4. Захист курсової роботи

Захист здійснюється згідно графіка, розробленому кафедрою. До планового захисту допускаються студенти, що виконали курсову роботу в повному об'ємі і мають необхідні підписи викладача, на аркушах і пояснювальній записці.

Достроково виконаний проект захищається на засіданні комісії в терміни не пізніше, ніж за тиждень до планового захисту. Студенти, що мають не прорецензовану курсову роботу, до захисту не допускаються. На захисті студент коротко викладає призначення і принцип роботи механізму або машини і особливості прийнятих рішень при дослідженні і проектуванні схем механізмів. Він повинен показати, що отримав навики виконання конкретних розрахунків, володіє аналітичними і графічними методами дослідження механізмів, може обгрунтувати доцільність прийнятих конкретних рішень.

Знання студентом загальних методів дослідження і проектування кінематичних схем механізмів є необхідною умовою задовільної оцінки. При визначенні оцінки на захисті враховуються ступінь знань і якість виконання графічної частини проекту.

Перездача проектів на підвищену оцінку проводиться у виняткових випадках з дозволом завідувача кафедрою. Курсовий проект оцінюється диференційованою оцінкою. Терміни виконання окремих етапів курсового проектування визначаються планами навчальних занять. Для підготовки до захисту може бути корисним перелік питань для самоконтролю по кожному аркушу курсової роботи.

3. Буквені позначення

l_i - розміри ланок механізму, м;

ω_i - кутова швидкість ланки, с^–­1 ;

п_i - частота обертання ланки, мін^-1 ;

μ_i - масштабний коефіцієнт довжин, м/мм;

V_i - лінійна швидкість точки ланки, м/с;

μ_v - масштабний коефіцієнт швидкостей, м/с-мм;

Н - хід вихідної ланки, м;

S - переміщення вихідної ланки, м;

φ_i - кутові переміщення вхідної ланки, град, рад;

μ_s - масштабний коефіцієнт переміщень, м/мм;

μ_φ - масштабний коефіцієнт кутових переміщень ланки

мм^-1 ;

μ_a масштабний коефіцієнт лінійних прискорень точки

м/с²·мм;

ε_i ,- кутове прискорення ланки, с^-2 ;

т_i - маса ланки, кг;

F_c - сила опору, Н;

I _si - осьовий момент інерції ланки, кг·м² ;

λ - відношення довжини шатуна до довжини кривошипа;

β - кут розвалу кривошипів, кутовий хід коромисла 3

(схема 15), град.;

К_у - коефіцієнт зміни середній швидкості прямого і

зворотного ходів;

θ - кут між крайніми положеннями шатуна, град.;

_от – допустимий кут тиску, град.;

F_И - сила інерції, Н;

F_дв - сила рушійна, Н;

М_И - момент пари сил інерції, Н·м;

G_i - сила тяжіння, Н;

М_i - момент сили, Н·м;

F _у - врівноважуюча сила, Н;

М_у - врівноважуючий момент, Н·м;

М_дв - рушійний момент, Н·м;

P_peз - сила різання, кН;

Р_с1 і Р_с2 - сила опору прямого і зворотного ходу жолоба

(схема 4), кН;

P_{I. max} - тиск у циліндрі I рівня, МПа;

Р_{II. max} - тиск у циліндрі II рівня (схема 5), МПа;

α_1, α₂ - кути, що фіксують крайні положення коромисла

(схема 8), град;

α₁ - положення кривошипа для плану прискорень, град.;

ψ - кутовий хід коромисла, град.;

S_i - центр мас ланок. При невказаних координатах центр ланки

знаходиться в середині, м;

z, - число зубів колеса ;

К - число сателітів;

т - модуль зубчастих коліс z_a, z_b;

т₁ - модуль зубчастих коліс планетарного рівня редуктора

мм;

Р_w - крок по ділильному колу, мм;

d_wi - діаметр початкового кола, мм;

d_i - діаметр ділильного кола, мм;

d_bi - діаметр основного кола, мм;

d_ai - окружність вершин зубів, мм;

d_f - окружність западин зубів, мм;

а_w - міжосьова відстань, мм;

α_w - кут зачеплення, град.;

b - радіальний зазор, мм;

ε_a - коефіцієнт перекриття передачі;

λ_i - коефіцієнт ковзання зубів;

с* - коефіцієнт радіального зазору;

h - висота зуба, мм;

h_a - висота голівки зуба, мм;

h_f - висота ніжки зуба, мм;

S_i - товщина зуба по ділильному колу, мм;

е - ширина западини по ділильному колу, мм;

u_ij - передавальне відношення.

Для деяких завданнях береться значення коефіцієнта зміни середньої швидкості Кv і хід повзуна Н або кут повороту вихідної ланки, що вміщає крайні положення. Розміри кривошипа і шатуна не задані. У цьому випадку

виробляється метричний синтез механізму і визначаються розміри не заданих ланок. Методика визначення розмірів ланок для деяких схем механізмів наведена нижче на малюнках 1,2,3 і 4.

6 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЛАНОК У ВАЖІЛЬНИХ

МЕХАНІЗМАХ З НИЖЧИМИ

ПАРАМИ [1]

6.1 Проектування механізмів кривошипних коромисел

по крайніх положеннях коромисла і максимального

куту тиску, що допускається

На рис. 1а показані крайні положення коромисла A₁O₂ та A₂O₂ при заданій його довжині L і куті розмаху ψ у масштабі μ₁. За прийнятими максимальними кутами тиски обчислюють кути передачі в крайніх положеннях:

Беручи точки А₁ і А₂ за вершини, а положення коромисла за сторони, будують кути передачі γ₁ і γ₂.

Точка О₁ пересічення сторін кутів визначить положення центра обертання кривошипа, O₁О₂=a міжцентрова відстань, а відрізки А₁О₁ і А₂О₁ - крайні положення шатуна і кривошипа. При цьому великий відрізок A₁O₁ визначає суму довжин кривошипа r і шатуна, а менший А₂О₁ - різниця цих довжин.

Прирівнюючи цю суму і різницю до довжин вказаних відрізків , знайдемо довжину кривошипа r і довжину шатуна l:

Рисунок 1

; (2)

. (3)

Для випадку, показаного на рисунку 1б, розміри r і l можна визначити, виходячи із залежностей:

;

.

Для зменшення в крайніх положеннях механізму кутів тиску і рекомендується вибрати такий кут, при якому продовження хорди A₁A₂ проходитиме через шарнір O₁, який лежить на горизонталі O₂O₁

. (4)

З цієї умови визначається . Проте в такому механізмі час прямого і зворотного ходів коромисла буде однаковим.