Тема 4 аналіз оборотних активів

Оборотними засобами є активи, які можуть бути на протязі одного виробничого циклу, або одного року перетворені в грошові кошти.

Під чистими оборотними активами розуміють різницю між поточними активами і поточними зобов’язаннями.

Всі активи підприємства складаються з основних (або постійних) і оборотних (або поточних) засобів, і включають в себе матеріальні виробничі запаси і затрати, готову продукцію, дебіторську заборгованість, грошові кошти.

Оборотні кошти підприємств, створені за рахунок усіх джерел, діляться на нормовані і ненормовані. До нормованих оборотних коштів належать кошти, які формують:

• виробничі запаси (тобто запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних комплектуючих виробів, палива, запасних частин для ремонтів, тари);

• запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів і інструменту;

• запаси незавершеного виробництва;

• витрати майбутніх періодів;

• запаси готової продукції і товарів. У складі всіх оборотних коштів підприємств нормовані найчастіше складають 70 - 80 відсотків.

Мінімальні планові запаси нормованих цінностей і витрат (нормованих активів) визначаються у процесі нормування: з кожного елемента нормованих активів визначається окремий (індивідуальний) норматив, а сума індивідуальних нормативів утворює сукупний норматив, розмір якого визначає, яка сума власних оборотних коштів повинна бути у розпорядженні підприємства. Норматив власних оборотних коштів є дуже важливим і необхідним плановим параметром оперативного управління фінансовими ресурсами підприємства.

Аналіз структури оборотних активів здійснюється за допомогою групування за перерахованими ознаками, визначається питома вага кожного виду в загальній сумі оборотних активів і порівнюється з минулим періодом.

Аналіз стану оборотних активів здійснюється за допомогою наступних коефіцієнтів:

• коефіцієнт вільних матеріальних засобів, який визначається як відношення виробничих запасів до загальної суми оборотних активів. Характеризує частку виробничих запасів в загальній сумі оборотних активів;

• коефіцієнт залежності матеріальних запасів, який визначається як відношення виробничих запасів до поточних зобов’язань.

• Аналіз обертання активів здійснюється за допомогою показників:

• тривалість одного обороту оборотних активів, оборотність дня, який визначається як відношення середніх залишків оборотних активів до одноденної виручки від реалізації готової продукції. Характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот оборотних активів;

• коефіцієнт оборотності оборотних активів, кількість оборотів, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середнього за період залишку оборотних активів. Характеризує кількість оборотів, що здійснюється оборотними активами за період;

• коефіцієнт завантаження сукупного обороту оборотних активів, який визначається як відношення середнього за період залишку оборотних коштів до виручки від реалізації продукції. Характеризує суму оборотних активів, що були використані для отримання однієї гривні виручки від реалізації продукції;

• сума вивільнених або залучених коштів внаслідок прискорення або сповільнення оборотності оборотних активів, яка визначається як добуток відхилення тривалості обороту оборотних коштів звітного періоду від попереднього на одноденну виручку від реалізації продукції в звітному періоді. Якщо показник зі знаком „-”, то кошти залучені, а якщо зі знаком „+” – вивільнені. За даними цього показника оборотні кошти можуть вивільнятися з обороту, що свідчить про підвищення ефективності їх використання, при цьому при ефективному господарюванні вільні оборотні кошти повинні знову залучатись в обіг.

З метою аналізу ефективності використання оборотних активів розраховують наступні показники:

• абсолютна сума прибутку на одну гривню оборотних активів, яка визначається як відношення суми прибутку до середніх залишків оборотних активів. Характеризує суму прибутку, яку було отримано від використання однієї гривні оборотних активів;

• рентабельність оборотних активів, яка визначається як відношення суми прибутку до середніх залишків оборотних активів у відсотках. Характеризує рівень прибутковості використання оборотних активів.

Власні оборотні кошти – це частина наявних чи виділених засновниками коштів для формування оборотних активів. За даними балансу наявність власних оборотних коштів визначається як різниця між власними коштами (підсумок першого розділу пасиву) і необоротними активами (підсумок першого розділу активу). Розрізняють поняття чистого оборотного капіталу або робочого капіталу, який визначається як різниця між оборотними засобами (другий і третій розділи активу) і поточними зобов’язаннями (четвертий розділ пасиву).

