Тема 5 аналіз джерел формування капіталу підприємства

Для здійснення своєї діяльності кожне підприємство, організація чи установа для має у своєму розпорядженні як засоби праці (будівлі, машини, устаткування і т. ін.), так і предмети праці (сировину, матеріали, паливо і т. ін.), які в сукупності складають господарські засоби, тобто власність підприємства. В свою чергу власність асоціюється із поняттям “капітал”. Під капіталом розуміють матеріальні засоби і грошові кошти, які вкладені в підприємство з метою здійснення господарської діяльності. Капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства. Тому в умовах ринку питання стану фінансів безпосередньо впливає на всю діяльність підприємства і може бути причиною банкрутства. І тому найважливіше завдання керівництва підприємства є забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності підприємства. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками і являє собою вартість майна підприємства.

Що до класифікації капіталу то його класифікують за рядом ознак:

• за належністю підприємству: власний капітал, позичений капітал, залучений капітал;

• з метою використання: виробничий капітал (вкладений в операційні активи підприємства з метою здійснення виробничо-господарської діяльності), позичковий капітал (капітал, що використовується в процесі інвестицій в грошові інструменти та боргові фондові інструменти), спекулятивний капітал (капітал, що використовується для здійснення операцій основаних на різниці цін);

• за формою інвестування: фінансовий капітал (цінні папери, грошові кошти, дебіторська заборгованість), матеріальний капітал (основні засоби, виробничі запаси), нематеріальний капітал (патенти, ліцензії, ноу-хау);

• за об’єктами інвестування: основний капітал (основні засоби і необоротні активи), оборотний капітал (капітальні вкладення в оборотні активи);

• за формою перебування в процесі кругообігу: грошовий капітал (грошові кошти, дебіторська заборгованість), виробничий капітал, товарний капітал;

• за формою власності: приватний капітал (акціонерні товариства, пайові товариства), державний капітал (капітал державних підприємств);

• за організаційно - правовою формою діяльності: акціонерний капітал (утворюється шляхом продажу акцій), пайовий капітал (внески членів), індивідуальний капітал (кошти окремих осіб);

• за характером використання в господарському процесі: працюючий капітал (безпосередньо використовується в діяльності підприємства), непрацюючий або мертвий капітал (основні засоби, які не використовуються, готова продукція і товари, що зберігаються на підприємстві);

• за характером використання власника: споживаний капітал (заохочувальні виплати, матеріальні допомоги), нагромаджений капітал (розширене відтворення);

• за джерелами залучення: національний капітал та іноземний капітал;

• за правовими нормами функціонування: легальний капітал, тіньовий капітал (який приховується);

• за терміном: короткостроковий капітал (четвертий розділ пасиву) та довгостроковий капітал третій розділ пасиву.

Від того яким капіталом володіє суб’єкт господарювання ,наскільки оптимальною є його структура, наскільки доцільно він вкладений в основні та оборотні активи залежить фінансова стабільність підприємства і результат його діяльності. Тому аналіз формування і використання капіталу має виключно важливе значення.

Є такі принципи формування капіталу підприємства:

• врахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;

• забезпечення відповідності обсягів залученого капіталу і суми активів підприємства;

• забезпечення оптимальної структури капіталу з позиції ефективності його функціонування (відношення між власним і залученим капіталом);

• принцип забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності (вкладання капіталу в активи для збільшення прибутку);

• забезпечення зменшення витрат з формування капіталу з різних джерел.

На загальний розмір капіталу впливає ряд факторів таких як: форма власності, розмір підприємства, розмір прибутку, сума отриманих кредитів, цільове використання коштів, стабільність економіки, збалансованість споживання і нагромадження, обсяг виробництва, стан розрахунково платіжної дисципліни.

Фінансовою основою діяльності підприємства є формування ним власного капіталу. Власний капітал є підставою початку і продовження господарської діяльності.

Переваги власного капіталу полягають в простоті залучення, високій віддачі та забезпеченні стійкості і платоспроможності підприємства в довгостроковому періоді. Недоліки ж використання власного капіталу наступні, обмеженість обсягів залучення, а відповідно і розширення діяльності, висока вартість та невикористання можливості приросту рентабельності за рахунок залучення позик.

