- •Предмет і поняття цивільного права
- •Цивільне законодавство України: поняття, структура. Дія актів цивільного законодавства в часі, просторі та за колом суб’єктів
- •Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види
- •Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види
- •Часткова цивільна дієздатність
- •Повна цивільна дієздатність
- •8/ Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи: підстави, порядок, правові наслідки
- •9. Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок, правові наслідки.
- •10. Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок, правові наслідки.
- •11.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок, правові наслідки.
- •12?????. Поняття та ознаки юридичної особи: Характеристика основних теорій юридичної особи.
- •15. Види та організаційно правові форми юридичних осіб.
- •14. Цивільна право і дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •15. Господарські товариства як юридичні особи.
- •16. Речі як об’єкти цивільних прав, їх класифікація.
- •Валютні цінності
- •17. Цінні папери: поняття, групи, види, джерела правового регулювання. Передання прав за цінними паперами.
- •18.Правочин: поняття, ознаки, види.Умови дійсності правочину
- •19. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •21.22 Поняття та види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину .Недійсність окремої частини правочину.
- •23. Представництво: поняття, юридична природа, ознаки, підстави виникнення.Види цивільно-правового представництва.
- •Інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства
- •24.Довіреність: поняття, підстави видачі, види, форма. Зміст довіреності. Припинення представництва за довіреністю.
- •Позовна давність: поняття, види. Початок перебігу позовної давності.
- •26.Зупинення і переривання перебігу позовної давності. Правові наслідки пропуску позовної давності.
- •27.Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття і зміст права власності. Суб’єкти права власності.
- •.Набуття права власності на новостворену річ. Переробка речі як підстава набуття права власності. Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •Набуття права власності за набувальною давністю.
- •Загальна характеристика підстав (способів) припинення права власності.
- •Право спільної часткової власності.
- •Право спільної сумісної власності.
- •Віндикація як спосіб захисту права власності. Межі віндикації.
- •Негаторний позов та позов про визнання права власності.
- •41.Авторське право: поняття, джерела. Об’єкти авторського права.
- •1) Акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;
- •3) Повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
- •4) Інші твори, встановлені законом.
- •Суміжні права: поняття, джерела правового регулювання. Об’єкти і суб’єкти суміжних прав.
- •61. Винахід і корисна модель: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони
- •Продукт
- •44. Промисловий зразок: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони.
- •45. Зміст права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •47. Торговельна марка, як об’єкт права інтелектуальної власності
- •46. Комерційна таємниця як об’єкт права інтелектуальної власності
- •50. Сторони та треті особи у зобов. Множинність сторін. Заміна сторін у зобов.
- •51.52,53 Виконання зобов : пон. Принципи, суб’єкти. Строк , місце і спосіб виконання зобов.
- •55. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •56. Порука як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •56.Гарантія як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •Завдаток: поняття, функції, співвідношення з авансом. Правові наслідки порушення забезпеченого завдатком зобов’язання.
- •57.Застава: поняття, види, підстави виникнення. Договір застави, його сторони, зміст та форма. Звернення стягнення на предмет застави.
- •Стаття 583. Сторони у договорі застави
- •Стаття 584. Зміст договору застави
- •Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави
- •Стаття 593. Припинення права застави
- •54.Припинення зобов’язання.
- •Поняття договору в цивільному праві. Свобода договору та її межі.
- •63. Порядок укладення договору.
- •64. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, сфера його застосування та джерела правового регулювання. Сторони та форма договору купівлі-продажу.
- •Судовий прецедент
- •Договір (наприклад - попередній договір або договір запродажу).
- •65. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •66. Договір поставки.
- •Договір дарування: поняття, ознаки. Сторони в договорі. Предмет договору дарування. Форма договору.
- •1) Односторонній або двосторонній;
- •3) Безвідплатний.
- •- Співвідношення моментів укладення договору та виникнення права власності
- •68. Договір довічного утримання: поняття, ознаки. Сторони у договорі. Форма договору довічного утримання (догляду).
- •1) Односторонній або двосторонній
- •2) Реальний або консенсуальний
- •3) Відплатний;
- •4) Ризиковий (алеаторний)
- •Співвідношення моментів укладення договору та виникнення права власності
- •69.. Договір найму (оренди): поняття, ознаки, сфера застосування та джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Зміст договору найму (оренди).
