- •1. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу 3.Фрейда.
- •2. Дайте визначення поняттю «захисні механізми» та охарактеризуйте їх.
- •3. Опишіть психотехніки у класичному психоаналізі.
- •4. Обґрунтуйте особливості аналітичної теорії к.Юнга.
- •5. Опишіть методи та принципи самоаналізу.
- •6. Проаналізуйте особливості ролей в трансактному аналізі е.Берна.
- •7. Опишіть процеси пізнання в психоаналітичній терапії мистецтвом.
- •10.Охарактеризуйте техніку я-репрезентації та її наслідки.
- •11.Проаналізуйте становлення і розвиток психодіагностики.
- •8. Обґрунтуйте правила проведення психоаналітичного інтерв'ю.
- •9. Поясніть роль мислення в сновидіннях.
- •12.Охарактеризуйте основні методи психодіагностики.
- •13.Проаналізуйте методи психодіагностичного тестування.
- •14.Опишіть опитувальні психодіагностичні методи.
- •15.Проаналізуйте спеціальні психодіагностичні методи.
- •16. Дайте визначення поняттю «психодіагностична ситуація». Правила поведінки психолога.
- •17.Проаналізуйте проблеми інтерпретації психодіагностичних даних.
- •18.Обґрунтуйте розподіл психодіагностичних методик за призначенням.
- •19.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження пізнавальної сфери особистості.
- •20.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження особистісно- мотиваційної сфери людини.
- •21.Обґрунтуйте основні засади психодіагностики особистості.
- •22.Розкрийте зміст психологічного портрету особистості.
- •23.Опишіть психодіагностичні методики дослідження міжособистісних стосунків.
- •24. Проаналізуйте процес проведення психодіагностичного дослідження поведінки особи в конфліктних ситуаціях.
- •25.Опишіть проективні психодіагностичні техніки.
- •26.Розкрийте зміст психологічної корекції як сфера діяльності практичного психолога.
- •27.Опишіть основні компоненти професійної готовності психолога до корекційного впливу на людину.
- •28.Обґрунтуйте вимоги, що ставляться до особистості психолога, який здійснює психокорекційні заходи.
- •30.О характеризуйте процес створення та використання психокорекційних програм.
- •Пояснювальна записка
- •Плани проведення занять Список використаної літератури
- •31 .Охарактеризуйте казкотерапію як метод практичної психології.
- •32. Об ґрунтуйте принципи складання і основні види психокорекційних програм.
- •33.Охарактеризуйте основні методи поведінкової корекції дітей підліткового віку.
- •34.Опишіть психологічні особливості індивідуальної психокорекції.
- •35.Проаналізуйте права і посадові обов'язки практичного психолога.
- •36.Охарактеризуйте основні методи індивідуального психокорекційного впливу.
- •37.Опишіть основні стадії індивідуальної психологічної корекції.
- •З8.Охарактеризуйте специфіку групової форми психокорекції.Няття правил групи
- •39.Проаналізуйте розвиток творчих здібностей в підлітковому віці.
- •40.Опишіть соціально-психологічний тренінг та тренінгові групи.
- •41.Опишіть методологічні й теоретичні принципи дослідження особистості.Принципи системності, цілісності, детермінізму і розвитку.
- •42. Об ґрунтуйте феноменологію та динаміку розвитку особистості; основні положення щодо природи людини.
- •43.Проаналізуйте его-психологію та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості.
- •44.Опишіть психосоціальні стадії розвитку особистості.
- •45.Проаналізуйте поведінковий напрямок у теорії особистості.
- •46.Опишіть соціальні ролі та статус особистості.
- •47.Обгрунтуйте роль мотивів у регуляції поведінки особистості.
- •48.Опишіть потребу особистості в самоствердженні, самовизначенні та самоактуалізації, творчу активність собистості.
- •49.Проаналізуйте проблему самосвідомості, «я»-концепції, образу «я» та «я»- центру.
- •50.Опишіть особистісні відмінності та параметри індивідуальності людини.
- •51.Проаналізуйте емоційну сферу психіки, основні аспекти і проблеми вивчення емоційної сфери.
- •52.Опишіть природу емоцій, емоційні реакції, категорії емоціогенних ситуацій.
