70. Договір прокату.

Договір прокату є одним з різновидів договору оренди. Він має деякі особливості тавідмінності від інших договорів. Отже договір прокату полягає в переданні рухомої речі в користування за плату на певний строк від наймодавця, який здійснює підприємницьку діяльність, до наймача. Ст. 787 ЦК. Першою особливістю даного договору є предмет договору, а це є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб, якщо інше не передбачене в договорі. Плата за прокат речі проводиться в особливій формі: згідно тарифів, які встановлює наймодавець. Важливо й те, що договір прокату відноситься до публічних договорів. Мається на увазі те, що наймодавець не має права відмовити в укладенні договору, якщо до нього звертаються бажаючі особи. Наймач в прокаті не має права на укладення договору піднайму. Процедура припинення і розірвання договору прокату є значно простішою від попередніх, наймач може повернути річ наймодавцеві в будь-який час.

До об’єктів договору прокату належать рухомі речі, такі, як побутова техніка, радіо- та телеапаратура, аудіо-, та відеокасети, компакт диски, інструменти, спортінвентар.

Стаття 787

1. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. 2. Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. 3. Договір прокату є публічним договором.

1. Договір прокату є різновидом договору оренди (найму). Виділення його в особливий вид обумовлено специфікою, пов'язаною з цілями цього договору, складом його учасників і колом орендованих об'єктів. Як орендодавці за договором прокату виступають комерційні організації, для яких здавання майна в оренду є постійною підприємницькою діяльністю (у більшості випадків це спеціалізовані служби прокату). 2. Договір прокату є договором приєднання, тобто його умови встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

3. Договір прокату віднесений до категорії публічних договорів. Згідно зі ст. 633 ЦК публічним визнається договір, що укладається комерційною організацією, яка спеціалізується на продажу товарів, виконанні робіт або наданні послуг широкому колу споживачів, що у силу характеру своєї діяльності зобов'язана їх надавати будь-якій зацікавленій особі. У цьому зв'язку організація — наймодавець не має права, при наявності можливості надати відповідні речі в користування, відмовляти будь-кому в укладенні договору, не повинна віддавати перевагу одній особі перед іншою, у т. ч. при визначенні розмірів плати за користування предметами прокату й інших умов (вони для всіх користувачів повинні бути однаковими). Винятком є лише випадки, коли законом чи іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. При необгрунтованому відмовленні комерційної організації від укладення публічного договору споживач (майбутній наймач) має право звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків. Фізичні особи захищають свої права в загальних судах, а юридичні — в господарських. За договором прокату наймач одержує майно не у власність, а лише в тимчасове користування. Цією ознакою цей договір відрізняється від договорів купівлі-продажу, міни, за якими покупець майна стає його власником. Оскільки наймач є лише тимчасовим користувачем майна, по закінченні строку договору чи у випадку його дострокового розірвання він зобов'язаний повернути взяте в найом майно наймодавцю в справному вигляді .

Стаття 788

1. Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. 2. Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.

1. Предметом прокату може бути тільки рухоме майно, надане в тимчасове володіння і користування за плату. В основному це речі, що використовуються в споживчих цілях: предмети побутової техніки, радіо- і телевізійна апаратура тощо. Об'єктом прокату можуть бути й інші речі, наприклад прилади і деякі види устаткування, використовувані, зокрема, науково-дослідними організаціями, невеликими підприємствами, будівельними й іншими організаціями. Як правило, це дорога техніка, купувати яку невигідно, тому що потреба в ній може виникати в різних . організацій чи громадян-підприємців на порівняно нетривалий строк. При видаванні предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації. Транзисторні приймачі, магнітофони, програвачі, електронно-обчислювальні машини та інша апаратура, яка працює на сухих елементах живлення (батарейках), видаються в прокат повністю укомплектованими новими елементами живлення, що забезпечують їх нормальну роботу. 2. Предметом договору прокату можуть бути тільки індивідуально визначені, не споживані речі (нежитлові приміщення, устаткування, машини тощо), не знищувані в процесі їх використання, адже здане в найом майно підлягає поверненню. За цією ознакою даний договір відрізняється від договору позики, за яким позичальник придбає майно у власність, і він зобов'язаний повернути позикодавцю таку ж кількість речей того ж роду. Грошові кошти не можуть бути предметом орендних зобов'язань, оскільки поверненню підлягає певна грошова сума, а не конкретні купюри. Передання грошей або іншого споживаного майна з обов'язковим поверненням тієї ж кількості матеріальних цінностей оформляється зобов'язаннями позики, в яких майно переходить у власність позичальника.

