Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОЛОГИЯ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

1.6. Системні закони макроекології (аксіоми б.Коммонера)

Сучасна екологія володіє сукупністю правил та законів. Науковій громадськості широко відомі системні закони (аксіоми) Б.Коммонера:

1. “Все пов’язано з усім”.

Цей закон про узагальнюючий зв’язок речей та явищ у природі і людському суспільстві, які знаходяться в системній взаємодії, по М. Реймерсу близький до закону внутрішньої динамічної рівноваги: речовина, енергія, інформація та динамічні якості окремих природних систем тісно пов’язані між собою так, що зміна одного з показників призводить до зміни інших, але загальні якості систем зберігаються.

Наслідки цього закону:

  • закон великих чисел: сукупна дія великого числа випадкових факторів приводить до результату, майже незалежного від випадку;

  • принцип Ле-Шателье: при зовнішній дії, що виводить систему із стану стійкої рівноваги, ця рівновага зміщується у напрямку, при якому ефект зовнішньої дії зменшується;

  • закон оптимальності: будь-яка система функціонує з найбільшою ефективністю в деяких характерних для неї просторово-часових границях.

2. “Все повинно кудись діватись”.

Цей закон, що характеризує збереження маси речовини є одночасно найважливішою вимогою раціонального природокористування. Він подібний до закону збереження енергії та речовини. Люди порушують безвідходну технологію біоти, замкнутість колообігу речовин і виробляють, з точки зору природи, тільки сміття та отруту.

Наслідки цього закону:

  • закон розвитку системи за рахунок навколишнього середовища: будь-яка система (природна або суспільна) може розвиватись за рахунок використання матеріально-енергетичних та інформаційних можливостей навколишнього середовища. Ізольований саморозвиток – неможливий;

  • закон неможливості ліквідації відходів або побічних дій виробництва: в будь-якому господарському циклі виключити відходи неможливо. Вони можуть бути лише переведені з однієї форми в іншу або переміщені у просторі, а їх дія – розтягнута у часі. У сучасному суспільстві принципово неможливе безвідходне виробництво.

3. “Ніщо не дається даремно”

Цей закон характеризує ціну розвитку екосистем: будь-яке нове придбання в еволюції системи обов’язково супроводжується втратою якоїсь частини попереднього придбання і виникнення все більш складних проблем.

Наслідки цього закону:

  • закон незворотності еволюції: великі системи еволюціонують тільки в одному напрямку – від простого до складного;

  • правило прискорення еволюції: з ростом складності організації системи темпи еволюції зростають. Це правило стосується як еволюції органічних видів, так і людської історії та розвитку техніки.

4. “Природа знає краще”, що робити, а люди повинні вирішити,

як зробити найкраще.

Цей закон характеризує головний критерій еволюційного відбору. По досконалості і здоровому глузду біологічні системи набагато досконаліші ніж технічні: підводний човен – дельфін, гідравлічний компресор – серце, комп’ютер – мозок.

Все у природі повинно було пройти жорстокий конкурс на вакансію у біосфері. Сьогодні планету населяє лише 0,001 частина випробуваних еволюцією видів рослин і тварин. Головний критерій цього відбору – участь у глобальному біотичному колообігу, збільшення його ефективності, наповненість всіх екологічних ніш, виключення “мертвих зон” із сітки природних взаємозв’язків.

До цих аксіом Б.Коммонера в останні роки додається ще один закон.

5. “На всіх – не вистачить”.

У природі дії правило максимального “тиску життя”: організми розмножуються з інтенсивністю, що забезпечує їх максимальну чисельність. Якби були зняті обмеження, то буквально за години маса біоти перевищила б масу Землі.

Однак, маса біоти – величина постійна (закон константності кількості живої речовини В.І. Вернадського). Збільшення чисельності і маси якихось організмів може здійснюватись тільки за рахунок зменшення маси і чисельності інших організмів.

Цей закон обмеженості ресурсів природи є джерелом всіх форм конкуренції як у природі, так і у людському суспільстві (наприклад, релігійні, міжнаціональні конфлікти, класова боротьба). Тільки у природі в результаті конкурентної боротьби залишаються кращі, а у людському суспільстві – скоріше навпаки.

«Усі наші біди – від напівосвіченості…»