- •53.Проаналізуйте функції емоційної сфери, джерела емоцій, чинники виникнення емоцій.
- •54.Опишіть механізми та характеристики емоційних явищ.
- •55.Опишіть емоційно-особистісну сферу людини, емоційність, емпатію, симпатію.
- •56.Обґрунтуйте індивідуальні відмінності в розвитку емоцій та почуттів, емоційні порушення.
- •57.Опишіть чинники виховання емоцій та почуттів.
- •58.Охарактеризуйте ознаки емоційної зрілості, емоційного інтелекту.
- •59.Проаналізуйте соціально-психологічні, особові і професійні чинники ризику психічного вигорання.
- •60.Розкрийте суть чинників психічного вигорання.
- •61 .Обґрунтувати основні причини психічного вигорання, психологічного стресу синдрому вигорання.
- •62.Опишіть стрес на робочому місці і його наслідки для колективної діяльності.
- •71. З'ясуйте сутність та проаналізуйте методики проведення психодрами центрованої на протагоністі, на темі, на групі
- •72. З'ясуйте сутність та проаналізуйте фази психодрами: розігрівання і розминку, власне драматичнее дійство, обговорення
- •78. Обґрунтуйте принципи індивідуального психологічного консультування
- •80. Розкрийте зміст специфічних проблем індивідуального психологічного консультування.
- •81. Охарактеризуйте комунікативні техніки в консультативній допомозі.
- •82. Проаналізуйте особливості консультування тривожних клієнтів.
- •83. Обґрунтуйте особливості консультування при реакціях страху і фобіях.
- •84. Охарактеризуйте психофізіологічні заходи збереження працездатності спеціалістів в екстремальних ситуаціях.
- •85. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення роботи практичного психолога в психоневрологічних установах.
- •86. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення сімейного консультування в кризових ситуаціях.
- •87. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення спортивної діяльності в екстремальних умовах.
- •88. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення психічного та фізичного здоров'я.
- •89. Охарактеризуйте види психологічної підготовки для роботи в екстремальних умовах
- •90.Охарактеризуйте загально-організаційні заходи підтримки працездатності в екстремальних умовах.
89. Охарактеризуйте види психологічної підготовки для роботи в екстремальних умовах
Поняття „екстремальна ситуація” охоплює несприятливі для життєдіяльності, граничні, крайні значення таких елементів ситуації, що вимагають мобілізації адаптивних ресурсів людини [16; 22].
При характеристиці цих ситуацій часто можна зустріти такі визначення: „складні”, „тяжкі”, „особливі”, „емоціогенні”, „критичні”, „аварійні”, „надзвичайні”, „стресогенні”, „надекстремальні”, „гіперстресові” тощо. А йдеться найчастіше про одне – особливості стресорів. Екстремальність розглядається як характеристика впливу на людину стрес-факторів діяльності та її умов. Тут виокремлюються як дуже інтенсивні стрес-впливи, так і слабко інтенсивні (неіснування чи обмежена кількість зовнішніх подразників) [16; 22; 25; 31].
Що стосується поняття „надзвичайна ситуація”, то в тлумачних словниках слово „надзвичайний” трактується як „винятковий, дуже великий”. Словосполучення „надзвичайна ситуація” визначає небезпечні події чи явища, що призводять до порушення безпеки життєдіяльності. Це - обстановка на певній території, що склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного чи іншого нещастя, терористичного акту з людськими жертвами, завдання шкоди здоров’ю, значні матеріальні втрати, порушення умов життєдіяльності. До надзвичайних ситуацій відносяться події, що виходять за межі звичайного життєвого досвіду і можуть викликати стрес травматичного типу в кожної людини.
Надзвичайними ситуаціями називають обставини, що виникають у результаті природних стихійних лих, аварій і катастроф техногенного чи екологічного походження, які викликають різке відхилення від норми життєдіяльності людей, економіки, соціальної чи природної сфери [9]. Внаслідок цього:
1. Інтенсивність впливу на людину зовнішніх і внутрішніх умов збільшується настільки, що викликає зміни в її стані. Зміни в стані можна розглядати як один з критеріїв екстремальності ситуації.
