8.6 Визначення коефіцієнтів відносних ковзань
- •9 ПроектувАнНя планетарних передач
- •9.1 Передаточне відношення планетарних передач
- •9.2 Визначення числа зубів коліс планетарних передач
- •9.3 Приклади визначення числа зубів коліс для деяких відомих схем планетарних передач
- •10 ПитАнНя для самоконтролю
8 Синтез механізмів передач [1,2]
Завданням геометричного синтезу зубчастого зачеплення є визначення його розмірів, а також якісних показників (коефіцієнтів перекриття, відносного ковзання та ідеального тиску), залежних від геометричного зачеплення.
8.1 Елементи зовнішнього евольвентного прямозубого зачеплення
На рис. 7 показано два зубчасті колеса, що знаходяться в зачепленні. Геометричні параметри коліс розраховуються за формулою. Буквою Р позначений полюс зачеплення.
Через
точку Р
проведемо створюючу пряму NN,
яка є дотичною до основних кіл. Пряма
називається теоретичною лінією
зачеплення. Вона є траєкторією точки
контакту профілів в її абсолютному
русі. Пересічення кіл голівок колеса 2
і лінії зачеплення дає точку а,
пересічення кіл голівок колеса 1 і лінії
зачеплення дає точку в.
У точці а
зуб колеса 1 входить в зачеплення із
зубом колеса 2, а в точці в
ці ж зуби виходять із зачеплення. Відрізок
ав
(товста лінія) лінії зачеплення називається
активною лінією зачеплення. Кут, виміряний
між дотичною
,
проведеною перпендикулярно до міжосьової
відстані О1О2,
і лінією зачеплення
називається кутом зачеплення а
.
Крайньою точкою профілю зуба колеса 1, що знаходиться в зачепленні з профілем зуба колеса 2, є точка с, що лежить на колі голівок. Аби отримати точку на профілі зуба другого колеса, дотичну з точкою с, потрібно радіусом О2в зробити зарубку на профілі зуба другого колеса (точка к).
Аналогічно знаходиться точка с'. Радіусом О1а робиться зарубка на профілі зуба першого колеса. Евольвентниє профілі сс’ і кк’ називаються робочими ділянками профілів зубів. Відстань між колом голівок колеса 1 і колом западин колеса 2 по лінії центрів О1О2 називається радіальним зазором. Він необхідний для запобігання заклинюванню зубів при обертанні і визначається по формулі
,
(38)
де с* = 0,25 – коефіцієнт радіального зазору;
m – модуль.
Частина ніжки зуба, відповідна обкресленому перехідною кривою неробочій ділянці, яка сполучає западини зуба з евольвентною частиною профілю, називається галтеллю. Радіус галтелі приймають р = 0,4m (малюнок 7).
8.2 Вибір коефіцієнтів зсуву [3]
При нарізуванні зубів коліс при малому числі зубів (менше 17) відбувається підрізування ніжки зуба, крім того, зуб по колу виступів зубів може виявитися загостреним. Подібні форми зуба вважаються недопустимими. У таких випадках виробляють виправлення зуба зсувом початкового виробляючого контура (ПВК) відносно ділильного кола проектованого колеса. Зсув ПВК впливає на форму зуба в торцевому перетині і на експлуатаційні властивості зачеплення. Величина зсуву визначається за формулою
,
де х – коефіцієнт зсуву;
m – модуль.
Коефіцієнт
зсуву може бути позитивним або негативним.
Нульовим зсувом називається такий, коли
середня лінія ПВК торкається ділильного
кола зубчастого колеса (х = 0). Якщо середня
лінія ПВК не торкається ділильного кола
нарізуваного колеса (відсунута від
центру), то таке
зачеплення називається позитивним
(х>0).
При перетині середньої лінії ІПК (зміщена
до центра колеса) ділильного кола
нарізуваного колеса такий зсув називають
негативним (х<0).
Коефіцієнту зсуву привласнюють індекси:
х1
–
для
шестерні і х2
–
для
колеса.
Найменше число зубів zmin
для коліс без зсуву (х
= 0) дорівнює zmin
17.
Найменший коефіцієнт зсуву за критерієм відсутності підрізування зуба при заданих числах зубів z1 і z2 :
(39)
Товщина
зуба по колу головок береться Sa
0.3m
для коліс, незагартованих з однорідною
структурою матеріалу. Для коліс з
поверхневим зміцненням зубів Sa
0.4m.
Для силових передач загального
призначення з вільною міжосьовою
відстанню коефіцієнти зсуву х1 і
х2 рекомендується вибирати за
таблицями 1 і 2. Коефіцієнти зсуву для
силових передач при вільному виборі
міжосьової відстані. Таблиця 1
z1 і z2 |
x1 |
x2 |
z1,2 |
0 |
0 |
|
0.3 |
-0.3 |
|
0.5 |
0.5 |
|
0.5 |
0 |
|
|
|
Таблиця 2 - Рекомендовані значення коефіцієнтів зсуву за критерієм найбільшої зносостійкості і найбільшого опору заїдання
z1 |
x1 |
|||||||||
при z2 |
||||||||||
12 |
15 |
18 |
22 |
28 |
34 |
42 |
50 |
65 |
80 |
|
12 |
0.36 |
0.43 |
0.49 |
0.53 |
0.57 |
0.60 |
0.63 |
0.63 |
0.64 |
0.65 |
15 |
- |
0.44 |
0.48 |
0.55 |
0.60 |
0.63 |
0.68 |
0.66 |
0.67 |
0.67 |
18 |
- |
- |
0.54 |
0.6 |
0.63 |
0.67 |
0.68 |
0.70 |
0.71 |
0.71 |
22 |
- |
- |
- |
0.67 |
0.71 |
0.74 |
0.76 |
0.76 |
0.76 |
0.76 |
28 |
- |
- |
- |
- |
0.85 |
0.86 |
0.88 |
0.91 |
0.88 |
0.87 |
34 |
- |
- |
- |
- |
- |
1.00 |
1.00 |
1.00 |
0.99 |
0.98 |
42 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1.15 |
1.16 |
1.17 |
1.14 |
50 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1.31 |
1.32 |
1.28 |
Продовження таблиці 2.
z1 |
x2 |
|||||||||
при z2 |
||||||||||
12 |
15 |
18 |
22 |
28 |
34 |
42 |
50 |
65 |
80 |
|
12 |
0.36 |
0,34 |
0,35 |
0,38 |
0,48 |
0,53 |
0,67 |
0,77 |
1,00 |
1,48 |
15 |
- |
0.44 |
0,46 |
0,54 |
0,63 |
0,72 |
0,88 |
1,02 |
1,22 |
1,36 |
18 |
- |
- |
0.54 |
0,63 |
0,72 |
0,82 |
0,94 |
1,11 |
1,35 |
1,61 |
22 |
- |
- |
- |
0.67 |
0,81 |
0,90 |
1,03 |
1,17 |
1,44 |
1,73 |
28 |
- |
- |
- |
- |
0.85 |
1,00 |
1,12 |
1,26 |
1,56 |
1,85 |
34 |
- |
- |
- |
- |
- |
1.00 |
1,16 |
1,31 |
1,55 |
1,81 |
42 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1.15 |
1,32 |
1,58 |
1,86 |
50 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1.31 |
1,58 |
1,84 |
Окрім наведених таблиць, поширеними значеннями х1 і х2 є рекомендації В.Н. Кудрявцева.[5]