Забезпеченість власними оборотними коштами можна оцінити з допомогою показників:

• коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, який визначається як відношення власних оборотних коштів до загальної суми оборотних активів. Характеризує яку частку власні оборотні кошти займають в загальній сумі оборотних активів;

• коефіцієнт маневрування, який визначається як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу. Оптимальне значення цього показника 0,2-0,5, він характеризує частку власних оборотних коштів у власному капіталі.

Порівняння фактичної наявності власних оборотних коштів з розрахованим нормативом дає можливість визначити надлишок або нестачу власних оборотних коштів. Надлишок власних оборотних коштів виникає внаслідок перевищення їх фактичної наявності над нормативами. Він може виникнути внаслідок перевиконання планів прибутку, неповного внеску платежів до бюджету, безоплатно одержаних товарно-матеріальних цінностей.

Запаси – це активи, які утримують для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва і утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси включають:

• сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;

• незавершене виробництво в вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів виробів і незакінчених технологічних процесів;

• готова продукція, яка виготовляється на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, передбачених договором або іншими нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані і утримуються підприємством для подальшого продажу;

Аналіз оборотності загальної суми запасів здійснюється за допомогою показників:

• тривалість одного обороту загальної суми запасів, оборотність дня, який визначається як відношення середніх залишків запасів за період до одноденної виручки від реалізації готової продукції (або одноденної собівартості). Характеризує кількість днів зберігання запасів на складі від моменту їх надходження до моменту передачі у виробництво;

• коефіцієнт оборотності загальної суми запасів, кількість оборотів, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції (або собівартості) до середнього за період залишків загальної суми запасів. Характеризує кількість оборотів, що здійснюється запасами за період;

• коефіцієнт завантаження загальної суми запасів, який визначається як відношення середнього за період залишку запасів до виручки від реалізації продукції (або собівартості). Характеризує суму запасів, що містяться в одній гривні виручки від реалізації продукції (або в одній гривні собівартості реалізованої продукції);

• сума вивільнених або залучених коштів внаслідок прискорення або сповільнення оборотності запасів, яка визначається як добуток відхилення тривалості оборотності запасів звітного періоду від попереднього на одноденну виручку від реалізації продукції (або одноденну собівартість) в звітному періоді. Якщо показник зі знаком „-”, то запаси збільшились, а якщо зі знаком „+” – вивільнені.

З метою аналізу ефективності використання запасів розраховують наступні показники:

• абсолютна сума прибутку на одну гривню запасів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми запасів. Характеризує суму прибутку, яку було отримано від використання однієї гривні запасів;

• рентабельність запасів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми запасів у відсотках. Характеризує рівень прибутковості використання запасів.

Значний вплив на результати діяльності і фінансовий стан підприємства здійснює якість виробничих запасів. Значні понад планові виробничі запаси призводять до заморожування оборотного капіталу, сповільнення його оборотності, виникнення проблем з ліквідністю. В той же час нестача виробничих запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

Аналіз стану виробничих запасів розпочинається з вивчення їх динаміки та перевірки відповідності фактичних залишків в їх плановій потребі. Розмір виробничих запасів у вартісному вираженні може змінюватися, як за рахунок кількісного так і за рахунок вартісного факторів.

Вплив кількісного фактора на зміну сум виробничих запасів визначається як добуток різниці кількості виробничих запасів певного виду звітного і попереднього періодів на ціну виробничих запасів в попередньому періоді.

З метою аналізу оборотності виробничих запасів розраховують показники:

• тривалість одного обороту виробничих запасів, оборотність дня, який визначається як відношення середньої за період суми виробничих запасів до одноденної виручки від реалізації готової продукції (або одноденної собівартості). Характеризує кількість днів зберігання виробничих запасів на складі від моменту їх надходження до моменту передачі у виробництво;

• коефіцієнт оборотності виробничих запасів, кількість оборотів, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції (або собівартості) до середньої за період виробничих запасів. Характеризує кількість оборотів, що здійснюється виробничими запасами за період;

• коефіцієнт завантаження виробничих запасів, який визначається як відношення середньої за період суми виробничих запасів до виручки від реалізації продукції (або собівартості). Характеризує суму виробничих запасів, що містяться в одній гривні виручки від реалізації продукції (або в одній гривні собівартості реалізованої продукції);

• сума вивільнених або залучених коштів внаслідок прискорення або сповільнення оборотності виробничих запасів, яка визначається як добуток відхилення тривалості обороту виробничих запасів звітного періоду від попереднього на одноденну виручку від реалізації продукції (або одноденну собівартість) в звітному періоді. Якщо показник зі знаком „-”, то кошти вивільнились і збільшилась оборотність, а якщо зі знаком „+” – то кошти залучені і зменшилась оборотність.

