4.4.1.4 Регулювання шламового режиму в освітлювачах.

Регулювання шламового режиму полягає в підтримуванні постійності середнього значення рівня завислого (суспендованого) осаду шламу) в корпусі освітлювача та шламовідділювача і здійснюється з допомогою безперервного та періодичного продування освітлювача. ФСА шламового режиму показана на рисунку.

Кількість води,яка безперервно складається з освітлювача 1 в дренаж через вентилі 3, як правило, не регулюються і виставляються ручним способом при ввімкненні освітлювача в схему очищення.

Періодичне продування здійснюється з допомогою системи двопозиційного регулювання, яка складається з сигналізаторів верхнього(1-1) та нижнього (1-2) рівня шламу в освітлювачі 1 і шламовідділювачі 2.

Сигналізатор рівня шламу працює за принципом фотореле, яке безперервно контролює прозорість потоку води,що проходить через давач.

1. Освітлювач

2. Шламовідділювач.

Фотореле через пусковий пристрій (1-3) керує виконавчим механізмом (1-4), який відкриває вентиль періодичного продування 4, при досягненні шламом верхнього рівня і закриває його при досягненні нижнього рівня.

4.4.2.1 Система автоматичного керування приготування регенераційних розчинів для йонних фільтрів.

Промивання та відновлення йонних фільтрів здійснюється освітленою водою, в яку попередньо додається регенераційний розчин. Потрібна концентрація цього розчину забезпечується або з допомогою спеціального регулятора, який сприймає сигнал концентратоміра і діє на витрату розчину, що подається в освітлену воду, або з допомогою САР співвідношення витрат регенераційного розчину та освітленої води. Останній спосіб є більш придатним до застосування, оскільки він не потребує давача-концентратоміра. Схема регулювання приготування регенераційних розчинів для йонних фільтрів за співвідношенням витрат подана на рисунку.

1. Бак з регенераційним розчином;

2. Проміжний бак;

3. Бачок концентрованого розчину;

4. Гідроелеватор.

1-1-автомат регенерації (КЕП- командний електричний пристрій)

1-2,1-3,1-4-сигналізатори рівня

1-5-регулятор тиску ежектуючої освітленої води «після себе».

1-6-регулятор рівня

1-7,1-8,1-9-мембанні виконавчі механізми

1-11,1-10-електричні ВМ регуляторів прямої дії

Вст. Послідовність замикання та розмикання контактів КЕП здійснюється з допомогою виставлення кулачків, закріплених на розподільчому валі електрогідравлічного реле, що обертаються з постійною швидкістю, напроти відповідних контактів.

• Регулятор тиску 1-6 забезпечує постійність витрати ежектуючої освітленої води через гідроелеватор 4.

• Регулятор рівня 1-6 в бачку концентрованого розчину 3 забезпечує потрібну витрату притікання розчину.

• Автомат регуляції 1-1 керує закриттям та відкриттям запірних засувок на лініях освітленої води,концентрованого розчину на лініях підведення розчину реагентів до проміжного баку 2 та до фільтрів.

КЕП згідно з заданою програмою здійснює керування декількома мембранними виконавчими механізмами (МВМ) 1-7,1-8,1-9, які можуть бути в двох положеннях «відкрито» і «закрито».

Вст. Електродвигун КЕП вмикається то вимикається при досягненні відповідно нижнього та верхнього рівнів розчину в проміжному баці, які сигналізуються пристроями (1-2) і (1-3).

Автоматичне відключення фільтрів для промивання та регенерації.

Здійснюється автоматичним пристроєм 14, який діє за співвідношенням гідравлічного опору фільтру 1 та звужуючого пристрою (діафрагми, позиція 1-1), розташованої на трубопроводі води після фільтру. Опір фільтру зростає зі збільшенням забрудненості фільтруючого шару та збільшенням загальної витрати води через фільтр. Тому збільшення різниці тисків на фільтрі є досить надійним непрямим показником його забрудненості лише при незмінній витраті води.

Схема автоматичного від’єднання фільтру 1 для промивання.

