- •Питання для самоконтролю 64
- •1 Основні визначення курсу
- •1.1 Машини і механізми
- •1.2 Ланки механізмів
- •1.3 Кінематичні пари
- •1.4 Кінематичні ланцюги
- •1.5 Кінематичні характеристики механізмів
- •1.8 Зубчасті колеса
- •1.6 Передачі
- •1.7 Агрегати
- •1.9 Види зачеплень
- •1.10 Геометричні елементи
- •1.11 Параметри зачеплення
- •1.12 Якісні показники зачеплення
- •2 Зміст курсової роботи
- •Кінематичний аналіз важельного механізму (аркуш 1)
- •Синтез кінематичної схеми планетарного редуктора і побудова картини евольвентного зачеплення (аркуш 2)
- •3 Оформлення курсової роботи
- •Захист курсової роботи
- •Буквені позначення
- •6.2 Проектування механізмів кривошипних коромисел за крайніми положеннями коромисла і коефіцієнту зміни середньої швидкості робочого та холостого ходу
- •6.3 Проектування кривошипно-повзунних механізмів за ходом повзуна і відношенням довжини шатуна до довжини кривошипа
- •6.4 Проектування кривошипно-повзунних механізмів за величиною ходу повзуна, коефіцієнтом зміни середньої швидкості і куту тиску
- •Кінематичний аналіз механізму [1,2]
- •7.1 Побудова плану механізму (рис. 5а) на прикладі схеми довбального верстата
- •7.2 Визначення швидкостей точок і ланок механізму
- •7.3 Побудова плану швидкостей (рис.6б)
- •7.4 Визначення прискорень точок і ланок механізму
- •7.5 Побудова плану прискорень
- •7.6 Побудова графіка переміщень вихіднї ланки [4]
- •7.7 Побудова графіка швидкостей і прискорень методом графічної інтеграції [ 2 ]
- •7.8 Питання для самоконтролю
- •8 Синтез механізмів передач [1,2]
- •8.1 Елементи зовнішнього евольвентного прямозубого зачеплення
- •8.2 Вибір коефіцієнтів зсуву [3]
- •8.3 Розрахунок параметрів зачеплення [1]
- •8.4 Побудова картини зовнішнього евольвентного прямозубого зачеплення [4]
- •8.5 Визначення числа пар зубів у зачепленні
- •8.6 Визначення коефіцієнтів відносних ковзань
- •9 ПроектувАнНя планетарних передач
- •9.1 Передаточне відношення планетарних передач
- •9.2 Визначення числа зубів коліс планетарних передач
- •9.3 Приклади визначення числа зубів коліс для деяких відомих схем планетарних передач
- •10 ПитАнНя для самоконтролю
9.2 Визначення числа зубів коліс планетарних передач
У початкових даних курсової роботи числа зубів коліс не задані і їх необхідно знайти на стадії проектування кінематичної схеми. У формулах (52-54) відомою величиною є тільки передавальне відношення, тому знаходження чисел зубів є завданням невизначеним, таким, що допускає велике число варіантів. Щоб рішення було однозначним, накладемо такі обмеження:
1.Числа
зубів z
,
z
,
z
,
z
повинні бути цілими числами, а модулі
всіх коліс однаковими.
2.Всі зубчасті колеса повинні бути нульовими (невиправленими), а це означає, що уникнення підрізу ніжки зуба для коліс із зовнішнім зачепленням беруть z> 17, для коліс з внутрішнім зачепленням z , z4 85, в обох випадках h*=1.
3.Осі центральних коліс і водила повинні збігатися між собою, тобто повинна дотримуватися умови співвісності, яка виражається так:
z +2z =z - для схеми рис.10а;
z +z =z -z - для схеми рис.10б; (55)
z +z =z +z - для схеми рис. 10в.
4.Сателіти повинні бути розташовані з таким коловим кроком, щоб між колами вершин сусідніх сателітів забезпечувався гарантований зазор – умова сусідства:
Sin(180
/k)>(z
+2)
/ (z
+z
),
(56)
де k – число сателітів.
Для схеми 10б замість z слід підставляти z , якщо z >z .
5.Скадання сателітів повинно здійснюватися без натягу при рівних колових кроках між ними. Це можливо при виконанні такої умови:
(1+kp)=
Ц, (57)
д е Ц = 1,2.. і p=0,1,2. - цілі числа: – k число сателітів.
9.3 Приклади визначення числа зубів коліс для деяких відомих схем планетарних передач
Приклад 1. Підібрати числа зубів z , z і z для передачі (рис.10а) з передавальним відношенням U=5,6.
Задаємося числом зубів z з ряду z =17,18,19. Хай z =18. Число зубів z знайдемо з виразу (52).
U -1= z /z , звідки z = z ( U -1)= 18(5.6-1) =82.8
Умова
z
z
=85
не виконується,
тому
задається
новим
числом зубів
z
=19,
тоді
z
=z
(
U
-1) = 19(5.6-1) = =87.4. Округляємо
z
до цілого,
щоб
z
було
однакової
частоти
з
z
,
т.е. z
=87.
З умови співвісності (55) знайдемо:
z = (z -z ) /2 = (87-19)/2 = 34. (58)
З умови сусідства (56) визначаємо можливе число сателітів у механізмі:
K
4,2 (59)
Отже, для цього механізму число сателітів може бути узяте таким що дорівнює 2,3 і 4. Беремо до = 4. Перевіряємо умову збірки з виразу (57) при p=0:
(z
·U
)
/ k
= (19·5.6) / 4 = 26.6. (60)
Число відповідає не цілому, отже, при цих числах зубів механізм без натягу не збереться. Призначаємо нове число зубів z .