З метою аналізу ефективності використання виробничих запасів розраховують наступні показники:

• абсолютна сума прибутку на одну гривню виробничих запасів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми виробничих запасів. Характеризує суму прибутку, яку було отримано від використання однієї гривні виробничих запасів;

• рентабельність виробничих запасів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми виробничих запасів у відсотках. Характеризує рівень прибутковості використання виробничих запасів.

На багатьох підприємствах значну питому вагу в поточних активах посідає готова продукція, особливо останнім часом у зв’язку з конкуренцією, низькою купівельною спроможністю населення, неритмічністю її випуску тощо. Збільшення залишків готової продукції на складах підприємства призводить до термінового замороження необоротного капіталу, відсутності готівки, виникнення потреби в кредитах, зростання кредиторської заборгованості.

У процесі фінансово-господарської діяльності кожне підприємство вступає в певні економічні взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, у результаті чого відбуваються певні господарські операції, основними наслідками яких є виникнення зобов’язань і дебіторської заборгованості.

З метою аналізу дебіторської заборгованості розраховують показники:

• тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, період інкасації боргу, який визначається як відношення середньої за період суми дебіторської заборгованості до одноденної виручки від реалізації готової продукції. Характеризує середній період погашення дебіторської заборгованості;

• коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, кількість оборотів, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської заборгованості. Характеризує скільки разів за період оновлюється дебіторська заборгованість;

• коефіцієнт завантаження дебіторської заборгованості, який визначається як відношення середньої за період суми дебіторської заборгованості до виручки від реалізації продукції . Характеризує суму дебіторської заборгованості, що припадає на одну гривню виручки від реалізації продукції;

• частка дебіторської заборгованості в поточних активах, яка визначається як відношення суми дебіторської заборгованості до поточних активів. Характеризує частку дебіторської заборгованості в поточних активах;

• питома вага вексельної форми розрахунку, визначається як відношення суми дебіторської заборгованості забезпеченої одержаними векселями до загальної суми дебіторської заборгованості. Характеризує якість дебіторської заборгованості;

• частка резерву сумнівних боргів в загальній сумі дебіторської заборгованості, визначається як відношення резерву сумнівних боргів до загальної суми дебіторської заборгованості. Характеризує ліквідність дебіторської заборгованості;

• збитки від несвоєчасної оплати рахунків дебіторами, визначається як різниця суми дебіторської заборгованості з дебіторською заборгованістю скоригованою на індекс інфляції і з сумою отриманих штрафів і пені.

Залучення капіталів в обороти підприємства сприяє покращенню фінансового стану, але при умові коли вони не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. Інакше може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в кінцевому рахунку може призвести до виплати штрафних санкцій і погіршення фінансового стану. Тому в процесі аналізу кредиторської заборгованості слід вивчити склад, причини, давність утворення кредиторської заборгованості та суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов’язань.

Аналіз кредиторської заборгованості починається з вивчення її складу і структури.

Виділяють види кредиторської заборгованості залежно від суб’єктів партнерських відносин:

• кредиторська заборгованість за товарними операціями (товари, роботи, послуги);

• кредиторська заборгованість за нетоварними операціями (розрахунки з бюджетом, оплата праці, позабюджетні розрахунки).

Розрахунок показників стану кредиторської заборгованості здійснюють за тією ж методикою, що й для дебіторської заборгованості, але замість виручки від реалізації товарів використовують оборот із закупівлі сировини і матеріалів:

• тривалість одного обороту кредиторської заборгованості, період інкасації кредиторської заборгованості, який визначається як відношення середньої за період суми кредиторської заборгованості до одноденного обороту закупівлі сировини і матеріалів. Характеризує середній період погашення кредиторської заборгованості;

• коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, кількість оборотів, який визначається як відношення обороту з закупівлі сировини і матеріалів до середньої за період суми кредиторської заборгованості. Характеризує скільки разів за період оновлюється кредиторська заборгованість;

• коефіцієнт завантаження кредиторської заборгованості, який визначається як відношення середньої за період суми кредиторської заборгованості до обороту з закупівлі сировини і матеріалів . Характеризує суму кредиторської заборгованості, що припадає на одну гривню обороту із закупівлі сировини і матеріалів.

