Важливість певних аспектів життя людини та задоволе­ність життям у зазначених аспектах (у %, 2000 р.; у питальнику наведено 18 позицій; в таблиці вміщено 9 найважливіших позицій)

	Важливість	Ранг	Задоволеність	Ранг
Здоров'я	98,1	1	42,1
Стосунки у сім'ї	97,2	2 .	75,9	3
Можливість отримати те, що заробив власною працею	95,5	3	20,4
Рівень добробуту	94,9	4	12,6
Мир і спокій у країні	94,7	5	64,9	4
Дружба	91,4	6	78,5	1
Законослухняність	80,6		77,6	2
Внутрішня гармонія, порозуміння з самим собою	84,2		53,5	5
Релігія	50,8		49,6	6

Перевагою цього типу побудови питань в анкеті є наочне зіставлення найважливіших аспектів людського життя і задоволеність ними, міра їхнього досягнення. Відповідно аналіз наведених у таблиці результатів - дає можливість припустити, що:

• з шести головних для людей аспектів життя лише три до певної міри реалізуються на практиці, з приводу чого респонденти висловлюють своє задоволення: це стосунки у сім'ї і дружба в особистісному оточенні, а також мир і спокій у країні — на суспільнісному рівні;

• стан здоров'я, рівень добробуту і можливість отримати зароблене, хоч безумовно є важливими для респондентів, у плані соціальних реалій ще далекий від досягнення і, відповідно, виникнення почуттів задоволеності;

• респонденти більше задоволені своєю законослухняністю і релігій­ністю, а також своїм внутрішньо гармонійним світом; ці характеристики не є для них дуже важливими, однак на практиці саме ці риси реалізуються досить повно;

• поширеність законослухняності може опосередковано пояснювати, чому при великому і дедалі більше зростаючому протестному потенціалі населення не відбувається масових акцій публічного протесту;

• задоволеність у внутрішній гармонійності є свідченням живучості й поширеності мозаїко-амбівалентного типу особистості, про який ішлося вище, суттю якого є мирне співіснування суперечливих, а то й полярно протилежних життєвих настанов.

Останнє припущення також можна проілюструвати даними дослід­жень того самого Центру Разумкова. В одному з опитувань респондентам ставили запитання про ті, які їхні дії можуть бути виправданими і до якої міри. Так от, законослухняність і внутрішня гармонійність особи пересічного українського громадянина дивним способом уживаються з такими речами, як несплата податків, якщо є така можливість (22,6% відповідей), отримання державної допомоги, на яку респондент не має права (14,2%), проїзд у транспорті без оплати квитка (32,4%) тощо.

Ці дослідження змальовують особу з виразним домінуванням приватних цінностей і матеріальних потреб, внутрішньо суперечливу, з паростками нових соціальних здібностей і залишками старих, яка рів­ною мірою є далекою і від соціальних груп та спільнот, і від держави; людину, яка живе в суспільстві, не довіряючи-нічому й нікому, крім себе і найближчого оточення, а також Бога (див. Табл. № 5)

Табл. № 5.