Глава 9

Основи трудового права України

377

є) страхові організації.

Солідарна система страхування передбачає пенсійне зазабез-печення таких видів:

• за віком;

• по інвалідності;

• у зв'язку з втратою годувальника.

Пенсії за віком призначаються за наявності двох умов: віку 60 років для чоловіків і 55 років для жінок та страхового стажу не менше 5 років. Мінімальний розмір пенсії за віком за наяв­ності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої заробітної пла­ти працівників, зайнятих у галузі економіки України, за попе­редній рік, яка визначається спеціально уповноваженим цент­ральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Якщо особа виявить бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, пенсія за віком підвищується на 3% розміру пенсії, якщо відкладено вихід на пенсію на 1 рік, на 6,71% — на два роки, на 11,83% — на 3 роки, на 18,54 — на 4 роки, на 27,07 -на 5 років, на 36,46 - на 6 років, на 46,85 - на 7 років, на 58,43 — на 8 років, на 71,19 — на 9 років, на 85,32%, якщо вихід на пенсію відкладено на 10 років. При цьому підвищення розміру пенсії можливе лише за повний рік страхового стажу, тобто неповний рік страхового стажу для підвищення пенсії не враховується.

Нове законодавство про пенсійне страхування чітко визна­чає два види пенсійного забезпечення: пенсійні виплати і со­ціальні послуги. До пенсійних виплат у солідарній системі за рахунок коштів Пенсійного фонду належать:

а) пенсії за віком;

б) пенсії по інвалідності;

в) пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів Накопичувального фонду здійснюються такі пенсійні виплати, як:

а) довічна пенсія з установленим періодом;

б) довічна обумовлена пенсія;

в) довічна пенсія подружжя;

г) одноразова виплата.

Щодо соціальних послуг у солідарній системі, то вони нада­ються за рахунок коштів Пенсійного фонду. Такою соціальною послугою є допомога на поховання пенсіонера.

Для нового законодавства щодо пенсійного страхування відповідним позитивом є чітка деталізація осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, визначеність правових засад добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також державне регулювання та нагляд у сфері загальнообов'яз­кового державного пенсійного страхування, порядок оскаржен­ня дій страхувальників та виконавчих органів пенсійного фон­ду, відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та їх посадових осіб.

Державне регулювання і нагляд за дотриманням пенсійного страхування здійснюють:

• центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соці­ альної політики і його територіальні органи;

• Державна комісія з регулювання ринків фінансових по­ слуг України;

• Державна комісія з цінних паперів та фінансового ринку.

Оскарження дій чи бездіяльності страхувальників та вико­навчих органів Пенсійного фонду здійснюється відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому по­рядку. У разі порушення законодавства щодо страхування пен­сійного винні особи несуть адміністративну, матеріальну та май­нову відповідальність відповідно до закону та укладеного дого­вору.

Допомога — це грошова виплата (одноразова чи періодич­на), яка призначається окремим категоріям громадян у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Численні види допо­мог у системі соціального забезпечення можуть бути класифі­ковані за різними підставами: за цільовим призначенням допо­мог; за тривалістю виплати допомог (одноразові, щомісячні, пе­ріодичні); за джерелом їх виплати (допомоги із позабюджетних фондів, допомоги із державного бюджету) тощо. Допомоги ре­гулюються Законом України «Про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та по­хованням» від 18 січня 2001 p., Законом України «Про загаль необов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р., За-

378