4.1.1.Регулювання завантаження.

Стабілізація завантаження здійснюється дією на положення ножа живильника сирого вугілля (стрічкового або тарільчастого) в залежності від регульованого параметра, наприклад перепаду тиску на млині. На рисунку показана структурна схема автоматичного регулювання продуктивності млина з двоімпульсним регулятором 1 за перепадом ∆Р_м на млині (варіант а) або

за рівнем пилу (варіант б) та жорстким зворотним зв’язком за положенням регулюючого органу 2 живильника вугілля.

Умовний рівень пилу в барабані млина можна вимірювати непрямим методом за різницею тисків повітря в здвоєній пневматичній турбіні, один кінець якої заводиться в барабан через його горловину, а другий підєднується до постійного джерела стискуючого повітря, яке безперервно прокачується через шар пилу в барабані. Умовний рівень пилу таким чином, визначається за опором трубки, який збільшується зі зростанням завантаження млина, але застосовування цього способу вимірювання наштовхується на труднощі, пов’язані з необхідністю захисту труби від куль в барабані.

Регулювання розрідження перед млином.

Кульовий млин повинен знаходитись під розрідженням для запобігання викидання пилу з його горловин. Для цього передбачається окрема САР розрідження перед млином.

Вхідним сигналом ПІ-регулятора 1 є розрідження S_м перед млином. Регулятор діє на заслінку 2, що встановлена на лінії подання загального гріючого повітря,яке подається до млина.

1. Регулятор розрідження

2. Регулюючий орган.

Регулювання температури аеросуміші за млином.

Температуру t_м за млином необхідно стабілізувати в заданих межах з допомогою дії на витрату суміші слабо підігрітого та гарячого повітря.

ПІ-регулятор 1 отримує сигнал від давача температури аеросуміші і через виконавчий механізм переміщає в потрібному напрямі спаровані заслінки 2 і 2; які розташовані на лініях слабо підігрітого та гарячого повітря. Зєднання виконавчого механізму зі спарованими заслінками виконують в такий спосіб, щоби при відкриванні однієї з них інша закривалася і навпаки, з метою підтримування загального повітря до млина незмінним.

Схема регулювання температури t_м аеросуміші за млином.

1. Регулятор температури

2. і 2-спаровані заслінки на лініях відповідно слабо підігрітого та гарячого повітря.

В пилесистемах з вибухонебезпечнии паливами крім регулятора температури аеросуміші передбачений пристрій 1 автоматичного відкривання заслінки 2 на лінії подання холодного повітря, який спрацьовує при підвищенні температури t_м понад допустиме значення і розмиканні кінцевого або шляхового вимикача «менше» виконаного механізму регулятора температури, тобто в тому випадку, коли діапазон регулювання регулятора вичерпаний.

Крім запобігання аварійності регулювання температури аеросуміші за млином необхідне для (стабілізації) вологості пилу в заданих межах.

1. аварійний регулятор температури

2. заслінка РО

Схема системи захисту від підвищення температури аеросуміші за млином.

1. Автоматичний пристрій

2. Заслінка на лінії подання холодного повітря

КВМ- кінцевий вимикач «менше» виконавчого механізму регулятора температури.

Автоматизація підготовок установки мазути.

Кінцевий продукт перегонки нафти- мазут широко застосовується як основне та допоміжне паливо ТЕС. Для цього мазут необхідно підігріти до температури 115-150…С і подати до форсунок під тиском, значення якого залежить від типу та конструкції форсунок і може доходити до 12 МПа (120 ) для форсунок з механічним розпилюванням.

Підігрівання мазута здійснюється в парових підігрівачах, а тиск забезпечується з допомогою двоступеневої системи мазутних помп. Керування цими помпами здійснюється з місцевого щита керування (МЩК) мазутними помпами. Якщо одна з помп виключається або знижується тиск мазута в напірних магістралях, то автоматично виключається резервна помпа.