Фінансово-господарська діяльність не можлива без оборотних активів, розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення і реалізації продукції. Тому необхідно використати показники, які характеризують оборотні активи, щоб більше дізнатись про діяльність підприємства і аналізуючи, прийняти правильне рішення щодо їх управління.

За допомогою таблиці 4.1. проаналізуємо структуру оборотних активів

Таблиця 4.1

Аналіз структури оборотних активів АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 рр.

Статті	На поч.2006 р.		На кін.2006 р.		Відхилення (+, -)
	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	темп приросту, %	темп приросту структурних змін, %
Виробничі запаси	887,8	11,37	845,4	13,62	-42,4	+2,25	-4,78	+2,65
Незавершене виробництво	1,6	0,02	5,4	0,09	+3,8	+0,07	+237,5	-0,24
Готова продукція	2122,4	27,18	2834,9	45,68	+712,5	+18,5	+33,57	-44,46
Товари	69,0	0,88	35,5	0,57	-33,5	-0,31	-48,55	+2,09
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	3866,6	49,51	2094,0	33,74	-1772,6	-15,77	-45,84	+110,61
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	143,8	1,84	118,6	1,91	-25,2	+0,07	-17,52	+1,57
за виданими авансами	187,2	2,40	124,5	2,01	-62,7	-0,39	-33,49	+3,91
Інша поточна дебіторська заборгованість	312,8	4,01	142,5	2,30	-170,3	-1,71	-54,44	+10,63
Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті	31,9	0,41	5,7	0,09	-26,2	-0,32	-82,13	+1,63
в іншій валюті	186,0	2,38	-	-	-186,0	-2,38	-100,0	+11,61
Оборотні активи всього	7809,1	100,0	6206,5	100,0	-1602,6	0	-20,52	100,0

При аналізі структури оборотних активів ми побачили, що більшу частку у структурі займає готова продукція, її частка зросла на 18,5%, сума готової продукції збільшилась на 712,5 тис.грн., або на 33,57%, валюта балансу при зменшилась на 44,46%.

Щодо дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги то вона зменшилась на 1772,6 тис.грн., або на 45,84%, що є досить позитивною тенденцією. Це свідчить проте, що підприємство веде політику щодо повернення коштів.

Виробничі запаси сума яких порівняно з початком року зменшилась на 42,4 тис.грн., або на 4,78%.

За допомогою таблиці 4.2, на основі додатку 1,12 проаналізуємо дебіторську та кредиторську заборгованість.

Таблиця 4.2

Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості

АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 рр

Найменування статей	На поч.2006 р.		На кін.2006 р.		Відхилення (+, -)
	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	темп приросту, %	темп приросту структурних змін, %
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	3866,6	85,73	2094,0	84,45	-1772,6	-1,28	-45,84	+87,29
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	143,8	3,19	118,6	4,78	-25,2	+1,59	-17,52	+1,24
за виданими авансами	187,2	4,15	124,5	5,02	-62,7	+0,87	-33,49	+3,09
Інша поточна дебіторська заборгованість	312,8	6,94	142,5	5,75	-170,3	-1,19	-54,44	+8,39
Дебіторська заборгованість, всього	4510,4	100,0	2479,6	100,0	-2030,8	0	-45,02	100,0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	582,7	20,40	114,8	32,94	+565,3	+12,54	+97,01	+89,92
Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом	311,5	10,91	200,9	5,77	-110,6	-5,14	-35,50	-17,59
зі страхування	581,9	20,37	467,1	13,4	-114,8	-6,97	-19,73	-18,26
з оплати праці	1329,3	46,54	1110,4	31,87	-218,9	-14,67	-16,47	-34,82
з учасниками	16,3	0,57	16,3	0,47	0	-0,1	0	0
Інші поточні зобов’язання	34,3	1,2	542,0	15,55	+507,7	+14,35	+14,80	+80,75
Кредиторська заборгованість, всього	2856,0	100,0	3484,7	100,0	+628,7	0	+22,01	100,0

З таблиці видно, що є тенденція до зменшення дебіторської заборгованості в загальному на 2030,8 тис.грн., або на 45,02%. Це є позитивним і свідчить про повернення боргів дебіторами.

Щодо кредиторської заборгованості то вона зросла на 628,7 тис.грн., або на 22,01%. Таку зміну в основному спричинило зростання кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 565,3 тис.грн., або на 97,01% та інших поточних зобов’язань на 507,7 тис.грн., або на 14,80%.

