17. Характеристика зорових галюцинацій, їх види.

Зорові галюцинації бувають безформними - полум'я, туман, дим (автопсії) - і предметними; натуральної, зменшеної (мікроптичні) і збільшеної, гігантської (макроптичні) величини; безбарвними, природно пофарбованими або вкрай інтенсивного фарбування; рухливими або нерухливими; немінливими по змісту (стабільні) і постійно мінливими у вигляді різноманітних подій, що розігруються як на сцені або як на кіноекрані (сценоподібні). Зміст галюцинацій може бути страхаючої, викликати жах або, навпаки, цікавість, замилування.

Також виділяють види зорової галюцинації:

1. Аутоскопічні галюцинації – зорові галюцинації, які супроводжуються видінням власного образу.

2. Макропсичні галюцинації – зорові галюцинації, в яких образи постають з незвичайно великими, інколи гігантськими розмірами. Мікропсичні галюцинації – зорові галюцинації з образами, що мають дуже малі розміри

3. Нормопсичні галюцинації – зорові галюцинації, в яких образи об'єктів відповідають загальним уявленням про їхні розміри.

4. Панорамні галюцинації – зорові галюцинації, в яких переважають образи у вигляді розгорнутих, часто нерухомих пейзажів, видінь ландшафту та ін.

5. Поліоптичні галюцинації – зорові галюцинації, що характеризуються численними, стереотипними образами.

18. Слухові галюцинації, їх характеристика

Найбільш поширені слухові галюцинації – сприйняття неіснуючих звуків. Деякі пацієнти чують голоси майже постійно, інші тільки епізодично. Голоси можуть бути доступні для розуміння чи ні, але, як правило, вони зрозумілі пацієнту і повторюють його думки, коментують їх чи ж його дії, сперечаються, загрожують, лають, проклинають. Деякі авторитетні фахівці розглядають безперервні слухові галюцинації як діагностичну ознаку шизофренії, якщо немає доведеного захворювання мозку або хронічної наркоманії. Можливі також зорові або тактильні галюцинації, хоча вони значно менш поширені. Як правило, галюцинації поєднуються з іншими симптомами і часто включені в маревні переконання. Наприклад, галюцінаторні голоси можуть сприйматися як частина електронної підслуховуючої системи.

Слухові галюцинації розділяють на акоазми (слухання окремих звуків, гудків, шумів, пострілів) і фонеми, або вербальні галюцинації (слухання слів, розмов).

По інтенсивності слухові галюцинації бувають тихими, голосними, натуральними.

Зміст їх може бути байдужним, загрозливим, лиховісним, попереджуючим, що пророкує.

Виділяють галюцинації, що коментують (голос або голоси висловлюють думку про кожну дію хворого) і імперативні (голос або голоси наказують робити ту або іншу дію).

19. Порушення мнестичної функції.

Похилий вік сприяє розвитку порушень мнестичної функції, що пов’язано із змінами під час старіння організму.

По-перше, в процесі фізіологічного старіння в головному мозку відбуваються структурні, нейрофізіологічні та нейрохімічні зміни, які можуть бути причиною погіршення пам’яті, уваги та інших когнітивних розладів.

По-друге, з віком зменшується нейрональна пластичність, тобто здатність нейронів головного мозку змінювати свої функціональні властивості під впливом зовнішнього середовища. Це призводить до зменшення компенсаторних можливостей головного мозку при різних патологічних станах.

По-третє, похилий вік є сильним і незалежним фактором ризику розвитку судинних і дегенеративних захворювань, що супроводжуються когнітивними порушеннями.

Все вищезгадане підтверджується результатами досліджень багатьох науковців, які виявили зниження числа нейронів ( на 0,1- 0,2% за рік після 50 років), їх дендритів, сина псів, рецепторів, втрату гліальних елементів.