Власний капітал складається з наступних елементів:

• статутний капітал – є сумою коштів, які внесені в майно підприємства власниками, учасниками, засновниками;

• пайовий капітал – це сукупність коштів юридичних і фізичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення діяльності;

• додатковий капітал – складається з емісійного доходу, безоплатно одержаних необоротних активів, дооцінки активів тощо;

• резервний капітал – представляє собою суму резервів створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок прибутку підприємства;

• нерозподілений прибуток – це прибуток, що був невикористаний підприємством;

• неоплачений капітал – сума капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками;

• вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії, вилучених товариством у своїх акціонерів.

Ефективність використання капіталу найчастіше характеризує його рентабельність:

• рентабельність, що характеризує структуру капіталу визначається за формулою:

Р_с = (П*100/В)*1/(1/К_о+1/Ф_оз+1/Ф_на)

де, П – нерозподілений прибуток,

В – виручка від реалізації продукції,

К_о – кількість оборотів оборотних активів,

Ф_оз – фондовіддача основних засобів,

Ф_на – фондовіддача нематеріальних активів.

• рентабельність після сплати податків, визначається як сума чистого прибутку і фінансових витрат /середня за період сум капіталу підприємства у відсотках;

• рентабельність власного капіталу, визначається як чистий прибуток / середня за період сума власного капіталу у відсотках.

Всі вище названі показники характеризують рівень прибутковості капіталу.

Нижче наведені показники які характеризують оборотності капіталу:

• тривалість одного обороту капіталу, оборотність дня, який визначається як середня сума капіталу / одноденна вартість виробленої або реалізованої продукції, що характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот капіталу;

• віддача капіталу, яка визначається як вартість виробленої або реалізованої продукції / середньорічна сума всього капіталу, що характеризує суму виробленої або реалізованої продукції, яку було отримано при використанні однієї гривні капіталу;

• коефіцієнт завантаження капіталу, який визначається як середньорічна сума капіталу / вартість виробленої або реалізованої продукції, що характеризує суму капіталу, яка була використана для виробництва або реалізації однієї гривні виробленої продукції.

Показники, які характеризують структуру капіталу:

• індекс іммобілізації активів, визначається як необоротні активи / власний капітал, що характеризує частку необоротних активів у власному капіталі;

• коефіцієнт довгострокового залучення позичкового капіталу, визначається як довгостроковий позичковий капітал / сума довгострокового позичкового капіталу і власного капіталу, характеризує частку довгострокового позичкового капіталу в загальній сумі довгострокових джерел коштів;

• коефіцієнт структури позичкового капіталу, визначається як довгостроковий позичковий капіталу / короткостроковий позичковий капітал, що характеризує співвідношення між довгостроковими і короткостроковими джерелами коштів;

• коефіцієнт залежності від довгострокових зобов’язань, визначається як довгостроковий позичковий капітал / власний і прирівняний до нього капітал, що характеризує співвідношення між довгостроковим залученим капіталом і власним капіталом;

• коефіцієнт структури довгострокового позичкового капіталу, визначається як довгостроковий позичковий капітал / необоротні активи, що характеризує яку частку довгострокового позичкового капіталу було використано на формування необоротних активів.

За допомогою таблиці 5.1 проаналізуємо стан та ефективність використання капіталу АТВТ «Трембіта».

Таблиця 5.1.

Аналіз стану та ефективності використання капіталу

АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 р.

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+, -)
1	2	3	4
Рентабельність, що характеризує структуру капіталу, %	50	44,2	-5,8
Загальна рентабельність після сплати податків, %	2,7	1	-1,7
Рентабельність власного капіталу, %	3,2	1,5	-1,7

За даними таблиці стану та ефективності використання капіталу підприємства, можна сказати,що рентабельність, що характеризує структуру капіталу зменшилась на 5.8 %. Загальна рентабельність після оплати податків знизилась на 1,7%, тобто прибутковість капіталу після сплати податків знизилась, що є негативним моментом для діяльності підприємства. Рентабельність власного капіталу зменшилась на 1,7 % за один рік.

