- •І. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2.2.1.1.Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна». Головним способом регулювання тиску парив такій системі в регулюючому режимі є дія на витрату палива, що подається в паленище.
- •Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.3.Регулювання розрідження в паленищі.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3.2 Регулювання температури вторинної пари.
- •2.4.2.7.Регулювання живлення парогенераторів водою.
- •3.2.2.Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3.Регулювання економічності процесу згорання.
- •4.1.1.Регулювання завантаження.
- •4.4.1.4 Регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.5 Автоматичне регулювання деаератор них установок.
- •4.6. Автоматичне регулювання редукційно – охолоджуючих установок ( роу).
3.3.Регулювання економічності процесу згорання.
Схеми регулювання економічності процесу згорання прямоточних парогенераторів будуються в залежності від вибраних варіантів схеми регулювання температурного навантаження. Так, можуть застосовуватися схеми: «навантаження-повітря» (схема 1) при регулюванні подання палива за схемою «навантаження-теплом», «вода-повітря» (схема 2) при регулюванні подання палива за схемою «вода-тепло» (схема 2). Застосовуються також схеми: «тепло-повітря і паливо повітря» (схеми а,в)
Впровадження коректуючого сигналу за кількістю вільного кисню О2 У всіх схемах забезпечує точніше підтримування коефіцієнту надлишку повітря.
Регулятор економічності процесу згорання.
Регулюючий орган подання повітря.
Коректуючий регулятор за вмістом О2 в газоході після конвективного пароперегрівача.
Регулювання подання повітря прямоточного парогенератора за схемою «вода-повітря» з корекцією за киснем (О2).
3.4.Розрідження в верхні частині паленища регулюється та само, як і барабанних парогенераторах.
3.5.Регулювання температури перегрівання пари.
Регулювання температури перегрівання пари в прямоточних парогенераторах є більш складним порівняно з барабанним, оскільки за умовами температурного режиму металу поверхонь нагрівання її необхідно стабілізувати вздовж всієї довжини тракту перегрівання. Крім цього,необхідно підтримувати в певному місці початок перегрівання або межу між випарною та перегрівною ділянками.
Поверхні нагрівання окремих ділянок, турбопроводи, парозбірні колектори, а також паро охолоджувачі утворюють складну динамічну систему, на яку діють різноманітні збурення. Тому температуру на виході кожної дільниці стабілізують з допомогою окремих автоматичних регуляторів, які діють на впорскуючи пристрої, що встановлені між поверхнями нагрівання.
3.5.1.Регулювання температури пари первинного тракту (до першого впорскування) полягає в стабілізації місця межі між випарною та перегрівною частинами пароводяного тракту. Це завдання вирішується регуляторами палива ти живлення з допомогою точного підтримування відношення витрат палива ти живильної води.
3.5.2.Регулювання температури пари в послідовно розташованих перегрівних частинах здійснюється аналогічно, як і регулювання температури первинної пари на барабанних парогенераторах: з допомогою впорскування за двоімпульсною схемою.
1-3 ступені пароперегрівача
4-14 звужуючий пристрій (ПВП витрати)
4,5 – пароохолоджувачі
6,7 – регулюючі клапани
1-1,1-2,2-1,2-2 – ПВП температури
1-3,2-3 – диференціатори
3-2,1-5,2-5 – задавачі
1-4,2-4 регулятори температури перегрівання первинної пари (на виході)
……………….
На рисунку показана принципова схема автоматичної системи регулювання температури первинної пари одного з контурів прямоточного парогенератора з двома впорскуваннями.
Введення додаткового вхідного сигналу за завданням (витратою пари-варіант а.) для регулятора, першого за рухом пари впорскування, дозволяє підтримувати температуру пари на виході проміжного ступеня пароперегрівача відповідно до теплового навантаження агрегату.
Змінний сигнал за завданням може бути сформований і за положенням регулюючого органу, регулятора 2-4, другого за рухом пари впорскування (варіант б). в цьому випадку сигнал від вказівника положення виконавчого механізму 2-6 надходить на вхід допоміжного коректуючого регулятора 3-11, а з його виходу – на вхід регулятора 1-4 першого впорскування.
3.5.3.Регулювання температури перегрівання вторинної пари здійснюється за схемами, аналогічними як в барабанному парогенераторі.
4.Автоматизація допоміжних процесів і установок.
4.1.Автоматизація установок пилеприготування.
В системах пилеприготування з проміжним бункером кульовий барабанний млин повинен працювати в найбільш економічному режимі незалежно від навантаження парогенератора. Економічність роботи млина визначається питомою витратою електроенергії на розмелювання пилу. Найекномнішим є режим максимальної продуктивності млина,оскільки на привід його барабану, завантаженого лише сталевими кульками, витрачається 90 – 95% потужності; необхідної при максимальному завантаженні барабану вугіллям.
Продуктивність млина і його завантаження однозначно пов’язані лише до деякої межі. Надмірне завантаження млина може спричинити його «завалення». Показником «завалення» є різке зменшення струму електроприводу млина.
Завантаження млина оцінюється непрямим способом за перепадом тиску на млині (повітря
Схема вимірювання рівня пилу в барабані млина.
Барабан
Дифманометр
Захисна труба
Імпульсні трубки
Рівень куле вугільної маси.
Завантаження млина оцінюється непрямим способом за перепадом тиску на млині (повітря до млина та аеросуміші після млина)∆Рм. Іншими показниками навантаження млина можуть бути умовний рівень пилу в середині барабану млина, рівень «шуму» млина, вібрації підшипників, потужність електроприводу тощо.
Поза економічністю, млин повинен забезпечувати задану якість пилу,яка визначається тонкістю розмелювання та вологістю.
Найбільш поширеним типом системи пилеприготування з барабанним кульовим млином є одновентеляторна система з застосуванням як сушильного агента суміші гарячого і слабо підігрітого повітря.