1-1-звужуючий пристрій

1-2;1-3-дифмакометри

1-4-автоматичний пристрій

1-фільтр.

Автоматизація процесу прошивання та відновлення фільтрів.

Процеси прошивання та відновлення (регенерації) фільтрів здійснюється з допомогою визначеної послідовності та тривалості відкривання і закривання відповідних клапанів мембранними виконавчими механізмами на лінія освітленої води, яка надається з низу до гори та навпаки і стиснутого повітря для спушування фільтру. Ці процеси автоматизуються з допомогою командного електричного пристрою КЕП,який керує відкриттям або закриттям клапанів за часовою програмою за допомогою електрогідравлічного реле.

Потрібна кількість води для промивання підтримується регулятором витрати,а вмикання КЕПа здійснюється відповідними сигналізаторами відсутності витрати води для промивання фільтру.

Отже, автоматизація установок хімводоочищення крім полегшення умов праці і скорочення чисельності операторів, підвищує надійність підготування хімочищеної води (виключаються можливі помилки експлуатаційного персоналу) і дозволяє добавитися більш повного використання обладнання та зменшення витрати реагентів.

Автоматизація введення аміаку та гідразину.

Подання розчину аміаку до живильної води парогенераторів підвищує її лужність і сповільнює процеси корозії поверхонь нагрівання. Схема автоматичного регулювання введення аміаку подана на рисунку (варіант а). регулятор продуктивності 1-4 помп-дозаторів 9 отримує сигнал про витрату живильної води і діє за принципом імпульсатора, збільшуючи або зменшуючи частоту ввімкнення електроприводів (1-15,1-16) плунжерних помп-дозаторів 9, змішуючи їх продуктивність в залежності від витрати живильної води. Дія регулятора може коректуватися за сигналом електропровідності живильної води (варіант б). За аналогічним принципом здійснюється ………..

Спрощена функціональна схема керування процесом промивання та відновлення фільтрів.

1-6. клапан з мембранним виконавчим механізмом (МВМ)

7.регулюючий клапан.

Засоби автоматизації:

1-1-груповий командний електричний прилад(КЕП)

1-2-ключ керування

1-3-перемикач керування

2-1-КЕП даного фільтра

3-1,4-1-ПВП діафрагми витрати води

3-2-сигналізатори витрати води для промивання

3-3-регулятор витрати води

4-2-сигналізатор нульової витрати води.

Послідовність процесів промивання та відновлення (регенерації) фільтрів:

1. Закривається клапан 2 на лінії води, що обробляється.

2. Після цього закривається клапан 1 на лінії подання початкової (сирої) води.

3. Відкриваються клапани 4-5 і відбувається процес спушування фільтруючого шару стиснутим повітрям.

4. Після завершення операції спушування клапани 4 і 5 закриваються.

5. Відкривається клапан 3 і 5 для промивання фільтру освітленої води знизу вверх. При цьому регулятор витрати 3-3 з допомогою регулюючого клапана 7 встановлює кількість води, необхідну для промивання, яка складається в дренаж.

6. Прошивання (відновлення) фільтра здійснюється з допомогою відкривання клапанів 1 та 6 і пропусканням води через нього зверху вниз і далі в дренаж.

7. Поновне включання фільтра в роботу здійснюється відкриванням клапана 2 і закриванням клапана 6.

Для автоматизації даних процесів можна застосувати КЕП (2-1), який керує закриванням і відкриванням клапанів 1 і 6 з допомогою електрогідравлічних реле (ЕГР). Дозвіл для виконання операцій, які йдуть після закривання клапана 2 (к.1.), формується сигналізатором (4-2)нульової витрати води. Дозвіл для виконання завершальної операції – промивання (к.6) формує аналізатор (3-2) витрати води, яка надходила для промивання. Автомат промивання (2-1)може включатися зручним способом з допомогою ключа (1-2) або за сигналом від групового КЕП (1-1) через перемикач керування (1-3).

