13. Верстка титульних елементів видання.

Після форзацу у виданні завжди розташовують титульні елементи. Дообов’язкових титульних елементів належить титульний аркуш та, звичайно, зворот титульного аркуша. Факультативними елементами вважаються авантитул, контртитул, фронтиспис та шмуцтитули.На титульному аркуші розміщені елементи, які мають свою чіткукласифікацію та правила розміщення на сторінці. Згідно класифікації, яку подає В.І. Сава є п’ять основних груп елементів титульного аркуша:

1. Надзаголовкові дані;

2. Відомості про авторів;

3. Підзаголовкові дані;

4. Відомості про упорядника, перекладача, ілюстратора;

5. Вихідні дані.

Авантитул (від французького avant

— перед і латинського titulus — напис, заголовок) — це перша сторінка книжкового блока, один з композиційно-декоративних елементів книги. Тексти на авантитулі, як правило, тієї ж гарнітури, що і титул, але меншого кегля — не більше 12—14 пунктів. Авантитул може ще іменуватися фортитулом або вихідним листком. Колонцифру на авантитулі не ставлять.

Контртитул (від латинських contra

— проти і titulus— напис, заголовок) —додатковий титул, як правило, в багатотомних чи перекладних виданнях. Розмі- щується на лівій стороні титульного розвороту.

Фронтиспис (від французького

frontispice, від латинських frons, frontis — лоб і spicio — дивлюся) — як правило, ілюстрація в книзі, розміщена на

лівій стороні розвороту титульного аркуша. На фронтисписі розміщують відтворений в різних техніках портрет автора або особи, про яку йде мова в творі.

Верстають фронтиспис згідно з вказівками художника чи художньо-технічного редактора. Коли таких вказівок не-має, тоді зображальні елементи розташовують на оптичній середині сторінки.

Титульний аркуш (від латинського titulus — напис, заголовок) — заголовний лист видання, основний титульний елемент книги, на якому даються головні відомості про неї — прізвище автора, назву, жанр, місце і час видання, видавництво, марку видавництва, марку серії, номер тому і т. п. Як правило, титул розміщують на першій сторінці видання і він займає всю сторінку.

Вихідні дані, які включають місце випуску видання, назву видавництва чи видавничої організації і рік випуску видання, потрібно розташовувати у вказаній послідовності. Ці дані частково чи повністю можуть бути перенесені на авантитул, контртитул чи останню сторінку.

вихідних даних. Верстається він завжди на парній сторінці. На звороті титульного аркуша розміщують:

1. бібліотечний шифр (в лівому верхньому куті);

2. відомості про передрук, якщо такі є;

3. імена авторів передмови, вступної статті, післямови, приміток і коментарів та інших елементів апарату видання. Рекомендовано всі прізвища та імена подавати в називному відмінку;

4. макет анотованої каталожної картки, який при необ- хідності може бути перенесений на останню сторінку видання;

5. реферат чи анотацію. Анотацію набирають шрифтом заниженого кегля на зменшений формат і верстають на оптичній середині з двосторонньою втяжкою;

6. комплексний книготорговельний індекс — шифр в лівому нижньому кутку сторінки складання;

7.ISBN (в лівому нижньому кутку сторінки складання під комплексним книготорговим індексом-шифром);

8. копірайт — знак охорони авторського права — в правому нижньому кутку сторінки складання.