Усі інші зобов’язання зменшилась порівняно з початком року. Найбільше наглядним прикладом того є зменшення кредиторської заборгованості з оплати праці, вона зменшилась на 218,9 тис.грн., або на 16,47%.

За допомогою таблиці 4.3, на основі додатку 1,12 проведемо аналіз структури запасів.

Таблиця 4.3

Аналіз структури запасів АТВТ «Трембіта»

Найменування статей	На поч.2006 р.		На кін.2006 р.		Відхилення (+, -)
	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	темп приросту, %	темп приросту структурних змін, %
Сировина і матеріали	495,4	16,08	506,8	13,62	+11,4	-2,46	+2,3	+1,8
Паливо	2,6	0,08	1,3	0,03	-1,3	-0,05	-50,0	-0,2
Тара і тарні матеріали	0,3	0,01	0,3	0,01	0	0	0	0
Запасні частини	373,1	12,11	315,0	8,47	-58,1	-3,64	-15,57	-9,1
МШП	16,4	0,53	22,0	0,59	+5,6	+0,06	+34,15	+0,9
Незавершене виробництво	1,6	0,05	5,4	0,15	+3,8	+0,10	+237,5	+0,6
Готова продукція	2122,4	68,89	2834,9	76,18	+712,5	+7,29	+33,57	+111,3
Товари	69,0	2,24	35,5	0,95	-33,5	-1,29	-48,55	-5,2
Разом запасів	3080,8	100,0	3721,2	100,0	+640,4	0	+20,79	100,0

Сума готової продукції зросла в порівнянні з початком року на 712,5 тис.грн., або на 33,57%, що призвело до зростання суми запасів на 111,3%

На зміну загальної суми запасів вплинуло зменшення запасних частин на 58,1 тис.грн., або на 15,57% сума запасів при цьому зросла на 9,1% та зменшення суми товарів на 33,5 тис.грн., або на 48,55% сума запасів зменшилась на 5,2%. Зміна інших статтей запасів є несуттєвою.

За допомогою таблиці 4.4, на основі додатків 1,2,12,13 проаналізуємо оборотність та ефективність використання оборотних активів в цілому.

Таблиця 4.4

Аналіз оборотності та ефективності використання оборотних активів в цілому на АТВТ Трембіта за 2005-2006 роки

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту, дні	75	77	+2
Кількість оборотів, раз	5	5	0
Коефіцієнт завантаженості, грн.	0,21	0,21	0
Сума вивільнення коштів		+182,0
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. оборотних активів, грн.	0,07	0,04	-0,03
Рентабельність оборотних активів, %	6,9	3,7	-3,2

В таблиці наведено показники, які відображають оборотність та ефективність використання оборотних активів. Тривалість одного обороту в 2005 р. склала 75 днів, а в 2006 р. – збільшилась на 2 дні і становила 77 днів, що свідчить про уповільнення темпів виробництва. При цьому кількість оборотів та коефіцієнт завантаження за рік не змінився. Все це зумовило залучення коштів в оборот на суму 182 тис.грн. Негативним явищем є також зменшення прибутковості оборотних активів на 0,03 і, відповідно, зменшення рентабельності оборотних активів на 3,2%.

Проведемо факторний аналіз для визначення, які фактори мали вплив на вище зазначені показники.

Так, збільшення тривалості обороту в загальному на 2 дні зумовлено, в основному, зміною виручки від реалізації, яка спричинила збільшення тривалості обороту оборотних активів на 12 днів (9704,7/91 – 75 = 87 – 75 = 12). Поряд із цим зміна середньорічної суми оборотних активів призвела до прискорення обороту оборотних активів на 10 днів ((7007,8 – 7904,7) / 91 = -10).

Зміна середньорічної вартості оборотних активів ((7007,8 – 7904,7) / 38011,3 = -0,02) та виручки від реалізації (0,21 – 7007,8 / 38011,3 = 0,02) здійснили однаковий, проте протилежний вплив на зміну коефіцієнта завантаження оборотних активів, що і призвело до нульового відхилення.

Така ж ситуація і з кількістю оборотів: за рахунок зміни середньорічної суми оборотних активів кількість оборотів збільшилась на 0,86 (5 – 32762,7 / 7904,7 = 0,86), а за рахунок зміни виручки від реалізації кількість оборотів зменшилась на 0,86 ((21762,7 – 38011,3) / 7904,7 = -0,86).