Стаття 789

1. Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

Платежі можуть вноситися періодично чи одноразово, що повинно бути обумовлено договором. Згідно з Порядком при оформленні предметів прокату на термін до ЗО діб наймач уносить оплату повністю за весь час користування предметом прокату відповідно до діючих тарифів. За прокат предметів, виданих на тривалий термін (понад місяць), оплата вноситься щомісяця: за перший місяць — при виданні предмета прокату, а за кожний наступний — не пізніше 7 днів після дня закінчення терміну платежу, зазначеного в договорі прокату (замовленні-зобов'язанні). Оплата за користування окремими предметами прокату (музичні інструменти, швейні машини та інше) здійснюється в пунктах прокату у спеціально виділених приміщеннях за годинним тарифом.

1. Наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час. 2. Плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

1. Згідно зі ст. 790 ЦК наймач має право відмовитися від договору прокату в будь-який час. Стаття, що коментується, встановлює виняток із загального правила про неприпустимість однобічного відмовлення від зобов'язань. Відмовлення від договору підлягає беззастережному прийняттю орендодавцем (природно, при одночасному поверненні предмета прокату).

1. Наймач не має права на укладення договору піднайму. 2. Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем. 3. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.

1. Стаття 791 ЦК обмежує права за розпорядженням майном, отриманим за договором прокату. Наймач не має права здавати його в суборенду, передавати свої права й обов'язки за договором іншій особі, надавати це майно в безоплатне користування, у заставу і т. ін. Дане обмеження також обумовлено специфікою договору прокату, метою якого є задоволення споживчих потреб безпосередньо наймачів. Будь-яке передання предмета прокату іншій особі допускається лише шляхом припинення відносин прокату з даним наймачем і укладенню договору прокату з новим користувачем. 2. Виходячи зі специфіки відносин за договором прокату, ч. З ст. 791 ЦК покладає на наймодавця обов'язок по проведенню як капітального, так і поточного ремонту майна, зданого в оренду. Тим самим встановлюється виняток із загального правила, відповідно до якого проведення поточного ремонту є обов'язком наймача (ст. 776 ЦК), якщо інше, як сказано в цьому пункті, не встановлено законом чи договором. Це обумовлено тим, що наймодавець за договором прокату — спеціалізована організація, на яку покладено широке коло обов'язків по обслуговуванню споживачів. Згідно з Порядком, у разі виходу з ладу предмета прокату, наймодавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів із дня одержання заяви від наймача усунути недоліки на місці, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні строк ремонту подовжується до 10 днів. За згодою наймача наймодавець може замінити несправний предмет іншим аналогічним предметом без додаткової оплати наймачем витрат, пов'язаних із цією заміною. Коли наймодавець неспроможний своєчасно усунути пошкодження в предметі прокату або замінити іншим рівноцінним предметом, то наймачу пропонується предмет іншої моделі (марки, типу) з переоформленням договору прокату та врахуванням діючих тарифів, з транспортуванням предмета прокату за рахунок наймодавця. За час перебування предмета прокату в ремонті оплата за прокат не проводиться, за винятком випадків, коли наймачу предмет прокату було замінено на рівноцінний. 3. Як виняток із правил, передбачених ч. 1 ст. 777 ЦК, наймач за договором прокату не наділяється переважним правом на поновлення його після закінчення строку раніше укладеного договору. Не застосовується до нього і правило про продовження (поновлення) договору на невизначении строк при фактичному продовженні наймачем користування майном після закінчення терміну договору. З цього не випливає, що наймач позбавлений можливості укласти договір прокату на новий строк, але діяти він повинен на загальних підставах. Однак слід мати на увазі, що згідно з п. 4.3 Порядку наймодавець має право за заявою наймача передати йому у власність предмет прокату, який був у цього наймача весь строк його експлуатації, передбачений нормативно-технічною документацією на цей предмет прокату, а в разі відсутності такого строку — згідно з чинним законодавством.