1.3. Міжнародне право про повідомлення про професійні захворювання.

§ 14. 1) Законодавство кожної країни має вимагати, щоб повідомлялося про встановлені чи підозрювані випадки професійного захворювання.

2) Повідомлення проводиться з метою:

а) вжиття попереджувальних і запобіжних заходів та забезпечення їх дієвого застосування;

b) обстеження умов праці та інших обставин, які є справжньою або підозрюваною причиною професійних захворювань;

с) складання статистичних даних щодо професійних захворювань;

d) упровадження або розширення заходів, які забезпечують виплату жертвам професійних захворювань належної за ці захворювання компенсації.

3) Повідомлення має бути надіслане інспекції праці або іншому органу, що відає охороною здоров’я працівників на місцях роботи.

§ 15. Законодавство країни має:

а) визначати осіб, на яких покладається обов’язок повідомляти про встановлені чи підозрювані випадки професійного захворювання;

b) передбачати порядок повідомлень про професійні захворювання й відомості, які належить повідомляти, зокрема зазначати:

І) у яких випадках повідомлення має бути зроблене негайно і в яких випадках достатньо повідомляти про це у певні терміни;

ІІ) у випадках, коли потрібне негайне повідомлення, – граничний термін його подання з моменту виявлення встановленого чи підозрюваного випадку професійного захворювання;

ІІІ) у випадках, коли достатнім є повідомлення у певні терміни, – термін його подання.

§ 16. У заяві (повідомленні) органові влади, який відає охороною здоров’я працівників на місцях роботи, мають міститися всі належні й потрібні відомості, які дадуть йому змогу виконати свої функції, там має, зокрема, зазначатися:

а) вік і стать постраждалої особи;

b) професія і галузь промисловості, в якій ця особа працює чи працювала на момент складання повідомлення;

с) назва та адреса підприємства, на якому особа працює або працювала на момент складання повідомлення;

d) характер захворювання чи отруєння;

е) шкідлива речовина й виробничий процес, із яким пов’язується виникнення захворювання чи отруєння;

f) назва й адреса підприємств, де людина працювала, на її думку, в шкідливих умовах, які викликали появу захворювання чи отруєння;

g) якщо заявник здатен це встановити, дату початку й у відповідному випадку дату припинення впливу шкідливих умов у кожній із професій або галузей промисловості, в яких ця людина працює чи працювала в шкідливих умовах.

§ 17. Відповідний орган влади має, після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників, скласти список професійних захворювань або категорій випадків, про які необхідно повідомляти, із зазначенням симптомів і вносити у цей список час від часу зміни, яких потребують обставини або які визнані за доцільні.

Перша допомога

§ 18. 1) На робочих місцях мають передбачатися засоби першої допомоги при нещасних випадках, професійних захворюваннях, отруєннях або нездужаннях.

2) Законодавство кожної країни має визначати порядок застосування попереднього положення.

Загальні положення

§ 19. Кожного разу, коли в цій Рекомендації йдеться про «законодавство країни» або про «державний орган влади», під цими висловами слід розуміти стосовно федеративної держави як законодавство чи відповідний орган влади федеративної держави, так і законодавство чи відповідний орган влади штатів, провінцій, кантонів та інших складових одиниць федеративної держави.