Зменшення прибутковості, в основному, викликане зміною прибутку (прибутковість за рахунок цього зменшилась на 0,038 (255,9 / 7904,7 – 0,07 = -0,038)). Зміна середньої суми оборотних активів зумовила зростання прибутковості на 0,008 (0,04 – 255,9 / 7904,7 = 0,008). Разом вплив двох факторів зумовив зміну даного показника на -0,03.

Оскільки сума власних оборотних коштів у 2006 році = -2604(17350,1 – 19954,1 = -2604), то аналіз оборотності та ефективності використання власних оборотних коштів проводити не будемо.

За допомогою таблиці 4.5., на основі додатків 1,2,7,18, проаналізуємо показники дебіторської та кредиторської заборгованості.

Таблиця 4.5

Аналіз оборотності та ефективності використання запасів в цілому

на АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 роки

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту, дні	33	41	+8
Кількість оборотів, раз	11	9	-2
Коефіцієнт завантаженості, грн.	0,091	0,104	+0,013
Сума вивільнення, тис.грн.		+672,0
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. запасів, грн.	0,19	0,08	-0,11
Рентабельність запасів, %	19,0	8,0	-11,0

Проаналізувавши таблицю видно, що тривалість обороту збільшилась на 8 днів, а кількість оборотів зменшилась на 2 рази. Коефіцієнт завантаження збільшився на 0,013. В загальному можна сказати, що показники негативно зменшились. Зменшення прибутковості на 0,11 також є негативним результатом.

За допомогою таблиці 4.6, на основі додатків 1,2,12,13, проаналізуємо показники оборотності та ефективності використання виробничих запасів.

Таблиця 4.6

Аналіз оборотності та ефективності використання виробничих запасів

на АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 роки

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту, дні	10	10	0
Кількість оборотів, раз	35	35	0
Коефіцієнт завантаженості, грн.	0,028	0,029	0,001
Сума вивільнення, тис.грн.		0
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. виробничих запасів, грн.	0,6	0,3	-0,3
Рентабельність виробничих запасів, %	60,0	30,0	-30,0

Аналіз оборотності виробничих запасів показав, що ні тривалість оборотів, ні кількість оборотів, порівняно з 2005 роком не змінилися.

Дуже незначне зменшення на 0,001 відбулося лише із коефіцієнтом завантаження.

Разом із тим, прибутковість виробничих запасів зменшилась на 0,3, що, звичайно, є негативним.

Простежимо, які саме фактори призвели до таких змін:

І 1. Зміна тривалості обороту виробничих запасів за рахунок зміни одноденної виручки від реалізації

10 – 966,6 / 89 = -0,861 днів

2. Зміна тривалості обороту виробничих запасів за рахунок зміни середньої суми виробничих запасів

966,6 / 89 – 10 = 0,861 днів

Загальне відхилення становить -0,861 + 6 = 0 днів

ІІ 1. Зміна кількості оборотів виробничих запасів за рахунок зміни виручки від реалізації

30183 / 907,75 – 35= 0,25 раз

2. Зміна кількості оборотів виробничих запасів за рахунок зміни середньої суми виробничих запасів

35 – 30183,0 / 907,75 = -0,25 разів

Загальне відхилення становить 0,25 – 0,25 = 0 разів

ІІІ 1. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни виручки від реалізації

0,029 – 866,6 / 32046,0 = 0,002

2. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни середньої суми виробничих запасів

866,6 / 32046,0 – 0,028 = -0,001

Загальне відхилення становить 0,002 – 0,001 = 0,001

ІV 1. Зміна прибутковості виробничих запасів за рахунок зміни прибутку

255,9 / 907,75 – 0,6 = -0,318

2. Зміна прибутковості виробничих запасів за рахунок зміни середньої суми виробничих запасів

0,3 – 255,9 / 907,75 = 0,018

Загальне відхилення становить -0,318 + 0,018 = -0,03

Таким чином, збільшення коефіцієнта завантаження викликане, в основному, зміною виручки від реалізації (коефіцієнт завантаження зріс на 0,02). Вплив зміни середньої суми виробничих запасів був меншим (-0,001).

Зменшення прибутковості зумовлене в більшій мірі, впливом зміни прибутку (прибутковість зменшилась на 0,318). Збільшення прибутковості на 0,018 зумовлено змінює середньорічної суми виробничих запасів.

За допомогою таблиці 4.7., на основі додатків 1,2,12,13, 6проаналізуємо показники оборотності та ефективності використання готової продукції.

