- •Особливості філософії в порівнянні з іншими формами світогляду.
- •Концепції походження філософії.
- •Міф як генетичний виток філософії.
- •Особливості міфологічного світогляду.
- •Природа філософських проблем, їх традиційний поділ.
- •Світогляд, його різновиди та структура.
- •Особливості філософського пізнання.
- •Суспільне призначення та функції філософії.
- •Головні розділи філософії. Метафізика.
- •Метафізика та діалектика – два методи філософського пізнання.
- •Гносеологія як розділ філософії. Головна проблема.
- •Агностицизм як філософська позиція.
- •Суб’єкт та об’єкт пізнання. Структура пізнавального процесу.
- •Наука як особлива форма пізнання.
- •Істина як проблема гносеології.
- •Духовна та практична діяльність, їх структура.
- •Категорія «дух», її роль в осмисленні внутрішнього світу людини.
- •Свідомість як філософська проблема.
- •Свідомість і несвідоме. Роль несвідомого у житті людини.
- •Політична свідомість і діяльність.
- •Моральна свідомість, її роль у житті суспільства.
- •Проблема свободи волі в філософії.
- •Тягар свободи. Феномен конформізму.
- •Творчість як найбільш адекватна форма людського існування.
- •Суспільство як філософська проблема.
- •Проблема суб’єкту історії.
- •Формаційна модель історії.
- •Даосизм про начала буття та ідеал мудреця.
- •Мілетська школа в античній філософії.
- •Атомістична школа в античній філософії.
- •Філософські погляди Геракліта.
- •Філософські погляди Сократа.
- •Філософські погляди Платона.
- •Філософські погляди Аристотеля.
- •Епікуреїзм, його місце в історії філософії.
- •Стоїцизм як філософська і життєва позиція.
- •Філософія скептицизму.
- •Особливості філософії Середніх віків (фсв).
- •Апологетика, її місце в історії європейської філософії думки.
- •Місце патристики у середньовічній філософії.
- •Вплив арабської філософії на розвиток середньовічної філософії.
- •Схоластика, її місце у філософській культурі.
Політична свідомість і діяльність.
Політична свідомість — сукупність інтимних почуттів і уявлень, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають ставлення людей до здійснюваної і бажаної політики, що визначають здатність людини до участі і справами суспільства і держави; це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот і суспільства в цілому.
Політична свідомість, отже, є системою ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин; це система знань і оцінок, завдяки яким відбувається усвідомлення сфери політики суб'єктами, що виступають у вигляді індивідів, груп, класів, спільнот. Вона є необхідним елементом функціонування і розвитку політичної системи в цілому.
Сутність політичної свідомості полягає в тому, що це є результат і одночасно процес відображення й освоєння політичної реальності з урахуванням інтересів людей.
Соціально-перетворююча, зокрема політична діяльність — вплив людей на саме суспільство, його системи, структури, установи, відносини з метою їх збереження, вдосконалення або зміни. В останньому випадку ця діяльність може набути характеру соціальної революції.
Моральна свідомість, її роль у житті суспільства.
Моральна свідомість — вираження ідеального прийнятого, яке всі повинні наслідувати.
Моральна свідомість є складовою частиною суспільної свідомості та, як така, характеризується всіма притаманними їй ознаками. Вона є людською формою відображення і духовного освоєння дійсності. Вона ґрунтується на суспільних відносинах, соціальному буття і носить об'єктивний характер. Розвиток соціального буття обумовлює зміни і розвиток моральної свідомості. Як і в цілому суспільна свідомість, моральна свідомість характеризується наявністю відносної самостійності розвитку.
Як і суспільна свідомість в цілому, моральна свідомість носить багаторівневий характер, включаючи такі рівні:
буденна моральна свідомість система елементарних норм моральності, що ввібрала в себе сформований протягом віків і тисячоліть елементарні правила людського гуртожитку, соціальне призначення яких полягає у тому, щоб охороняти членів суспільства від різних ексцесів, що загрожують життю, здоров'ю, безпеці і благополуччю людей, таких, як не убий, не кради, не здійснюй насильства, шахрайства, наклепів, турбуйся про батьків, виховання дітей, поважай старших, будь чемним з іншими тощо6;
теоретична моральна свідомість, що включає теорії моралі, які обґрунтовують необхідність певної поведінки, розкривають сутність і зміст етичних категорій, формулюють моральні ідеали і цілі.
на одному рівні з буденною моральною свідомістю знаходяться моральна психологія, яка ввібрала в себе прості норми моральності, існуючі в думках, почуттях, ціннісних орієнтаціях, що вкоренилися в народі;
на вищому рівні моральної свідомості знаходиться моральна ідеологія — теоретично обґрунтована, практична моральна свідомість, теоретичні висновки етики, визнані правильними і необхідними, якими, взявши на озброєння, керуються люди.
