7.1. Зміст і склад державних фінансів. Державні доходи та державні видатки

Державні фінанси є найважливішим елементом фінансо­вої системи держави. Через них держава впливає на еко­номічний і соціальний розвиток країни в цілому та окремих її регіонів і соціальних груп населення.

До складу державних фінансів входять:

• державний бюджет;

• фонди цільового призначення;

• державний кредит;

• фінанси державного сектора.

Державний бюджет - це основний фінансовий план держа­ви, що має силу закону. За допомогою державного бюджету держава мобілізує кошти, необхідні для забезпечення розвит­ку країни, та витрачає їх з метою виконання своїх функцій.

Фонди цільового призначення - це централізовані фонди грошових коштів, що утворюються пола державним бюджетом для реалізації прав громадян на пенсійне і соціальне забезпечен­ня та соціальне страхування.

Державний кредит передбачає залучення коштів держа­вою на позиковій основі. Залучені таким чином кошти спря мовуються в бюджет для використання через видатки на кон­кретні проекти.

Фінанси державного сектора об'єднують фінанси дер­жавних підприємств і муніципального господарства. Система державних фінансів зображена на рис. 10.

			Система державних фінансів
^			і						г
	■		*		і			'
Зведений бюджет держави			Цільові фонди		Державний кредит			Фінанси державного сектора
					ї
Державний бюджет			Загальнодержавні фонди		Державні позики			Фінанси державних підприємств
Місцеві бюджети			Регіональні фонди		Місцеві позики			Фінанси муніципального господарства

Рис. 10. Система державних фінансів

Функціонування державних фінансів характеризується державними доходами та державними видатками.

Державні доходи - це всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, залучення яких передба­чено законодавством України. Доходи бюджету виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування головного загальнодержавного фонду грошових ресурсів. Об'єктом таких відносин є валовий внутрішній продукт, а суб'єктами - держава, з одного боку, та підприємства й ор­ганізації, населення - з другого. Склад доходів державного бю­джету визначається Бюджетним кодексом України та законом про державний бюджет на відповідний рік. Основним джере­лом формування доходів є валовий внутрішній продукт. Також джерелом формування бюджетного фонду інколи є національ­не багатство, а саме: доходи від приватизації державної й муніципальної власності, від продажу золотовалютного запасу, природних ресурсів та інших національних цінностей;, Іншими способами поповнення доходної частини бюджету можуть бути внутрішні й зовнішні займи та емісія грошей. Тимчасово вільні грошові кошти юридичних осіб, заощаджен­ня населення, іноземний капітал відображають кредитний ме­тод формування доходів бюджету, який передбачає повернен­ня позик та платність за їх використання. Тому засоби, що мобілізуються на основі державних позик, необхідно розгля­дати не як джерело формування доходної частини бюджету, а як спосіб тимчасового поповнення бюджетного фонду. Ана­логічно слід характеризувати й грошову емісію, яку держава застосовує в термінових випадках, коли вона не має змоги от­римати відповідні доходи та позики, а фінансування витрат бюджету є невідкладним.

Склад бюджетних доходів та їх структура тісно пов'язані з величиною (обсягом) валового внутрішнього продукту й виз­начаються фінансовою політикою держави.

Доходи Державного бюджету України класифікуються за методами залучення коштів:

1. податкові надходження;

2. неподаткові надходження;

3. доходи від операцій з капіталом;

4. офіційні трансферти;

5. цільові фонди.

Податкові надходження формують основну частину до­ходів бюджету України (65-70%). Згідно з бюджетною кла­сифікацією до них належать:

• податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

• збори за спеціальне використання природних ре­сурсів;

• внутрішні податки на товари й послуги;

• податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

• інші податки.

Неподаткові надходження включають у себе:

• доходи від власності та підприємницької діяльності;

• адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного й побічного продажу;

• надходження від штрафів та інших фінансових санкцій;

• інші неподаткові надходження.

До надходжень від власності та підприємницької діяль­ності відносять рентну плату за нафту і газ власного видобут­ку, плату за транзит нафти і газу через територію України, дивіденди на акції господарських товариств, які є в державній власності.

Адміністративні збори та платежі включають плату за оренду державного майна, державне мито та митні збори.

Надходження від фінансових санкцій формують адміністративні штрафи та санкції за порушення правил по­жежної безпеки, а також суми, стягнені з винних осіб за шко­ду, заподіяну державі або підприємству.

До інших неподаткових надходжень належать додаткові збори на виплату пенсій, збори з операцій купівлі продажу ва­люти, кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки тощо. Неподаткові надходження в струк­турі державного бюджету становлять близько 25% доходів.

Доходи від операцій з капіталом утворюють третю групу надходжень до державного бюджету і включають:

• надходження від продажу основного капіталу;

• надходження від реалізації державних запасів товарів;

• надходження від продажу землі та нематеріальних активів.

Офіційні трансферти - це кошти, одержані від інших ор­ганів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній ос­нові. До них належать дотації, субвенції та субсидії.

Дотація - трансферт, який передається з одного рівня бю­джету іншому на безповоротній і безоплатній основі і який не має цільового призначення. Субвенція - це міжбюджетний трансферт, що має цільовий характер і призначається на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Субсидія трансферт, який передається з одного рівня бюджету іншому па безповоротній і безоплатній основі, який має цільове призначення і в повно­му обсязі відшкодовує передбачені бюджетні призначення^

Державні цільові фонди - це сукупність грошових фондів, що формуються з цільових джерел і використовуються на фінансування відповідних державних видатків. Вони знахо­дяться в розпорядженні держави та місцевих органів влади. До державних цільових фондів належать:

• Пенсійний фонд;

• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування на випадок безробіття;

• Фонд Чорнобиля;

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• Фонд соціального захисту інвалідів;

• Державний дорожній фонд України;

• Державний фонд охорони навколишнього природного середовища та ін.

