- •Блок іі. Історична культурологія
- •1. Культура первісного світу.
- •2. Загальні особливості культур стародавніх цивілізацій.
- •3. Культура Стародавнього Єгипту.
- •4. Культура Шумеру, Аккаду, Вавилонії: космогонічний міф, картина
- •5. Давньокитайська культура. Конфуціансько-даоський тип культури.
- •6. Культурні цінності синтоїзму. Специфіка художньої культури
- •7. Культура давньоіндійської цивілізації: Хараппи та Мохенджо-Даро.
- •10. Особливості розвитку культури в цивілізаційних центрах Середньої
- •11. Античність як тип культури.
- •12. Культура Греції. Культ краси і освіченності.
- •13. Стародавня римська цивілізація. Прагматичний геній римлян.
- •14. Візантія - будівництво християнського світу. Культура і мистецтво.
- •15. Середньовіччя як тип культури.
- •16. Романський стиль та готика в культурі середньовічної Європи.
- •17. Світська культура Середньовіччя: карнавально-сміхова культура, театр,
- •18. Культура Київської Русі.
- •19. Архітектура бароко: відображення нового світобачення. Італія –
- •20. Північне Відродження: культура Нідерландів, Німеччини, Франції.
- •21. Золоте століття іспанського живопису: теми, герої, жанри.
- •22. Фламандське та голландське мистецтво хvіі століття як два полюси барокового світовідчуття. Творчість Рембранта як філософське занурення в сутінки свідомості.
- •23. Культура епохи Просвітництва.
- •24. Культура рококо: іронія, скептицизм, вишуканість.
- •25. Романтизм як художній напрямок в культурі початку хіх століття.
- •26. Критичний реалізм як художній напрямок у культурі Європи, Росії,
- •27. Світосприйняття імпресіоністів та їх художній метод.
- •28. Постімперсіонізм: творчість п.Сезанна, в.Ван Гога та п.Гогена.
- •30. «Срібне століття» російської культури.
- •31. Мистецтво авангарду: нове світосприйняття і нова художня мова.
- •32. Абстракціонізм – нова форма мистецтва. Різні форми абстакціонізму: кольоровий абстракціонізм в.Кандинського, неопластицизм, орфізм,супрематизм.
- •33. Концепція конструктивізму та її розвиток у культурній традиції хх
- •34. Живописне формоутворення кубізму, футуризму, кубофутуризму.
- •35. Фовізм, експресіонізм, сюрреалізм як напрями авангарду.
- •36. Культура поп-арту.
- •37. Ідеал людини в культурах Заходу і Сходу: компаративний дискурс.
- •38. Культура Постмодернізму: сутність, основні напрямки.
- •39. Поняття «медіакультура», його зміст. Основні характеристики
- •40. Мультимедіа та нові форми художньої творчості. Творчість
31. Мистецтво авангарду: нове світосприйняття і нова художня мова.
Авангард (з фр. «передовий відряд»)Родина Париж – загальне визначення напрямів в європейському мистецтві, виникши на зламі ХІХ та ХХ сторіч. Авангард характеризується експериментальним підходом до художньої творчості, відходячи від старих традицій та класичної естетики. Використання принципіально нових новаторських художніх прийомів та засобів зображення з підкресленим символізмом художніх образів. Пространственно- временные характеристики: изменение картины мира- нашая вселенная имеет начало и конец, и имеет пульсирующие развитие, меняется идеал и мироощущение человека, человек это дух Вселенной;новые художественные средства; множество хужожественных направлений (моногранность, противоречивость 20 века); новые виды искусства (кино, фотография, музыка). Авангард работает в традиц.видах искусства.Експеримент идет в организац. Худ. Языка и ткани. Отказ от класич. Орган. Искуст., от принцыпа идеализации, от любого выражения антропоцентризма, выступ против позитивистского, академизирующего искуст., отриц. Концерва.- формалист. Тенденции, натура- реалист.тенденции. Доводит до абсолютизации. Выразить ужас в его ензистенциальной форме (бытия), но не как психолог. состояние. Традиц.к изначальным искусствам, к первоначалам.Основной язык – язык примитива.Принцыпи: примитива, деформации. Ларион, Гончарова – художники в Росии. Также А.Мидильяни, М.Шагал,Архипенко.А. — широкое и сложное проявление кризиса буржуазной культуры 20 в., он вырос на почве анархического, субъективистского миропонимания. В годы наиболее интенсивного развития А. (1905—30) его черты выявились в ряде школ и течений модернизма (фовизм, кубизм, футуризм, экспрессионизм, дадаизм, сюрреализм, литература «потока сознания», атональная музыка, додекафония и др. и в то же время проявились в творчестве некоторых крупных мастеров 20 в. в тот или иной период их художественой деятельности.
В общем потоке А. порой оказывались противоречивые тенденции, разные мастера с непохожими творческими судьбами, различными идейно-эстетическими и общественными позициями. В противоречивости А. преломились острейшие социальные антагонизмы эпохи. В нём отразились упадок буржуазной цивилизации, кризис искусства, растерянность и отчаяние перед лицом общественных катастроф и революционных потрясений; вместе с тем наступившая эпоха пролетарских революций рождает у некоторых причастных к А. мастеров жажду обновления и порой наивные мечтания о будущем, будто бы способные в своём бунтарском порыве выразить революционную сущность эпохи. Одни авангардисты до болезненности чутки к порокам буржуазного общества, другие соскальзывают в хаос субъективистских переживаний; иногда они накапливают немалые потенции социальной критики, но часто бегут в анархический цинизм всеобщего ниспровергательства; они отражают нередко настроение тревоги, боли, протеста, либо отстраняются от жизни, доходя до нигилизма, ввергая искусство в лабиринт субъективистских блужданий и чистого формотворчества.