Крім цього передбачене автоматичне регулювання таких парогенераторів:

1. Температури мазута на виході підігрівачів

2. Тиску пари, яка подається для підігрівання мазута

3. Тиску мазута в магістралі гарячої рециркуляції

(на всмоктуванні помп другого ступеня (підняття)).

Автоматизація газорозподільних пунктів.

Постачання ТЕС природнім газом здійснюється від газорозподільних станцій (ГРС) через газорозподільними (ГРП).

В ГРП газ редукується до тиску 0,15-0,2 МПа (1,5-2 ) з допомогою регулюючих клапанів, які керуються автоматичними регуляторами тиску. З виходу ГРП газ надходить в загальний газопровід ТЕС, який постачає ПГ газовим паливам. В ГРП є робочі нитки газопроводу, нитки малої витрати та резервна нитка з ручним керування запірною арматурою.

На робочих нитках та нитках малої витрати розташовуються автоматичні регулятори тиску та захисні регулятори, які працюють за принципом «після себе».

Захисні регулятори настроюються для підтримування вищого значення тиску порівняно з робочими і під час роботи в розрахунковому діапазоні повністю відкриті.

Автоматичне регулювання подання газового палива при його витратах в розрахунковому діапазоні звичайно здійснюється одним з працюючих регуляторів, розташованим на робочій нитці. Інший регулятор настроюється на дещо меншим тиск і, як правило, повністю закритий або частково відкритий і виконує роль автоматичного резерву постачання палива при його недостачі або недостатнього тиску зі сторони джерела (від ГРС).

При обмеженому постачанні ТЕС газовим паливом виключаються нитки та регулятори малої витрати. Як автоматичні та захисні регулятори, як правило, застосовуються П- регулятори тиску прямої дії з мембранними виконавчими механізмами. Як джерело енергії для керування виконавчими механізмами використовується тиск самого природного газу.

Автоматизація установок хімічного очищення води.

Для поповнення неминучих матеріальних витрат пари, конденсату та живильної води під час вироблення електроенергії на ТЕС потрібна вода високої якості.

Нерозчинні домішки та розчинені в воді самі повинні бути усунені неї для запобігання накипоутворення на внутрішніх поверхнях нагрівання парогенераторів і теплообмінників. Розчинений в воді кисень усувається для запобігання корозії цих поверхонь.

Один з варіантів технологічної схеми хімічного підготовлення живильної води має вигляд:

1.водопідігрівач сирої води

2,3-регулюючі клапани

4.освітлюючий фільтр

5.бак накопичення води

6,12,13-помпи сирої, живильної та підживлюваної (мережної )води

7.механічний фільтр

8.установка для усунення солей

9.фільтер для зм’якшування води

10,11-деаератори

1-2-регулятор температури підігрівання сирої живильної води

2-3-регулятор продуктивності установки.

Вхідна природна вода від помп водопостачання попередньо підігрівається в теплообміннику 1 і надходить до освітлювача 4, де відбувається перехід деяких розчинних домішок в нерозчинні тверді речовини під дією спеціальних хімічних реагентів, які туди подаються у вигляді розчинів визначеного дозування. Освітлена вода надходить в баки 5 накопичення, а звідти з допомогою помп через групу механічних фільтрів, в яких затримуються виділені в освітлювачах нерозчинні тверді речовини (шлам). Після цього потік води роздвоюється: одна її частина,необхідна для підживлення тепломережу, а друга-необхідна для поповнення втрат живильної води парогенераторів, проходить через установку знесолення. Усунення кисню з обидвох потоків води здійснюється окремо в деаераторних установках.

Технологічні операції з хімічного очищення води згідно з умовами автоматизації поділяються на операції, які вимагають безперервного регулювання, і на операції, які здійснюються періодично, наприклад один або декілька разів на добу.