Хай
z
=20,
тоді z
=
z
(
U
-1)= 20(5,6-1)=92,
z = (z -z )/2 = (92-20)/2 = 36.
Знаходимо можливе число сателітів
K
4,2 (61)
Беремо k = 4 і перевіряємо умову збірки
(z ·U ) / k=Ц, (z ·U ) / k = (20·5.6) / 4 =28. (62)
Всі умови виконуються, отже, остаточно беремо z = 20; z = 36; z = 92; k=4.
Для побудови кінематичної схеми механізму необхідно визначити радіуси ділильних кіл.
Для схеми 10а:
r
=
;
r
=
;
r
=
.
(63)
Приклад 2. Для планетарних механізмів із дворядним розташуванням зубчастих коліс (рис. 10б, в) при визначенні чисел зубів коліс використовують методику на основі розташування заданої величини передавального відношення на ряд співмножників C , C , C , C , які пропорційні числам, що призначаються, 58 зубів z , z , z , z . Тобто z = Cq ; z = Cq; z =Cq ; z = Cq,
Рисунок 11 - Кінематична схема планетарного механізму
де q - ціле число.
Тоді рівняння (53) для схеми 10б запишеться у вигляді
=U
-1=
(64)
Візьмемо U = 6,6.
Тоді співмножники C , C , C , C повинні бути варіантами розкладання відомої величини U - 1 = 5.6.
=
5.6 =
=
=
= …
З
цих комбінацій слід вибрати таку, яка
б забезпечувала найбільш відповідну
кінематичну схему по критерію мінімальних
розмірів і маси зубчастих коліс. Для
схеми рис. 10б,
коли вхідною є ланка 1, як правило, беруть
С
/
C
і C
/
C
,
близькими до U
=
=
2,562
= 2
і
=
,
(65)
тобто C = 2; С = 5,6; C = 1; С = 2.
Перепишемо останній вираз у вигляді
=
=
і
=
=
,
або
z
=
z
і z
=
z
.
Підставимо знайдені значення чисел зубів у вираз (55):
z + z = z - z (66)
z
(
)
= z
(
).
Цей вираз виконується, якщо :
z = C q(C - C ); z = C q(C - C ); (67)
z = C q(C +C ); z = C q(C +C ).
Співмножник q призначають при перевірці умови (z - цілі числа) і умови збірки.
Для передавального відношення U = 6,6 вибираємо комбінацію коефіцієнтів C = 2; C = 5,6;
C = 1; C = 2.
Визначимо за формулою (67) число зубів :
z = q 2(2-1)= 2q; z = q 5,6(2-1)= 5,6q;
z = q 1(2+5,6)= 7,6q; z = q 2(2+5,6)=15,6q. (68)
Візьмемо q=10. Тоді
z =20; z = 56; z = 76; z = 152.
Перевіряємо умову збірки за формулою (57):
(1+kp)=
Ц,
де Ц- ціле число; k- число сателітів; p- ціле число (0,1,2,3.).
Для p=0 і k=3
/до
= 20 6,6/3= 44 – умова виконується.
Перевіряємо умову сусідства (56):
sin
(
)
> (z
+2)
/ (z
+z
);
(69)
sin (180 /3) > (56+2) / (20+56);
0,866 > 0,763 – умова виконується.
При
невиконанні умови (56) або (57) беруть інше
поєднання співмножників
=
і повторюють всі розрахунки або
призначають інше число сателітів.
r
=
;
r
=
;
r
=
;
r
=
.
(70)
Приклад 3. Для передачі (рис.10в) визначити число зубів коліс z , z , z , z, якщо відомо, що U = 15 (вхідну ланку водила).
Передавальне відношення від першого колеса до водила визначається за формулою (54):
U
=
=1-
,
=
1-
=
1-
=
.
(71)
Рисунок 12 - Кінематична схема планетарного редуктора
Розкладемо число 14/15 на співмножники C , C , C , C , пропорційні числам зубів z , z , z , z . Тоді запишемо
=
=
=
=
=
.
(72)
Виберемо комбінацію
= .
Для такої схеми механізму відношення співмножників доцільно брати близьким до одиниці, оскільки в цьому випадку отримують мінімальні розміри.
Запишемо = і = ,
z = z і z = z . (73)
Ці значення z і z підставимо у формулу (55). Тоді отримаємо
z
=
z
.
Це співвідношення буде виконано, якщо:
z = C q(C + C ); z = C q(C + C );
z =C q(C +C );z =C q(C +C ). (74)
Оскільки для передавального відношення 14/15 вибрана комбінація співмножників , то відомі значення
C =5; C =7; C = 3; C =2.
Тоді за формулами визначимо значення чисел зубів:
z = q 5 (2+3)= 25q;
z = q 7(2+3)= 35q;
z = q 3(5+7)= 36q;
z = q 2(5+7)= 24q. (75)
Беремо q=1. Тоді z =25, z =35, z =36, z = 24.
Перевіряємо умову збірки
(1+kp)=
Ц
(ціле
число),
де k-
число сателітів; p-
ціле число.
Для p=0, k=3
=
=75
– умова виконана.
Перевіряємо умову сусідства
sin ( ) > (z +2) / (z +z ); (76)
sin (180 /3) > (35+2) / (25+35);
0,866 > 0,62.
Умова виконується.
При невиконанні умов збірки і сусідства беруть інше поєднання співмножників або беруть інше число сателітів.
