- •Блок іі. Історична культурологія
- •1. Культура первісного світу.
- •2. Загальні особливості культур стародавніх цивілізацій.
- •3. Культура Стародавнього Єгипту.
- •4. Культура Шумеру, Аккаду, Вавилонії: космогонічний міф, картина
- •5. Давньокитайська культура. Конфуціансько-даоський тип культури.
- •6. Культурні цінності синтоїзму. Специфіка художньої культури
- •7. Культура давньоіндійської цивілізації: Хараппи та Мохенджо-Даро.
- •10. Особливості розвитку культури в цивілізаційних центрах Середньої
- •11. Античність як тип культури.
- •12. Культура Греції. Культ краси і освіченності.
- •13. Стародавня римська цивілізація. Прагматичний геній римлян.
- •14. Візантія - будівництво християнського світу. Культура і мистецтво.
- •15. Середньовіччя як тип культури.
- •16. Романський стиль та готика в культурі середньовічної Європи.
- •17. Світська культура Середньовіччя: карнавально-сміхова культура, театр,
- •18. Культура Київської Русі.
- •19. Архітектура бароко: відображення нового світобачення. Італія –
- •20. Північне Відродження: культура Нідерландів, Німеччини, Франції.
- •21. Золоте століття іспанського живопису: теми, герої, жанри.
- •22. Фламандське та голландське мистецтво хvіі століття як два полюси барокового світовідчуття. Творчість Рембранта як філософське занурення в сутінки свідомості.
- •23. Культура епохи Просвітництва.
- •24. Культура рококо: іронія, скептицизм, вишуканість.
- •25. Романтизм як художній напрямок в культурі початку хіх століття.
- •26. Критичний реалізм як художній напрямок у культурі Європи, Росії,
- •27. Світосприйняття імпресіоністів та їх художній метод.
- •28. Постімперсіонізм: творчість п.Сезанна, в.Ван Гога та п.Гогена.
- •30. «Срібне століття» російської культури.
- •31. Мистецтво авангарду: нове світосприйняття і нова художня мова.
- •32. Абстракціонізм – нова форма мистецтва. Різні форми абстакціонізму: кольоровий абстракціонізм в.Кандинського, неопластицизм, орфізм,супрематизм.
- •33. Концепція конструктивізму та її розвиток у культурній традиції хх
- •34. Живописне формоутворення кубізму, футуризму, кубофутуризму.
- •35. Фовізм, експресіонізм, сюрреалізм як напрями авангарду.
- •36. Культура поп-арту.
- •37. Ідеал людини в культурах Заходу і Сходу: компаративний дискурс.
- •38. Культура Постмодернізму: сутність, основні напрямки.
- •39. Поняття «медіакультура», його зміст. Основні характеристики
- •40. Мультимедіа та нові форми художньої творчості. Творчість
33. Концепція конструктивізму та її розвиток у культурній традиції хх
століття. БАУХАУЗ і ВХУТЕМАС.
Конструктиві́зм (від лат. constructio — побудова) — авангардистський метод (стиль, напрямок) в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі (див. Конструктивізм у літературі), фотографії, оформлювальні та декоративно-прикладному мистецтві, що отримав розвиток в 1920 - початку 1930 років. Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду.В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом, Конструктиві́зм відкидає практично не вмотивовану декоративність, схематизує мову мистецтва. В образотворчому мистецтві та літературі прихильники конструктивізму надавали великого значення техніцизму, штучним конструктивним формам, абстракціям. Цель конструирования - организация оптимальной функциональной связи элементов композиции. Конструктивизму свойственна эстетика целесообразности, рациональность строго утилитарных форм, очищенных от романтического декоративизма модерна. Создается мебель простых, строгих, удобных форм. Функция, назначение каждого предмета предельно ясны. Никаких буржуазных излишеств. Простота доводится до предела. Характерные памятники конструктивизма — фабрики-кухни, Дворцы труда, рабочие клубы, дома-коммуны указанного времени. В условиях непрекращающегося поиска новых форм, подразумевавшем забвение всего «старого», новаторы провозглашали отказ от «искусства ради искусства». Отныне искусство должно было служить… производству.( Иван Леонидов Шарль Ле Корбюзье ,Моисей Гинзбург ,Братья Веснины,). В начале XXI века конструктивизм вновь возвращается в архитектуру, Теперь он носит название скандинавский характеризуют обилие простора и солнечного света, функциональность и простота, натуральность и естественность. Он имеет заданный ритм линий и строгую геометрию. Ему свойственна эстетика целесообразности, рациональность строго утилитарных форм. Баухауз (Bauhaus) ("Дом строительства") - высшая школа строительства и художественного конструирования - была основана в 1919 году в Веймаре (Германия). Возникновению «Баухауза» предшествовала «машинная» эстетика Петера Беренса, применившего в строительстве промышленных зданий железобетонные и металлические конструкции, которые подчеркивали суровую мощь массивных стен. Эстетическое кредо новой архитектуры - естественность и практичность - наглядно отражало само здание "Баухауза", построенное в 1925-1926 гг. по проекту Гропиуса в Дессау. Провозглашенная им идея синтеза искусства и техники стала основной концепцией деятельности школы. Согласно этой концепции здания, инфраструктура и предметы должны создаваться как единая среда, строго соответствующая бытовым и производственным условиям жизни человека и совместно формируемая инженерами и художниками в соответствии с социальными, техническими и эстетическими требованиями. Все элементы этой среды должны быть эстетически полноценными по своей сути, а не за счет украшательства. в 1920 году в СССР были организованы Высшие Художественно- Технические Мастерские ВХУТЕМАС (директор А. Родченко) , которые просуществовали до 1932 года. Организация ВХУТЕМАСа явилась одним из мероприятий, имеющих целью создание и развитие советской художественной культуры. Однако проникшие к руководству ВХУТЕМАСа формалисты применяли в нем уродливые методы обучения, препятствовавшие развитию творчества молодежи в духе реализма и национальных традиций (пропаганда формализма под видом пролетарского искусства, создание мастерских по вульгарному ремесленно-технологическому принципу). Деятельность формалистов во ВХУТЕМАСе вела к развалу и ликвидации художественного образования. В 1926-1927 ВХУТЕМАС был реорганизован во ВХУТЕИН.