- •1) Двосторонній;
- •2) Консенсуальний;
- •3) Відплатний.
- •70. Договір прокату.
- •Договір фінансового лізингу.
- •1) Двосторонній;
- •3) Відплатний.
- •Договір найму житла: поняття, ознаки. Предмет договору найму житла. Плата за користування житлом. Строк договору найму житла.
- •Договір позички
- •Договір підряду: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони та зміст договору підряду.
- •Договір побутового підряду
- •Договір будівельного підряду
- •Договір перевезення вантажу
- •Договір перевезення пасажира і багажу
- •80. Договір зберігання: поняття, ознаки, сторони. Форма договору зберігання. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) чи пошкодження речі
- •82. Поняття страхування. Джерела правового регулювання. Види і форми страхування. Страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач.
- •Договір доручення
- •118. Договір позики
- •119. Кредитний договір
- •87. Договір банківського рахунка
- •Стаття 1067. Укладення договору банківського рахунка
- •1. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
- •2. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
- •Глава 72 банківський рахунок
- •Стаття 1066. Договір банківського рахунка
- •Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком
- •Стаття 1075. Розірвання договору банківського рахунка
- •1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
- •2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
- •Стаття 1131. Форма та умови договору про спільну діяльність
- •1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
- •89.Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу
- •Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди з оголошенням конкурсу
- •90.Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •1. Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі.
- •91.Зобов’язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою.
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Поняття та види спадкування. Спадщина, її склад. Об’єкти, які не входять до складу спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
- •96. Спадкоємці. Усунення від права на спадкування. Стаття 1222. Спадкоємці
- •97. Спадкування за заповітом.
- •98. Спадкування за законом.
- •99.(Вроді здійснення права на спадкування))Прийняття спадщини та оформлення спадкових прав.
Договір побутового підряду
За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 865 ЦК).
До відносин договору побутового підряду застосовуються загальні положення договору підряду з врахуванням особливостей, що містяться в § 2 гл. 61 ЦК та спеціальних правилах.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний і відплатний.
Сторонами договору є підрядник і замовник. Підрядником завжди є комерційна організація або фізична особа-підприємець, які здійснюють підприємницьку діяльність з виконання відповідного виду робіт, а замовником — лише фізична особа для задоволення побутових та інших особистих потреб.
Договір побутового підряду — це публічний договір, оскільки може укладатися з використанням публічної оферти. Тому до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Договір побутового підряду можна віднести до договорів приєднання.
Істотною умовою договору є умова про предмет.
Предметом договору є результат робіт, призначений для задоволення побутових та інших особистих потреб, а не для здійснення підприємницької діяльності. Однак законодавець пов'язує споживчий характер не з результатом, а із самою роботою, яку виконує підрядник. Тому не вважатимуть побутовим підрядом договір, укладений фізичною особою з підприємством з виготовлення чайників. Результат робіт має споживчий характер, однак сама робота і відносини при цьому не можна розглядати як відносини побутового підряду через те, що немає споживчого характеру самої роботи.
Форма договору: усна або письмова. Він вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. При цьому, якщо у замовника немає цього документа, це не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.
Переддоговірні обов'язки, згідно зі ст. 868 ЦК, полягають у тому, що підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Крім того, підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка виконуватиме роботу, якщо за характером роботи це має значення.
Для гарантії захисту прав замовника в ст. 867 ЦК передбачено, що підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.
Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Крім того, робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. Однак за згодою замовника роботу він може оплатити при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або в повному обсязі.
Замовникові надано право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не є частиною ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.
Через це підрядник зобов'язаний під час здачі робіт замовнику повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог. Якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, було укладено договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, що їх мав на увазі замовник, то замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 872 ЦК, якщо підрядник допустив істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:
• виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;
• розірвання договору та відшкодування збитків.
У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати:
• безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк;
• відшкодування його витрат на усунення недоліків;
• відповідного зменшення плати.
Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може пред'явити замовник або його правонаступник протягом 10 років із моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачено більш тривалі строки (строки служби). Крім того, таку вимогу може бути пред'явлено незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку. У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.
Законодавець у ст. 874 ЦК передбачає права підрядника у разі нез'явлення або іншого ухилення замовника від прийняття виконаної роботи. Зокрема, підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника. Однак підрядник має право у випадках, визначених ч. 1 ст. 874 ЦК, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування.
