Індекс достатності соціальних цінностей і потреб (інтегральні показники у балах; максимальний бал — 3; кількість ( позицій—23; у таблиці подано лише перші 10)

	1994	1994	2001	2001
	бал	ранг	бал	ранг
Здатність черпати багатства з власної національної культури	2,21	6	2,10	7
Доброзичливе ставлення до інших людей	2,01		1,95	10
Наявність справжніх друзів	2,29	3	2,24	4
Можливість одержати добру освіту	2,04	10	1,98	8
Наявність політичних свобод	2,10	8	1,97	9
Знання української мови	2,47	1	2,43	1
Щастя у сімейному житті	2,23	5	2,13	6
Взаємопорозуміння між людьми різної національності	2,08	9	1,88
Кохання	2,32	2	2,34	3
Наявність земельної ділянки	2,26	4	2.40	2
Можливість одержання інформації про зміни у суспільстві	2,15	7	2,18	5

Аналіз результатів, поданих у табл. № 3, дозволяє припустити:

• у цілому кількісні виразники достатності 1994 р. були вищими, ніж через сім років; це опосередковано свідчить про два явища: звуження ' можливостей реалізації названих потреб і цінностей, з одного боку, але з другого — про їх розпорошення і збільшення варіантів вибору, що символізує ситуацію пошуків нових ідентичностей у новому соціумі;

• у цьому переліку досить високі позиції посідають ті, що пов'язані з етнічною культурою респондентів, передусім знанням української мови, а також можливістю і здатністю черпати з багатств власної національної культури;

• водночас інші етнозабарвлені «складники (представлений у таблиці за 1994 р. показник взаємопорозуміння між людьми різних національ­ностей та інший, який взагалі не потрапив до зведеної таблиці, — впевненість, що в майбутньому не буде міжетнічних конфліктів) поступилися своїм місцем іншим. Це знову-таки опосередковано свідчить, що домінуючі уявлення про Україну як зону соціального миру й міжетнічної злагоди потребують певних коректив;

• переваги дедалі більше надаються або добробуту, або приватизованим сферам життя людини; якщо соціальні орієнтації й з'являються, то вони скеровані переважно на потребу одержування інформації про зміни в суспільстві, а отже, є радше пасивно-споглядальними. Звичайно, соціолог-дослідник може запропонувати й інші підходи до визначення домінуючих у суспільстві ціннісних орієнтацій і потреб; такий зріз соціологічного аналізу маємо в дослідженнях науковців з Центру ім. О.Разумкова за 2000 р. (див. табл. № 4).

Табл. № 4.