Як командний пристрій також може застосовуватися електрогідравлічний прилад тиску КП-ЭГП12/8 (12 електричних, 8-гідравлічних комірок). Завдяки цьому такий командний пристрій безперервно керує запірними органами тиску МВК (мембранний виконавчий клапан). В індивідуальній системі керування регенерацією фільтра, що розглядається, також передбачене контролювання виконання команд за витратою від сигналізую чого витратоміра.

Для керування регенерацією групи фільтрів застосовується також помічний автомат регенерації фільтрів ЛАРИФ, який є надбудовою над індивідуальними командними приладами (КП) структурна схема ЛАРИФ показана на рисунку.

РВ- регенеративний вузол (дозатори розчинів, запірні клапани і т.п.);

Ф1 і Ф2- фільтри;

КП1 і КП2- командні прилади;

БФ1- логічні блоки керування

і БФ2 фільтрами;

ДФ1- давачі, встановлені

і ДФ2 на фільтрах;

ДРВ- давачі регенераційного вузла;

БО- блок операцій з керування.

Блоки керування фільтрів БФ отримують сигнали від давачів фільтрів ДФ і здійснюють керування ними згідно визначеної попередньо часової програми (виключення з роботи, перемикання операцій промивання, контролювання, аварійна сигналізація та інші).

1. Бак розчину аміаку

2. Бак розчину гідразину

3. Деаератор

4. Конденсатор

5,6 Конденсатна та живильна помпи

7. Група підігрівників високого тиску (ПВТ)

8. група підігрівників низького тиску (ПНТ)

9. Плунжерні помпи – дозатори

Схема автоматизації введення в живильну воду аміаку та гідрозину.

а – кількісне регулювання

б – якісне регулювання

1. Діафрагма (ПВП витрати живильної води)

2. Вимірювальний перетворювач різниці тисків

3. Регулятор введення гідрози ну

4. Регулятор введення аміаку

1-5;1-6 Задавачі

1-7 Відбірний пристрій аналізатора аміаку

1-8 кондуктометричний аналізатор аміаку

1-9;1-10;1-11;1-12 Електромагнітні муфти ковзання

1-13;1-14;1-15;1-16 Виконавчі механізми помп – дозаторів

Автоматичне регулювання подання розчину гідрози ну, який сприяє поглинанню залишкового кисню, що не усунув ним термічним деаеруванням ( варіант в ). В обидвох випадках передбачені дві помпи – дозатори : робоча та резервна з можливістю дистанційного регулювання з допомогою задавачів ручного керування (1-5, 1-6).

4.4.4. Автоматизація Установок для очищення конденсату.

Очищення конденсату необхідне для запобігання зупинки блоку через погіршення якості живильної води, викликаної підсмоктуванням в неї охолоджувальної води в місцях пошкодження трубок в конденсаторі 2 турбіни 1. Установка для очищення конденсату розташовується між конденсатними помпами першого 3; а другого в підняття і складається з хімічних фільтрів двох ступенів: Н – катіонітних 5, які затримують суспензії окисів заліза і розчинений в воді аміак, і фільтрів змішаної дії 4, які зв’язують кремнієву кислоту.

1. Турбіна

2. Конденсатор

3,6 Конденсатні помпи першого і другого підняття

4. Фільтр змішаної дії

5. Н – катіонітний фільтр

7,9 регулюючі клапани

8. Запірні

10,11 Засувки

В схемі автоматизації очищення конденсату є два регулятори тиску (1-1, 1-2), до себе. Регулятор 1-2 є захисним регулятором від створення вакууму на всмоктуванні конденсатних помп другого підняття і діє на регулюючий клапан 7 на лінії байпасування фільтрів. Якщо надлишковий тиск конденсату на всмоктуванні помп 6 набуде заданого значення, то регулятор 1-2 закриває запірну засувку 8. Робочий регулятор тиску 1-1 настроюється для підтримування більшого надлишкового тиску на всмоктуванні помп другого підняття відносно регулятора 1-2 і діє на регулюючий клапан 9 на лінії відведення. Захисний регулятор температури 2-2 від підвищення температури перед фільтрами змішаної дії працює за сигналом температури конденсату і при t 40°С перемикає воду в обвідну лінію поза фільтром 4, діючи на закриття засувки 10 і відкриття засувки 11.