До доходів державного бюджету можуть зараховуватися гранти і дарунки у вартісному виразі.

Доходи бюджету класифікують не лише за методами залу­чення, а й за іншими ознаками, наприклад, залежно від дер­жавного устрою:

1. в унітарних державах - доходи державного бюджету і доходи місцевих бюджетів;

2. у федеративних державах - доходи федерального бюд­жету, доходи бюджетів членів федерації і місцевих бюджетів.

За джерелами формування:

1. доходи, отримані від розподілу ВВП;

2. доходи від реалізації національного багатства. Залежно від розподілу доходів між ланками бюджетної

системи:

1. закріплені доходи - доходи, які віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений строк відповідно до зазда­легідь установлених, незмінних нормативів;

2. регулюючі доходи - доходи, що закріплені за бюджета­ми вищого рівня, що передаються до бюджетів нижчого рівня за диференційованими й щорічно змінюваними нормативами відрахувань з метою збалансування бюджетів нижчого рівня.

Державні видатки являють собою сукупність фінансових відносин з приводу використання державних фондів грошо­вих ресурсів з метою фінансування соціально-економічного розвитку держави.

Функціонування державних видатків - це безперервний процес перерозподілу грошових фондів і створення нових фондів з вужчим цільовим призначенням. Таким чином, об'єктом державних видатків є грошові фонди, що формують­ся в процесі розподілу та перерозподілу частини валового внутрішнього продукту й спрямовуються на потреби суспільного розвитку.

У Бюджетному Кодексі України розмежовуються поняття видатки бюджету та витрати бюджету.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюд­жетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - це видатки бюджету та кошти на по­гашення основної суми боргу.

Державні видатки залежать від ряду факторів: функцій держави, рівня соціально-економічного розвитку, адміністра­тивно-територіального устрою її тощо.

Згідно з бюджетною класифікацією видатки бюджету поділяють за:

1. функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2. економічною характеристикою операцій, при прове­денні яких здійснюються ці видатки (економічна кла­сифікація видатків);

3. ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4. за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

До функціональної структури належать видатки, що здійснюються на економічну діяльність, державне управління, науку, соціальний захист населення, соціально-культурну сферу, національну оборону, правоохоронну діяльність і за­безпечення безпеки держави, житлово-комунальне господар­ство, охорону навколишнього природного середовища, видат­ки цільових фондів, видатки на обслуговування державного боргу та ін.

За економічним змістом видатки бюджету включають: по­точні видатки, капітальні видатки (видатки розвитку) та кре­дитування за вирахуванням погашення. їх склад визначається Міністром фінансів України.

Поточні видатки - це видатки на утримання підприємств, установ, організацій виробничої та соціальної інфраструкту­ри.

Капітальні видатки - це видатки бюджету на створення нових і на розширення діяльності діючих підприємств, уста­нов та організацій.

Згідно з бюджетною класифікацією, до поточних видатків належать:

1. Видатки на товари та послуги, в тому числі:

• оплата праці працівникам бюджетних установ;

• нарахування на заробітну плату;

• придбання предметів постачання і матеріалів;

• видатки на відрядження;

• оплата послуг з утримання бюджетних установ;

• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

• дослідження і розробки, державні програми.

2. Видатки на сплату процентів, у тому числі:

• банківським установам;

• за внутрішніми позиками;

• за зовнішнім державним богом.

3. Трансферти.

До капітальних видатків відносяться:

1. Видатки на придбання основного капіталу, в тому числі:

• придбання обладнання і предметів довгострокового користування;

• капітальне будівництво;

• капітальний ремонт.

2. Створення державних запасів і резервів.

3. Капітальні трансферти.

4. Нерозподілені витрати.

5. Кредитування за вирахуванням погашення.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Дер­жавне казначейство України та місцеві фінансові органи ве­дуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосо­вується при формуванні бюджету за програмно-цільовим ме­тодом. Виділення коштів на окремі цільові програми дозволяє концентрувати бюджетні ресурси на пріоритетних напрямах державної політики. Таке групування бюджетних видатків чітко відображає роль держави у вирішені найбільш важливих суспільних проблем.

З урахуванням адміністративно-територіального поділу країни видатки бюджету в унітарних державах поділяються на видатки державного бюджету і видатки місцевих бюджетів, а у федеративних державах - на видатки федерального бюджету, видатки бюджетів суб'єктів федерації і видатки місцевих бюд­жетів. Безпосередньому використанню бюджетних коштів пе­редує етап виділення відповідних ресурсів конкретним одер­жувачам. Цей процес називається бюджетним фінансуванням, тобто надання грошових засобів юридичним і фізичним осо­бам на здійснення заходів, що передбачені бюджетом.

За формами бюджетного фінансування існують такі види видатків:

• проектне фінансування - фінансування з бюджету інвестиційних проектів;

• бюджетні кредити - надання фінансової допомоги з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на по­воротній основі;

• кошторисне фінансування - виділення бюджетних фінансувань на підставі кошторису;

• державні трансферти - державні субсидії, субвенції та дотації.