56.Гарантія як вид забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 546 ЦК встановлені різні види забезпечення виконання зобов’язання. За характером дій кредитора у разі порушення основного зобов’язання їх прийнято поділяти на дві групи:

- зобов’язальні, в яких кредитор має право вимагати вчинення певних дій на його користь іншою особою (що надала забезпечення)

- речово-правові, в яких кредитор має самостійне право накласти стягнення на майно (речове право на чуже майно).

- До зобов’язальних способів належать: неустойка, порука, гарантія та завдаток.

- До речово-правових способів належать: застава і при тримання.

1. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

1. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

2. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

3. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

1. Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

2. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

3. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

4. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

5. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

1. Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

2. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності — в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

1. Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

2. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

3. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.

1. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

1. Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

1. Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку дії гарантії;

3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

1. Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

2. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Відмінності між порукою і гарантією:

1) порука виникає на підставі договору, гарантія встановлюється одностороннім правочином;

2) поручителем може виступити будь-який учасник цивільних відносин, а гарантом – лише банк, інша фінансова установа, страхова організація;

3) у разі порушення основного зобов’язання поручитель разом з боржником несуть солідарну відповідальність перед кредитром, гарант відповідає (сплачує грошову суму) виключно відповідно до умов наданої гарантії;

4) у разі виконання зобов’язання поручителем до нього переходять усі права кредитора, гарант після виконання зобов’язання визначеного гарантією отримує право регресу до боржника.