Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСІ ПИТАННЯ з економіки.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
115 Кб
Скачать
☆
  1. Класичний, кейнсіанський та неокласичні погляди на можливість досягнення макрорівноваги.

Грунтується на кількох гіпотезах: 1)Рівновага встановлюється в результаті взаємодії ринків ресурсів, товарів, грошей та заощаджень(інвестицій). 2)Вихідним у встановленні рівноваги є ринок ресурсів. 3)На ринках ресурсів і товарів існує рівень цін, який врівноважує попит і пропозицію, і завдяки цінам відбувається автоматичне очищення ринків як від зайвого попиту, так і від зайвої пропозиції. Класична економічна теорія виходить з двох основних положень. По-перше, стверджується, що навряд чи можлива ситуація, в якій рівень сукупних видатків Y = C + I + G + Xn буде недостатній для закупки продукції, виготовленої при повній зайнятості ресурсів (тобто, навряд чи мижлива ситуація, коли AD = AS). По-друге, навіть якщо ця ситуація виникає то одразу ж змінюється заробітна плата, ціни і ринкова ставка процента, слідом за спадом сукупного попиту пройде швидкй і незначний спад виробництва, що стабілізує ситуацію. Кейнсіанська економічна теорія оспорює існування такого механізму саморегулювання. На основі емпіричних даних, отриманих в період Великої Депресії, Д.Кейнсу вдалось доказати, що повна зайнятість в нерегульованій економіці може виникнути тільки випадково. Рівновага попиту і пропозиції, як правило, неспівпадають з повною зайнятістю ресурсів. Ідея неокласичного синтезу полягає в узгодженні трудової теорії вартості й теорії граничної корисності, поєднанні аналізу на мікро- і макрорівнях, взаємопов’язаному розгляді рівноваги й нерівноваги, рух у статиці й динаміці. Використання різних способів економічного аналізу, широке застосування економіко-математичних методів допомагають уточнити логічні обґрунтування, виявити функціональні взаємозв’язки, перевірити висновки й прогнози.

  1. Валовий внутрішній (національний) продукт та інші макроекономічні показники.

Валовий внутрішній продукт – це узагальнюючий макроекономічний показник, що виражає сукупну вартість кінцевого продукту, створеного в середині країни, в ринкових цінах за рік. Він складається лише з товарів і послуг, проданих на ринку; а продукти ж, які не перетворилися в товар, тобто не продані – в нього не включаються. В нього не входять також непродуктивні угоди, до яких відносяться суто фінансові угоди і продаж уживаних товарів. Екон. Розвиток країни знах. своє відображення в макроекон. показниках, динаміка яких аналізується в нац. рахунках. Система нац. рахунків (СНР) являє собою спец. статистичний документ, що склад. Із системи найбільш. Заг. Екон показників, які характеризують обсяг, темп і основні пропозиції розвитку екон. Системи. До СНР відносяться такі показники: ВНП, ВВП, ЧНП (чистий нац. продукт), НД (най. Дохід), ОД (особистий дохід), та кінцевий дохід населення (КДН).

  1. Циклічність як форма руху ринкової економіки.

Економічний цикл – це коливання обсягу нац.. вир-тва доходів і зайнятості, що характеризується розширенням або звуження вир-тва в багатьох галузях. Окремі економічні цикли суттєво вирізняються тривалістю, ступенем поширення та інтенсивністю проходження. Однак для них характерним є проходження чотирьох фаз: криза, депресія, пожвавлення, піднесення. 1) Криза. Перериває процес економічного зростання, відтворення, створює передумови для якісних змін у виробничих силах. Характерною особливістю фази кризи є надвиробництво товарів відносно платоспроможного попиту населення. Виробництво і зайнятість починає скорочуватись. У такий спосіб криза поступово переходить у свою наступну фазу – депресію. 2) Депресія. Відбувається масове закриття підприємств та розорення великої кількості малих фірм, що призводить до зростання армії безробітних. Депресія як фаза економічної кризи є нижчою точкою спаду і характеризується тим, що виробництво та зайнятість досягли свого найнижчого рівня. Економіка наче завмирає. Виробництво, хоч і перестає скорочуватися, але перебуває на кризовому рівні, безробіття, досягнувши свого вищого рівня, зупиняється, припиняється падіння цін. 3) Пожвавлення. Характеризується зростанням рівня виробництва, скорочення безробіття до свого потенційного рівня, починають зростати ціни, збільшується попит на кредит, підіймається відсоткова ставка. Змінюється співвідношення між товарною пропозицією і попитом на користь зростання попиту, особливо на елементи основного капіталу. Економіка приходить в рух.4) Піднесення. В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Ціни зростають, збільшується попит на кредит та цінні папери, посилюються інфляційні процеси. Усі фази економічного циклу органічно взаємопов’язані та переходять одна в одну. Ті соціально-економічні суперечності, які найбільш загострилися у фазі кризи, поступово розв’язуються в наступних фазах циклу. Через це криза, хоч і є виявом внутрішніх суперечностей ринкового виробництва, водночас є формою їх вирішення.