- •Тема 1 суть і функції фінансів
- •Відповідно й формування доходів держави здійснюється у грошовій формі;
- •4) Якщо держава як орган управління вирішує завдання відтворення економічних відносин і продуктивних сил, то цим самим завданням слугують фінанси.
- •1.2. Фінанси як економічна категорія
- •1.3. Соціально-економічна суть і функції фінансів
- •2.3. Класифікація німецьких вчених
- •2.4. Маржиналізм і класифікація економічних наук
- •2.6. Загальне та специфічне в розвитку фінансової науки в Україні
- •2.7. Формування і розвиток фінансової науки в срср
- •2.8. Новітні уявлення вітчизняних учених про розвиток фінансової науки
- •3.1. Розподіл - найважливіша стадія відтворювального процесу
- •3.2. Роль і місце фінансів у процесі розподілу
- •3.3. Фінансова політика та її основні принципи
- •3.4. Державне регулювання внутрішнього й зовнішнього ринку
- •Тема 4 організація та управління фінансами
- •4.1. Фінансова система та її основні елементи
- •4.2. Управління державними фінансами
- •Тема 5 фінанси підприємств
- •5.1. Сутність фінансів підприємств
- •5.3. Роль фінансової роботи в управлінні підприємствами
- •5.4. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і характеристика
- •5.5. Фінансові аспекти формування та функціонування основних засобів
- •5.6. Фінансове забезпечення функціонування обігових коштів
- •5.7. Витрати і доходи підприємства, їх класифікація
- •5.8. Фінансові результати та фактори, що впливають на них
- •Тема 6 фінанси місцевих органів влади
- •6.1. Сутність місцевих фінансів, їх структура та
- •6.2. Доходи та видатки місцевих бюджетів
- •6.3. Управління місцевими фінансами
- •7.1. Зміст і склад державних фінансів. Державні доходи та державні видатки
- •7.2. Державний бюджет: суть та призначення
- •7.3. Бюджетна система та державний устрій
- •7.4. Бюджетний процес
- •7.5. Державні фінанси провідних країн світу
- •Тема 8 міжнародні фінанси
- •8.1. Поняття, призначення та функції
- •8.2. Загальна характеристика світового фінансового ринку
- •8.4. Міжнародні розрахунки та операції валютного ринку
- •8.5. Міжнародні валютні системи та фінансові
- •8.6. Регулювання міжнародних фінансів
- •8.7. Структурні зміни міжнародної фінансової системи в умовах глобалізації
- •Тема 9 страхова справа
- •9.1. Соціально-економічний зміст і роль
- •9.2. Структура національного страхового ринку та основні проблеми його розвитку
- •9.3. Зарубіжна практика страхування
- •Тема 10
- •10.1. Структура джерел фінансування інвестицій
- •10.4. Іноземні джерела фінансування інвестиційної діяльності
- •Тема 11 фінансовий ринок
- •11.1. Економічна суть фінансового ринку та його
- •11.2. Класифікація фінансових ринків
- •11.3. Інструменти фінансового ринку
- •11.4. Цінні папери як основний інструмент фінансового ринку
- •Тема 12
- •12.1. Соціально-економічна роль фондів цільового призначення
- •12.2. Класифікація фондів цільового призначення
- •12.3. Джерела формування фінансових ресурсів фондів і напрями фінансування
- •12.4. Державні фонди в Україні, види, розміри та методика нарахування внесків до них
- •12.5. Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування
- •12.6. Значення соціальних фондів для фінансової системи в ринкових умовах
11.2. Класифікація фінансових ринків
Залежно від того, з яких позицій розглядаються фінансові угоди, фінансові ринки поділяються за певними ознаками.
За принципом оборотності виділяють ринок боргових зобов'язань і ринок власності. На ринку боргових зобов'язань (основними інструментами його є облігації) гроші купуються в обмін на зобов'язання повернути їх у визначений строк із виплатою відсотка.
На ринку власності (основними інструментами його є акції) гроші купуються в обмін на право участі у власності емітента. Покупець, який отримав це право, стає співвласником підприємства, має право брати участь у зборах акціонерів та одержувати дивіденди від прибутків підприємства.
За характером руху цінних паперів фінансовий ринок поділяється на первинний і вторинний. На первинному ринку продаються й купуються папери нових випусків, на вторинному — обертаються раніше випущені цінні папери.
Первинний ринок сприяє збільшенню капіталу й раціональному розподілу джерел нового інвестування. Вторинний ринок забезпечує гнучкість переміщення фінансових коштів, постійно підтримує раціональну структуру мережі інвесторів.
Вторинний ринок цінних паперів має особливо велике значення для економіки. Він забезпечує вільне переливання фінансових ресурсів між суб'єктами ринку.
