- •Рецензія
- •Передмова
- •I. Опис навчальної дисципліни «земельне та аграрне право»
- •Тематичний план навчальної дисципліни «земельне та аграрне право» для підготовки бакалаврів галузі знань «Право» та напрямом підготовки 6.030401 «Право»
- •III. Зміст дисципліни за темами загальна частина (теми 1.1.-1.8)
- •Тема 1.1. Загальні положення земельного та аграрного права як галузей права. Земельне та аграрне законодавство
- •Зміст лекції
- •1. Предмет і методи земельного та аграрного права.
- •Загальна характеристика земельного права.
- •2. Земельні та аграрні відносини, їх загальна характеристика.
- •Класифікація аграрних правовідносин
- •Глава 2 цк України містить перелік підстав виникнення, зміни чи припинення правовідносин, в тому числі аграрних.
- •3. Об’єкти і суб’єкти земельних та аграрних правовідносин.
- •Тема 1.2. Розвиток земельних відносин в україні
- •3. Загальна характеристика земельної реформи в Україні
- •Тема 1.3. Право власності на землі. Набуття, перехід та припинення права власності на земельні ділянки
- •1. Поняття права власності на землю.
- •2. Особливості змісту права власності на землю.
- •3. Форми власності на землю
- •Тема 1.4. Право землекористування
- •1. Поняття права землекористування.
- •2. Види права землекористування, їх характеристика
- •3. Особливості право постійного землекористування
- •4. Право орендного землекористування
- •5. Загальна характеристика земельного сервітуту
- •Тема 1.5. Обмеження та обтяження прав на землю
- •1. Поняття обмежень та обтяжень прав на землю
- •2. Загальна характеристика обмежень прав на землю
- •2. Загальна характеристика обтяжень прав на землю
- •4. Земельний сервітут як окремий різновид обтяжень прав на землю
- •Тема 1.6. Управління у галузі земельних відносин
- •. Поняття управління у галузі земельних відносин
- •2. Органи управління земельними відносинами
- •3. Функціонально-правове забезпечення управління в галузі земельних відносин
- •3.1. Поняття функцій управління
- •3.2. Планування використання земель
- •3.4. Розподіл та перерозподіл земель
- •3.5. Моніторинг земель
- •Тема 1.7. Правова охорона земель
- •Поняття правової охорони земель
- •Засоби з охорони земель можна класифікувати на:
- •Захист земель від несприятливих природних і техногенних процесів.
- •5. Збереження природних водно-болотних угідь
- •6. Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів
- •Стаття 165.(зк) Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
- •3. Рекультивація порушених земель
- •4. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами.
- •Тема 1.8. Юридична відповідальність за земельні та аграрні правопорушення
- •Загальна характеристика відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин
- •2. Правопорушення у сфері земельних відносин як підстава юридичної відповідальності
- •3. Види юридичної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин.
- •3.1. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері земельних відносин
- •Особлива частина (тЕми 2.1.-2.8)
- •Тема 2.1. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
- •1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- •Висновок до першого питання
- •2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •Висновок до другого питання
- •3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •4. Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •Висновок до четвертого питання
- •Тема 2.2. Правовий режим земель житлової та громадської забудови
- •Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.
- •Особливості правового режиму земель житлової та громадської забудови.
- •Тема 2.3. Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
- •1. Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
- •2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
- •3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення
- •4. Правовий режим земельних ділянок, у межах яких наявні природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Тема 2.4. Правовий режим земель оздоровчого та рекреаційного призначення
- •1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- •2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
- •Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
- •4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- •5.Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •6. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів
- •Тема 2.5. Правовий режим земель історико-культурного призначення
- •Стаття 53. Склад земель історико-культурного призначення
- •Стаття 54 Використання земель історико-культурного призначення
- •Тема 2.6. Правовий режим земель лісогосподарського призначення
- •2. Умови і порядок надання та використання лісогосподарських земель.