Таблиця 5.2.

Аналіз показників оборотності загальної суми капіталу

АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 р.

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,-)
1	2	3	4
Тривалість обороту, днів	160	189	+29
Капіталовіддача, грн.	2,3	1,9	-0,4
Капіталомісткість, грн.	0,44	0,53	+0,09

Отже, після здійснення аналізу по показниках оборотності загальної суми капіталу можна зробити такі висновки, що: тривалість обороту підвищилась на 29 днів, капіталомісткість не зазнала значних змін протягом року і складає 0,53 грн., капіталовіддача зменшилась на 0,4 грн. Така тенденція є негативною,оскільки свідчить про зменшення виручки від використання 1 грн. капіталу.

Проаналізуємо факторні впливи на зміну вказаних показників

І. Зміна тривалості обороту

К умовний : 17235,55:106 = 162,6

1) За рахунок зміни середньорічної суми капіталу: 162,6 – 160 = 2,6

2) За рахунок зміни одноденної виручки: 189 – 162,6 = 26,4

Відхилення: +29

ІІ. Зміна капіталовіддачі :

К умовний =32762,7:16856,4 = 1,944

1) За рахунок зміни виручки: 1,944 – 2,3 = – 0,356

2) За рахунок зміни середньорічної суми капіталу: 1,9 – 1,944 = – 0,044

Відхилення : – 0,4

ІІІ. Зміна завантаження

К умовний = 17235,55 : 38011,3 = 0,453

1) За рахунок зміни середньорічної суми капіталу: 0,453 – 0,44 = 0,013

2) За рахунок зміни виручки: 0,53 – 0,453 = 0,077

Відхилення: + 0,09

На зміну тривалості обороту вплинула зміна одноденної виручки (тривалість зросла на 26,4 дня). Зміна середньорічної суми капіталу спричинила незначне зростання показника на 2,6 дня. Разом фактори спричинили зростання тривалості на 29 днів.

Зміна капіталовіддачі зумовлена впливом зміни виручки від реалізації (коефіцієнт зменшився на 0,356) та впливом зміни середньої за період суми всього капіталу (коефіцієнт зменшився на 0,044). Вплив двох факторів зменшив значення показника на 0,4.

Основний вплив на зміну капіталомісткості спричинила зміна виручки. За рахунок зміни середньої за період суми всього капіталу капіталомісткість зросла всього на 0,013. В загальному показник зріс на 0,09.

Таблиця 5.3.

Аналіз показників, що характеризують структуру капіталу

АТВТ «Трембіта» за 2005-2006 р.

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,-)
1	2	3	4
Індекс іммобілізованих активів	0,751	1,15	+0,399
Коефіцієнт структури довгострокового позиченого капіталу	-	-	-
Коефіцієнт довгострокового залучення позиченого капіталу	-	-	-
Коефіцієнт залежності від довгострокових зобов'язань	-	-	-
Коефіцієнт структури позиченого капіталу	-	-	-

Аналіз таблиці показав що індекс іммобілізованих активів збільшився на 0,399, тобто частка необоротних активів у власному капіталі підприємства збільшилась, що знижує активність підприємства.

Відсутність в 2005 та 2006 роках довгострокових зобов'язань не дає можливості обчислити інші показники структури капіталу.

На зміну індексу іммобілізованих активів вплив здійснила зміна таких факторів:

К умовний: 19954,1:17121,0 = 1,165

1) Вплив зміни необоротних активів: 1,165 – 0,751 = 0,414

2) Вплив зміни власного капіталу: 1,15 – 1,165 = – 0,015

Відхилення = 0,399

Таким чином, на зростання індексу іммобілізованих активів вплинула, в першу чергу, зміна суми необоротних активів.

Підбиваючи підсумки треба сказати, що необхідно зменшити тривалість обороту, збільшити капіталомісткість шляхом підвищення якості продукції, швидкої реалізації, зменшення залишків на складах готової продукції. Також необхідно підвищити рентабельність, а також отримані кошти використовувати за цільовим призначенням, контролювати їх рух, відповідно контролювати стан та цільове призначення кредитів та позичок, а перш за все довгострокових.