За формою організації фінансові ринки поділяються на організовані й розподільні (вуличні). Прикладом першого є біржі, де брокери - члени біржі, зустрічаються у торговому залі та укладають угоди. На біржах, як правило, продаються цінні папери обмеженого кола великих і фінансово надійних підприємств, які включено до біржового списку. Акції з цього списку називають обліковими. Бути внесеним у відповідний список - велика честь для компаній, для цього вони повинні відповідати певним вимогам щодо складу активів та біржової поведінки. Тому широке коло компаній торгує через другий тип ринку - „вуличний". Він являє собою розподілену комп'ютеризовану сітку брокерів і дилерів. Пошук клієнтів та укладання угод здійснюється, як правило, по телефону. Фінансові посередники цього ринку спеціалізуються на конкретному виді цінних паперів.
11.3. Інструменти фінансового ринку
Для певного розуміння, як фінансовий ринок забезпечує перетік фінансових ресурсів від кредиторів до позичальників, доцільно розглядати інструменти, якими торгують на фінансових ринках.
Фінансовими інструментами ринку грошей є казначейські векселі, депозитні сертифікати, комерційні папери, банківські акцепти, угоди про зворотний викуп.
Перелічені зобов'язання є ліквідними внаслідок короткого строку погашення, найменш ризиковими і прибутковими інструментами фінансового ринку. їх основна перевага полягає у високій ліквідності, тобто можливості перетворюватися на готівку із найменшими витратами.
Казначейські векселі є короткостроковими зобов'язаннями держави, які випускаються терміном 3-6-9-12 місяців. Звичайно, казначейський вексель приносить доход власнику через початковий продаж зі знижкою (дисконтом), тобто при погашенні векселя буде отримана сума більша, ніж витрачена на його купівлю. Вважається, що це - надійний інструмент фінансового ринку, оскільки держава завжди знайде можливість виконати свої зобов'язання. Наприклад, провести додаткову емісію казначейських векселів, за рахунок якої погасити попередні емісії або підвищити податки.
В Україні випуском казначейських зобов'язань займається Міністерство фінансів. їх емісія відбувається у без документарній формі - в електронному вигляді, а основними покупцями є комерційні банки. Операції фізичних осіб із казначейськими зобов'язаннями не проводяться через нерозвиненість вітчизняного фінансового ринку.
Депозитні сертифікати є борговим інструментом, який банк продає вкладникам - юридичним особам. По ньому сплачується відсоток, а при погашенні повертається вихідна ціна купівлі.
Цей інструмент є високоліквідним, оскільки за необхідності власник депозитного сертифікату може перепродати його на вторинному ринку. Для фізичних осіб комерційні банки пропонують ощадні сертифікати. Ці інструменти видаються на певний строк або до запитання. Вони можуть бути іменними чи на пред'явника.
Як депозитні, так і ощадні сертифікати активно випускаються вітчизняними комерційними банками: Приватбанк, АППБ Аваль, Вабанк, Надра. Термін дії сертифікатів різний -ЗО, 90, 180, 270 та 360 днів. Багато банків дозволяють використовувати відповідні інструменти як заставу під надання кредитів.
Комерційні папери - це короткострокові зобов'язання, що випускаються корпораціями з метою залучення коштів для фінансування поточних операцій. Обіг відповідного інструменту відбувається на фінансових ринках розвинутих країн.
Банківські акцепти являють собою вексель на банк, що випущений фірмою, яка оплатить його на певну майбутню дату, і гарантується за певну винагороду банком, який акцептував його. Банківські акцепти покликані обслуговувати міжнародну торгівлю, експортно-імпортні операції. У розвинутих країнах ці акцептовані векселі (за своїми функціями вони подібні до казначейських векселів) часто перепродаються на вторинному ринку зі знижкою.
Угоди про зворотний викуп є фінансовою інновацією, в якій казначейські векселі або інші державні цінні папери слугують заставою. Ці угоди укладаються на короткий і над короткий термін, навіть на одну ніч. Саме вони є важливим джерелом фінансових ресурсів для комерційних банків. Цей інструмент успішно використовується на фінансовому ринку,оскільки застава, яка надається за позику, є високоліквідною й низько ризиковою, що в разі неповернення боргу дасть змогу кредиторові компенсувати витрати. На вітчизняному фінансовому ринку угоди про зворотний викуп укладає Національний банк України із найбільшими та великими банками у вигляді операцій РЕПО.
Фінансовими інструментами рину капіталів виступають: акції, облігації, муніципальні облігації, заставні. Усі названі інструменти випускаються в обіг на термін більше одного року. Вони є більш ризиковими, ніж інструменти ринку грошей і відповідно прибутковішими.