Таблиця 4.7

Аналіз оборотності та ефективності використання готової продукції на АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 роки

Показники	2005 рік	2006рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту, дні	22	30	+8
Кількість оборотів, раз	17	12	-5
Коефіцієнт завантаженості, грн.	0,06	0,08	+0,02
Сума вивільнення, тис.грн.		+672,0
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. готової продукції, грн.	0,28	0,1	-0,18
Рентабельність готової продукції, %	28,0	10,0	-18,0

Отже, тривалість обороту готової продукції зросла на 8 днів, кількість оборотів знизилась на 5 разів, а коефіцієнт завантаженості зріс на 0,02. Сума залучення складає 672,0 тис.грн. Прибутковість зменшилась на 0,18. Це є негативним явищем, оскільки свідчить про заморожування оборотного капіталу.

Простежимо, які саме фактори призвели до таких змін:

І 1. Зміна тривалості обороту готової продукції за рахунок зміни одноденної виручки від реалізації

30 – 2478,65 / 89 = 2,15 днів

2. Зміна тривалості обороту готової продукції за рахунок зміни середньої суми готової продукції

2478,65 / 89 – 22 = 5,85 днів

Загальне відхилення становить 2,15 + 5,85 = 8 днів

ІІ 1. Зміна кількості оборотів готової продукції за рахунок зміни виручки від реалізації

30183,0 / 1935,3 - 17 = -1 раз

2. Зміна кількості оборотів готової продукції за рахунок зміни середньої суми готової продукції

12 – 30183,0 / 1935,3 = -4 рази

Загальне відхилення становить -1 – 4 = -5 разів

ІІІ 1. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни виручки від реалізації

2478,65 / 32046,0 – 0,06 = 0,017

2. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни середньої суми готової продукції

0,08 – 2478,65 / 32046,0 = 0,003

Загальне відхилення становить 0,017 + 0,03 = 0,02

ІV 1. Зміна прибутковості готової продукції за рахунок зміни прибутку

255,9 / 1935,3 – 0,28 = -0,148

2. Зміна прибутковості готової продукції за рахунок зміни середньої суми готової продукції

0,1 – 255,9 / 1935,3 = -0,032

Загальне відхилення становить -0,148 – 0,032 = -0,18

Як бачимо, зміна всіх факторів, крім прибутковості, викликана, в основному, впливом зміни середньої суми готової продукції. Прибутковість зменшилась, в першу чергу, за рахунок зміни прибутку.

За допомогою таблиці 4.8., на основі додатків 1,2,12,13, проаналізуємо показники дебіторської та кредиторської заборгованості.

Таблиця 4.8

Аналіз оборотності та ефективності використання незавершеного виробництва

на АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 роки

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту, дні	0,046	0,042	-0,004
Кількість оборотів, раз	7913	8624	+711
Коефіцієнт завантаженості, грн.	0,0001	0,0001	0
Сума вивільнення, тис.грн.		-0,336
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. незавершеного виробництва, грн.	134,15	73,11	-61,04
Рентабельність незавершеного виробництва, %	13515,0	7311,0	-6104,0

Показники що характеризують боротність незавершеного виробництва перебувають у нормативному значенні. Так, тривалість обороту зменшилась на 0,04, кількість оборотів незавершеного виробництва зросла на 711 раз. За рахунок прискорення оборотності сума вивільнення складає 0,336 тис.грн.

Поряд із цим, прибутковість знизилась на 6104%.

Визначимо, за рахунок чого отримано такі результати:

І 1. Зміна тривалості обороту незавершеного виробництва за рахунок зміни одноденної виручки від реалізації

0,042 – 3,5 / 89 = 0,003 днів

2. Зміна тривалості обороту незавершеного виробництва за рахунок зміни середньої суми незавершеного виробництва

3,5 / 89 – 0,046 = -0,007 днів

Загальне відхилення становить 0,003 – 0,007 = -0,004 днів

ІІ 1. Зміна кількості оборотів незавершеного виробництва за рахунок зміни виручки від реалізації

30183,0 / 4,05 – 7913 = -460 разів

2. Зміна кількості оборотів незавершеного виробництва за рахунок зміни середньої суми незавершеного виробництва

8624 – 30183,0 / 4,05 = 1171 раз

Загальне відхилення становить -460 + 1171 = 711 разів

ІІІ 1. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни виручки від реалізації

3,5 / 32046,0 – 0,0001 = 0

2. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни середньої суми незавершеного виробництва

0,0001 – 3,5 / 32046,0 = 0

Загальне відхилення становить 0.