2. Об’єктивні умови, що склалися в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного лиха, терористичного акту, закономірно розглядати як надзвичайні.
3. Різниця між екстремальними і надзвичайними ситуаціями полягає в інтенсивності зовнішнього впливу на людину. У надзвичайних ситуаціях завжди існує небезпека для життя й здоров’я, що позначається на інтенсивності стресової реакції.
4. Стани людини в екстремальних ситуаціях можуть бути адаптивними, неадаптивними і дезадаптивними. При адаптивних станах людина може ефективно виконувати свої функції при оптимальному здоров’ї. Для неадаптивних станів характерне тимчасове зниження ефективності соціального й професійного функціонування, погіршення фізичного самопочуття, тимчасова дисфункція деяких психофізіологічних функцій. При дезадаптивних станах виконання діяльності стає неможливим, а стан вимагає активного корекційного та реабілітаційного втручання.
Екстремальність деяких видів діяльності вимагає створення злагодженої системи психологічного забезпечення.
Психологічне забезпечення діяльності в екстремальних ситуаціях
В обґрунтуванні системи психологічного забезпечення діяльності в екстремальних ситуаціях ми виходили з наступних концептуальних положень.
Психологічне забезпечення діяльності в екстремальних ситуаціях це цілісна система, основними рівнями якої є: соціально-психологічний; власне психологічний; психофізіологічний.
Отже, психологічне забезпечення – це система соціально-психологічних, психологічних і психофізіологічних заходів, спрямованих на оцінку і прогнозування адаптації, індивідуальної і групової надійності, безпеки діяльності в екстремальних ситуаціях, психопрофілактику і психокорекцію неадаптивних психічних і психофізіологічних станів з метою оптимального використання індивідуальних адаптивних ресурсів і здібностей для підвищення ефективності діяльності, збереження і відновлення психічного й соматичного здоров’я. Це система оперативного й адекватного використання сучасних досягнень і можливостей різних теоретичних і прикладних галузей психології (загальної, соціальної, медичної, юридичної, військової, психології діяльності в особливих умовах, психофізіології) у забезпеченні діяльності в екстремальних умовах.
Система охоплює всі етапи роботи з персоналом: вихід на роботу, адаптація в екстремальних умовах діяльності, професійно-психологічна підготовка, виконання завдань в екстремальних ситуаціях тощо.
Психологічне забезпечення призначене для проведення комплексу соціально-психологічних, психологічних і психофізіологічних заходів, спрямованих на підвищення адаптивності до стресу, формування індивідуальної і групової професійної надійності і забезпечення безпеки діяльності в екстремальних умовах.
Система психологічного забезпечення діяльності включає такі основні підсистеми (блоки):
1. Професійно-психологічний відбір кадрів для діяльності в екстремальних умовах.
2. Психологічне забезпечення професійної адаптації в умовах стресу.
3. Психологічна підготовка до діяльності в екстремальних ситуаціях.
4. Психологічний супровід в екстремальних ситуаціях.
5. Психологічна допомога (у тому числі й екстрена) в екстремальних умовах діяльності.
6. Психологічна реабілітація співробітників після їх участі в діях, пов’язаних з професійним ризиком і небезпекою.
Психологічна готовність до дій в екстремальних умовах є метою й результатом психологічної підготовки [10]. Вона складається з двох системних блоків: 1) функціональної готовності, що припускає сформованість професійно важливих знань, умінь і навичок адаптивного копінгу й управління станами; 2) особистісної готовності, що включає сформованість і розвиненість адаптивних індивідуально-психологічних і індивідуально-психофізіологічних властивостей.
Ми виокремлюємо два рівні психологічної підготовки: базовий і оперативний.
Базовий рівень спрямований на формування психологічної готовності до широкого спектра стресогенних ситуацій діяльності. Базова психологічна підготовка здійснюється одноразово.
Оперативний рівень підготовки має забезпечити формування готовності до дій в конкретних стресових ситуаціях діяльності. Здійснюється щоразу перед виконанням професійного завдання в екстремальній ситуації.
При наявності потенційної загрози, небезпеки, незважаючи на відбір та підготовку персоналу, необхідний постійний психологічний супровід фахівців у надзвичайних ситуаціях.
