Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСІ ПИТАННЯ з економіки.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
115 Кб
Скачать
☆
  1. Безробіття, його рівень та наслідки.

Безробіття-це така ситуація на ринку праці, коли пропозиція роб. Сили перевищує попит на неї внаслідок чого частина працездатних робітників не можуть зайняти робоче місце. Рівень безробіття = кількість безробітних *100%

роб. сила Вважається, що нормальний (природний) рівень безробіття є величиною змінюваною. Він змінюється під впливом рівня добробуту домогосподарств, застосованих у підприємницькому секторі технологій, урядової політики тощо. Зокрема, прийнято вважати, що наприкінці 60-х років природний рівень безробіття становив близько 5% , а у 80-х роках зріс до 5,5-6% від загального числа працездатних. Наслідки безробіття:1. Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття ( і відповідно зайнятості) 2. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, ніби спрацьовує на користь спілки підприємців. 3. Під час тривалого безробіття працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптації до нових умов часто проходять для нього важко. 4. Безробіття веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення. 5. Сам факт безробіття завдає людині важкої психологічної травми, яку можна порівняти з найнеприємнішими обставинами. Багато соціологів пов’язують зростання злочинності зі зростанням безробіття.

  1. Види і причини безробіття. Засоби держави по обмеженню безробіття. Стан ринку праці і безробіття в Україні.

Безробіття має багато причин: не збігається структура попиту та пропозиції робочої сили (з одного боку робочі місця з новими вимогами залишаються вільними, а з іншого – працівники старих професій не можуть знайти роботу); чисельність робочої сили зростає швидше, ніж виробництво; підприємці не мають повної інформації про наявність працівників певної кваліфікації і професії, а наймані працівники про наявність робочих місць; циклічні спади (зменшення попиту на робочу силу);занадто високий рівень зарплати, установлений законодавчо під тиском профспілок, що призводить до зменшення прибутку підприємств і викликає скорочення виробництва. Основними видами є природне і циклічне безробіття. Добровільне безробіття виникає тоді, коли робітники не хочуть працювати за пропоновану їм зарплату, але стали б на роботу, якби вона була вищою. Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між видами праці, а також на різних стадіях життєвого циклу. Навіть якщо економіці притаманна повна зайнятість, завжди існують люди, які шукають роботу після закінчення навчання або переїзду в інше місто. Структурне безробіття означає невідповідність між пропозицією і попитом на працівників. Ця невідповідність виникає тоді, коли попит на один різновид праці зростає, тоді як на інший зменшується, а пропозиція не може швидко пристосуватись до цього. Вимушене безробіття зумовлене перепадами ринкової кон’юнктури і характеризується тривалістю. Буває сезонне, технологічне, конверсійне. Циклічне безробіття – безробіття, викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, коли виробництво і сукупний попит абсолютно скорочуються. Циклічне безробіття виходить за межі природного безробіття і є свідченням неповної зайнятості у країні. Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні включає: розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівни-ків на скорочений робочий день; державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості; стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й по-дальшого працевлаштування додаткової робочої сили; залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капі-талу в райони зі стійким рівнем безробіття; регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєд-нання України до міжнародного ринку праці; стимулювання осіб, що отримують державну допомогу.

Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих ре­гіонах України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіт­тя характерний для західних областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.