- •3. Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на окремих категоріях земель
- •Тема 2.7. Правовий режим земель водного фонду
- •Землі водного фонду
- •Стаття 60. Прибережні захисні смуги
- •Тема 2.8. Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення
- •Стаття 65. Визначення земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
- •Зм 3. Аграрне право (т. 3.1. -3.4)
- •Тема 3.1. Правове становище господарських товариств в апк
- •1. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •2. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •3. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •4. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •5. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю
- •Висновок до п’ятого питання
- •Тема 3.2. Правовий статус сільськогосподарського кооперативу
- •Поняття та види сільськогосподарських кооперативів
- •5. Розподіл прибутків кооперативу відбувається незалежно від паю, який вніс член кооперативу, а залежно від наслідків тих господарських операцій, які провів кооператив.
- •7. Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
- •2. Членський характер об'єднання.
- •4. Пайовий характер майна кооперативу; обмеження виплат часток доходу на пай.
- •2) Розташування, як правило, у сільській місцевості.
- •Висновок до першого питання
- •2. Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •Висновок до другого питання
- •3. Статути сільськогосподарських кооперативів
- •4. Членство в сільськогосподарських кооперативах
- •Тема 3.3. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •1. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства
- •Висновок до першого питання
- •2. Правовий режим майна особистого селянського господарства
- •Висновок до другого питання
- •3. Правовий режим земель особистого селянського господарства
- •Висновок до питання 3
- •4. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Тема 3.4. Договірні відносини сільськогосподарських організацій (орендні відносини)
- •1. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сільському господарстві
- •Висновок до першого питання
- •2. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •Висновок до другого питання
- •3. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції
- •Висновок до питання
- •4. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
- •Iy.Тематика рефератів Земельне право
- •Аграрне право
- •Тестові завдання Земельне право
- •Аграрне право
- •Yi. Контрольні питання з курсу
- •Yii. Тестові завдання та задачі для самоконтролю
- •7.1. Тестові завдання для самоконтролю земельне право
- •Аграрне право
- •7.2. Задачі для самоконтролю Земельне право Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Аграрне право Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Yiii. Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •IX. Рекомендована література зем ельне право
- •Аграрне право Основна:
- •Додаткова:
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
Тема 2.5. Правовий режим земель історико-культурного призначення
Самостійна робота
1. Поняття і склад земель історико-культурного призначення.
2. Загальний правовий режим земель історико-культурного призначення.
3. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення.
4. Правовий режим охоронних зон пам’яток культури.
Стаття 53. Склад земель історико-культурного призначення
1. До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:
а)історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;
б)городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;
в)архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.
Статус на правовий режим земель історико-культурного призначення визначається Земельним кодексом»
Законом України від 16 червня 1992 року «Про природно-заповідний фонд» (ст. 7), Законом України від 8 червня 2000 року «Про охорону культурної спадщини».1
Вищенаведений Закон від 8 червня 2000 року регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру довкілля.
Земельні території пам'яток, охоронних зон, музеїв-заповідників, археологічних і інших охоронюваних об'єктів належать до земель історико-культурного призначення і включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної документації (стаття 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Об'єкти історико-культурного призначення незалежно від форм власності відповідно до їхньої антропологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до реєстру на об'єкт культурної спадщини на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.
Занесення об'єкта культурної спадщини до реєстру та внесення змін до нього провадиться відповідно до категорії пам'ятки:
а) пам'ятки національного значення — постановою Кабінетів Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;
б) пам'ятки місцевого значення — рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належить питання охорони культурної спадщини, протягом одного місця з дня одержання подання.
Об'єкти культурної спадщини на території України охороняються державою згідно зі статтями 22-37 Закону від 8 червня 2000 року. Усі власники пам'яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам'ятки і землі, що обслуговують їх, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Порядок укладення таких договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із Закову України «Про охорону культурної спадщини».