4. Культура верстки. Технічні вимоги до верстки. Поліграфічні норми.

5. Етапи підготовки видання до друку.

1. пошук потрібного автора та оригіналу,

2. рецензування,

3. перше читання,

4. літературне редагування,

5. технічне редагування,

6. верстка,

7. читання верстки,

8. виведення верстки на папір,

9. звірка,

10. виведення оригінал-макета на плівки,

11. художнє оформлення

6. Правила верстки основного тексту.

Текстові сторінки видання — це, власне, весь основний текст видання. При їх верстанні слід дотримуватися таких основних вимог:

1. абсолютна точність розмірів сторінок як за шириною, так і за висотою з мінімальним переносом;

2. однаковий характер усіх сторінок видання, які мають однакові елементи, а саме – рівність відбивок всіх заголовків і підзаголовків різних рангів, приміток у тексті, зносок, підписів під рисунками; однаковий спосіб заверстки однотипних ілюстрацій, однакова відбивка колонтитулів і колонцифр, норм і сигнатур і т. п.

3. повне співпадання рядків та загальних розмірів парних і непарних сторінок, а також суміщення тексту на цих сторінках між собою на просвіт. Цього можна досягнути шляхом приведення шрифтів різного кегля, формул, які є на даній сторінці, до цілого числа рядків основного кегля шрифтів за допомогою різного роду відбивок;

4. недопустимість «висячих рядків», тобто сторінка не повинна починатися неповним кінцевим рядком і закінчуватися абзацним;

5. останній рядок непарної сторінки не повинен закінчуватися переносом;

6. в суміжних рядках міжслівні пробіли не повинні різко різнитися між собою за шириною. В трьох чи більше суміжних рядках міжслівні пробіли не повинні розташовуватися один під одним по вертикалі чи по нахиленій лінії, утворюючи так звані «коридори» чи «сходи», які псують загальний вигляд сторінки і ускладнюють читання;

7) текст кінцевого рядка повинен бути в 1,5—2 рази більшим від розміру абзацного відступу, тобто містити в собі 5—7 літер.

7. Правила верстки: перенесення слів і символів

Технічні правила переносу

Заборонено

• Ділити переносом скорочення, написані великими літерами

• Ділити скорочення, які стоять перед власними назвами, від самих власних назв (м. Ірпінь)

• Відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1998 р. (а не 1998 // р.), 20 га (а не 20 // га), 15 см (а не 15 // см), 8 г (а не 8 // г).

•  Переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, які до них відносяться: Т. Г. Шевч+нко (а не Т. Г. // Шевч+нко), гр. Борис+нко (а не гр. // Бори­с+нко), акад. (доц., проф.) Гончар+нко (а не акад. (доц., проф.) // Гончар+нко), тов. Кот$к (а не тов. // Котюк).

Проте коли імена, звання тощо подаються повністю, то прізвище, а також по батькові можна переносити.

• Відривати й переносити граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-й (а не 2- // й), 5-го (а не 5- // го), 15-му (а не 15- // му) та ін.

•  Розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т. ін., т-во і под.

• Переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

• Ділити переносом складні скорочення (і т. п., і т. д.)

• Відділяти переносом номер рубрики від її назви

• Відділяти переносом спеціальні знаки від цифр, що стоять за ними (№ 1)

• Відділяти прийменники та сполучники від слів, яких вони стосуються

• Робити більше ніж 3-4 переноси підряд

• Закінчувати рядок підряд 3-4 крапками, комами, тире, двакрапками, крапка з комою…)

• Відривати дужки або лапки від тексту. Якого вони стосуються, і переносити їх у наступний рядок чи залишати у попередньому)

• Робити переноси у виданнях для читачів початківців (дошкільнят, дітей 1-го класу)

• Робити переноси в заголовках (крім тих, що йдуть у підбір із текстом)