Отже, результати факторного аналізу показали, що, як і в попередньому випадку, на зміну показників вирішальний вплив здійснила середньорічна сума незавершеного виробництва. Лише зміна прибутковості зумовлена, в основному, зміною прибутку. Тепер проведемо аналіз оборотності дебіторської заборгованості в таблиці 4.9

Таблиця 4.9

Аналіз оборотності дебіторської заборгованості

на АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 роки

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,-)
Період інкасації боргу, дні	46	38	-8
Кількість оборотів, раз	8	9	+1
Коефіцієнт завантаження, грн.	0,128	0,107	-0,021
Частка дебіторської заборгованості в поточних активах	0,6	0,4	-0,2

Отже з таблиці видно, що період погашення дебіторської заборгованості зменшився на 8 днів; на 1 оборот зросла дебіторська заборгованість.

Сума дебіторської заборгованості, яка припадає на 1 грн. виручки від реалізації продукції зменшилась на 0,021 грн. зменшилась Все це є позитивними результатами.

Визначимо, за рахунок чого отримано такі результати:

І 1. Зміна тривалості обороту дебіторської заборгованості за рахунок зміни одноденної виручки від реалізації

4882,1 / 91 – 46 = 8 днів

2. Зміна тривалості обороту дебіторської заборгованості за рахунок зміни середньої суми дебіторської заборгованості

(3495,0 – 38011,3) = -16 днів

Загальне відхилення становить 8 – 16 = -8 днів

ІІ 1. Зміна кількості оборотів дебіторської заборгованості за рахунок зміни виручки від реалізації

(32762,7 – 38011,3) / 4882,1 = -1 раз

2. Зміна кількості оборотів дебіторської заборгованості за рахунок зміни середньої суми дебіторської заборгованості

9 – 32762,7 / 4882,1 = 2 рази

Загальне відхилення становить -1 + 2 = 1 раз

ІІІ 1. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни виручки від реалізації

0,107 – 3495,0 / 38011,3 = 0,015

2. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни середньої суми дебіторської заборгованості

(3495,0 – 4882,1) / 38011,3 = -0,036

Загальне відхилення становить 0,015 – 0,036 = -0,021.

Отже, факторний аналіз дебіторської заборгованості показав, що саме вплив зміни середньої за період суми дебіторської заборгованості спричинив зміну показників, оскільки вплив інших факторів був не таким вагомим.

За допомогою таблиці 4.10, на основі додатків 1,2,12,13, проаналізуємо показники дебіторської та кредиторської заборгованості.

Таблиця 4.10

Аналіз оборотності кредиторської заборгованості

на АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 роки

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту кредиторської заборгованості, дні	26	35	+9
Кількість оборотів, раз	14	10	-4
Коефіцієнт завантаження, грн.	0,073	0,097	+0,024
Частка кредиторської заборгованості в поточній заборгованості	0,82	0,41	-0,41
Питома вага вексельної форми розрахунків	-	-	-

Після проведення аналізу видно, що тривалість обороту збільшилась на 9 днів, а кількість оборотів зменшилась на 4 обороти; коефіцієнт завантаження зріс на 0,024. Кредиторська заборгованість в поточних зобов’язаннях зменшилась на 0,41.

Визначимо, за рахунок чого отримано такі результати:

І 1. Зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за рахунок зміни одноденної виручки від реалізації

2757,9 / 91 – 26 = 4 дні

2. Зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за рахунок зміни середньої суми кредиторської заборгованості

(3170,35 – 2757,9) = 5 днів

Загальне відхилення становить 4 + 5 = 9 днів

ІІ 1. Зміна кількості оборотів кредиторської заборгованості за рахунок зміни виручки від реалізації

(32762,7 – 38011,3) / 2757,9 = -2 рази

2. Зміна кількості оборотів кредиторської заборгованості за рахунок зміни середньої суми кредиторської заборгованості

10 – 32762,7 / 2757,9 = -2 рази

Загальне відхилення становить -2 – 2 = -4 рази

ІІІ 1. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни виручки від реалізації

(3170,35 – 2757,9) / 38011,3 = 0,01

2. Зміна коефіцієнта завантаження за рахунок зміни середньої суми кредиторської заборгованості

0,1 – 3170,35 / 38011,3 = 0,02

Підсумовуючи треба сказати, що на зміну показників в основному вплинула зміна кредиторської заборгованості.