До безперервних процесів хімічного очищення води відносяться:

• Регулювання температури підігрівання вхідної сирої води;

• Регулювання продуктивності установки водо підготовлення;

• Регулювання дозування реагентів, в освітлювачі;

• Регулювання рівня шламу в освітлювачах.

До періодичних операцій належать:

• Приготування розчинів реагентів;

• Від’єднання для промивання механічних та регенерації (відновлення фільтруючої здатності) хімічних фільтрів.

Автоматичне регулювання безперервних процесів.

Регулювання температури вхідної води.

Підтримування заданого значення температури початкової води необхідне згідно з умовами нормального протікання хімічних реакцій в освітлювачах і хімічних фільтрах. Підігрівання води здійснюється в поверхневому пароводяному теплообміннику, який за своїми динамічними властивостями є типовим тепловим об’єктом.

САР температури є одно контурною. Вхідний сигнал- температура на ПІ-регулятор 1-2 надходить від ПВП температури (1-1), де порівнюється з сигналом від задавача (1-3). Регулююча дія здійснюється через виконавчий механізм (1-4) на регулюючий клапан 2 подання пари на водопідігрівач.

Регулювання продуктивності.

Потреба в додаванні хімічно очищеної води в тепломережу і до парогенераторів може змінюватися в залежності від режимів роботи та навантаження ТЕС.

Непрямим показником відповідності продуктивності установки хімводоочищення до кількості потрібного додавання води в теплову схему ТЕС є рівень води в проміжних баках.

САР продуктивності, подана на попередній схемі є двоконтурною. Завданням для регулятора (2-3) продуктивності, який діє на витрату початкової води з допомогою виконавчого механізму (2-5)і регулюючого клапана 3,є рівень води в баку, що вимірюється відповідним ПВП (2-2). Різниця тисків на діафрагмі (2-1),розташованій на лінії початкової води, є сигналом, що стабілізує роботу САР. П- регулятор (2-3) в цьому випадку буде працювати з залишковим відхиленням рівня води в баку, що є цілком допустимим для такого тиску об’єктів.

Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.

В освітлювач одночасно можуть подаватися два або три реагенти. Як реагенти звичайно застосовуються: вапняне молоко, магнезит в вигляді порошку, який транспортується в освітлювач з допомогою води для змивання, і розчин коагуляту, який додається в освітлювач для укрупнення (коагуляції) дрібнодисперсних колоїдних частинок.

Найдоцільнішим було б регулювати подання реагентів за результатами хімічного аналізу освітленої води. Але до даного часу відсутні надійні та швидкі давачі безперервного аналізу.

Функціональна схема перервного або імпульсного автоматичного дозування вказаних реагентів, показана на рисунку.

Реагенти надходять в освітлювач 1 з допомогою індивідуальних автоматичних регуляторів-імпульсаторів (1-2) і (1-3), що керують роботою електродвигунів (1-6)шнекового (1-7,1-8) плунжерних помп-дозаторів відповідно (5,6), що працюють в режимі «пускання-зупинка». Як імпульсатори застосовуються звичайні регулюючі прилади з релейними (імпульсними) вихідним сигналом, а вхідним сигналом для них є витрата початкової води, яка сприймається ПВП (1-1). Регулятор (1-2) керує (вмикає або вимикає) електродвигун (1-6) шнекового дозатора 3 каустичного магнезиту. Магнезит 3 бункера 2 надходить в зливний пристрій 3а, а звідти в вигляді суспензії переполковується в освітлювач 1 помпою 4.

Другий регулюючий прилад (1-3) одночасно керує ввімкненням або вимкненням електродвигунів (1-7)і (1-8)помп-дозаторів 5 і 6 на лініях подання розчинів коагулянту та вапняного молока.

Можливі незначні відхилення хімічного складу освітленої води від норми під час автоматичного дозування реагентів за витратою початкової води можуть ліквідовуватися з допомогою зміни інтервалу ввімкнення електродвигунів помп-дозаторів,наприклад дією на орган настроювання регуляторів «тривалість імпульсу».